Жиліна

Жиліну я використовував, як базу для подорожей осінніми Татрами та для огляду словацьких замків. Навколо Жиліни їх багато і кожен з них приголомшує. Сьогодні Жиліна - п'яте за величиною місто Словаччини. В місті ходять тролейбуси. Старовинний центр міста відреставрований в 90-х роках XX століття. Перше слов'янське городище на території Жиліни датується IX століттям. Місто було вперше згадане в 1297 році, в 1327 отримало міські права. В кінці XIII століття Жиліна згоріла у великій пожежі, в місто прийшли німецькі колоністи, які стали його відбудовувати. В XV столітті починається розквіт міста. В XVI-XVII століттях Жиліна була центром реформації в Угорщині, в 1686 році почалась контрреформація міста. В XVIII столітті на місто навалились пожежі і епідемії, місто дуже постраждало. В другій половині XIX століття починається другий розквіт міста, тут будуються численні заводи і фабрики.

Серце міста - Маріїнська площа, збудована за правилами середньовічної забудови західноєвропейських міст: В куті площі розташована мініатюрна, але вишукана ратуша (1508 р.): На ратуші - герб, годинник та гарні дзвіночки: На іншому боці Маріїнської площі рошташований костел Навернення Святого Апостола Павла з монастирем капуцинів: Кам'яниці на Маріїнській площі: На сусідній площі Андрія Глінку - катедра св. Трійці (1586 р.) та Буріанська вежа: Пам'ятник Кирилу та Методію на площі Андрія Глінку: Палац Розенфельда (1907 р.): Синагога в стилі функціоналізму (1930 - 1931 рр.): Школа в стилі ар-нуво (1911 - 1912 рр.): Костел св. Барбари францисканського монастиря (1731 р.): Жиліна вночі: У передмісті Жиліни розташований Будатинський замок. Про нього - завтра.