Замок Вітре

Казковий середньовічний замок Вітре з високими конусоподібними баштами знаходиться в однойменному містечку Вітре, який сміливо можна назвати найколоритнішим куточком Бретані. Про саме місто буде в окремій розповіді (воно того варто), а сьогодні - про замок на вершині пагорба Сан-Крю в західній частині старого міста. Початок його будівництва припадає на 1060 рік, заклав тоді ще дерев'яний замок барон Роберт I де Вітре. Початок будівництва замку відноситься до 1060 року. Згодом кам'яний замок та тому ж місці спорудив барон Андре III.

До масового поширення пороху в Європі замок служив виключно фортифікаційною спорудою. Його постійно укріплювали. На внутрішнє убрання майже ніхто не звертав увагу, тому інтер'єри завжди були вирішені аскетично. Замок захищав землі герцогства Бретані від посягань французьких королів, бо Вітре, як і сусідній Фужер, перебував на кордоні Бретані з французькою Нормандією.

Замок у Вітре постійно розростався і добудовувався. До 1420 року був добудований донжон, що зараз йменується вежею Святого Лаврентія. У протилежній частині, на півночі, трохи пізніше були закінчена вежа Магдалини (Мадлен). Крім того до 1430 року завершена вежа Монтафілан, ворота із звідним мостом, з барбаканом і рядом веж по усьому периметру північно-західної стіни. Із замку була видима повністю уся долина, тому ворожим арміям було важко з цього боку проникнути в межі Бретані.

У 1487 році замок був зданий без бою бароном Гі XV де Лавалем французьким військам. З цієї миті замок перестав виконувати фортифікаційні функції, а перебудовувався під потреби феодалів, що мешкали в ньому. До стін добудували галереї, з'явилася каплиця в стилі ренесанс, ще пізніше був прибудований портал. Замок перестав виглядати як єдине ціле архітектурна споруда. У 1589 році він все ж був використаний по своєму призначенню, а саме витримав досить важку п'ятимісячну облогу. В цей час замок був власністю роду гугенота Колиньї. Крім того, під час сильного спалаху чуми у кінці XVI століття, в замку ховався Бретонський парламент.

З XVII століття замок поступово приходить в занепад. В цей час барони Вітре покинули місто і поїхали до королівського двору у Версаль. Замок пережив досить сильну пожежу. При пожежі були повністю знищені житлові спокої, частково обрушилися вежі Святого Лаврентія і Монтафілан. Після цього велика частина замку була переобладнена під в'язницю.

У XIX столітті в'язниця була виселена, а на її місці в замку був розквартирований 70-й піхотний полк. Замок Витре одним з перших у Франції заручився підтримкою влади Франції, ставши офіційним історичним пам'ятником. У кінці XIX століття почалася масивна реконструкція замку. Під час Другої світової війни замок не постраждав.

Фортецю має в плані трикутник. Вхід в неї захищений звідним мостом і в'їзним фортом, оточеним двома потужними вежами з машикулями.

У південному кутку поміщений донжон, або вежа святого Лаврентія:

В північно-східному - вежа Мадлен:

Північно-західний бій замку займає вежа Монтафілан.

Коли бачиш замковий рів, то видно, на скільки високими є башти замку:

При вході в двір по правій стороні відкривається вид на романський портал, викладений клинчастим каменем поперемінно з червоного граніту і чорного сланцю, а також міську ратушу, що знаходиться у будівлі замку.

Одна з найцікавіших деталей замку - білокам'яний ренесансний еркер: