Віанден

Попередня стаття
Льєж
Наступна стаття
Копенгаген

Туристи не перестають мене дивувати. В непримітному Люксембурзі, столиці герцогства - натовпи туристів. В середньовічному Віандені з приголомшливим замком і автентичним старим містом з вузькими вуличками і кольоровими кам'яницями - жодного туриста. Логічного пояснення щодо цього факту в мене немає. Але все ж таки дав пораду тим, хто збирається в цю міні-державу: якщо в вас буде день чи півдня в Люксембурзі, не витрачайте його на столицю. Сміло їдьте в Віанден. В цьому маленькому містечку - весь Люксембург! Щодо того, як сюди дістатися. Люксембург - дуже зручна і дешева країна для подорожей. Купуєте за 4 євро проїзний, і катаєтесь по всій країні цілий день будь-яким транспортом: поїздами, автобусами, міським транспортом. Щоб дістатися Віандена, треба доїхати поїздом до станції Еттельбрюк. З Еттельбрюка через Віанден раз на годину ходять автобуси. Розраховуйте на те, що для того, щоб роздивитися замок з усіх смачних ракурсів, піде не менше 3 годин.

Віанден, передусім, відомий найбільшим, найфотогенічнішим і одним з найдавнішим в Прирейнській області замком, який височіє над однойменним містечком. Він відомий і тим, що в місті часто зупинявся Віктор Гюго. Як і багато інших міст центральної Європи, Віанден був заснований ще римлянами під назвою Вієнненсіс. У середньовіччя він став центром невеликого феодального володіння, графства Віанден, а в 1308 році граф Філіп II, що жив прямо тут у замку, надав Віандену права міста. Цей Філіп II був одним з предків Нассауської династії, до якої, зокрема, належать члени королівського будинку Нідерландів. Як і в інших європейських містах, місто жило ремеслами, з яких найбільш значним стало дублення шкіри. Шкіряні підприємства існували аж до 1950-х років. Головною пам'яткою міста Віанден є однойменний замок, що нависає над містом і річкою Ур на висоті 450 м. Його традиційно показують іменитим гостям Люксембурга, президентам і королям. Будівництво цієї фортеці-резиденції відбувалося з 11 по 14 століття на залишках древніх римських фортифікацій на кам'яному плато. Спочатку замок служив резиденцією місцевих графів Віанденських. У 1621 році замок перейшов у спадок представникам Орансько-Нассауської династи - нащадків Голландського королівського будинку і родової лінії Великого Герцогства Люксембург, і був частково перероблений під ренесанс. Тут навіть деякий час жив Вільгельм Оранський, перший штатгальтер Голландії, а потім формально його власниками вважалися нідерландські штатгальтери і королі. У 1820 році вони продали замок, і він досить швидко прийшов до занепаду. Власниками його врешті-решт виявилися герцоги люксембурзькі, і у кінці XIX століття замок був відреставрований. У війну він знову постраждав (виявилось, що навіть в 1940-і роки він все ще був непоганим військовим укріпленням), і після війни знову був відновлений. У 1977 році герцог Жан передав замок державі. Доступ в замок був ускладнений із-за системи кріпосних стін і веж - Білої Вежі на північному сході і Чорної Вежі на північному заході. У фортецю можна було потрапити через п'ять воріт, з яких головні мали почіпний міст. Будівля замку складається з цілого ряду дивовижних будов : Великий палац, Малий палац, каплиця, Біла вежа, Чорна вежа, неприступні кріпосні стіни, замкові ворота. Каплиця, Малий і Великий Палац були створені в першій половині 13 століття. На особливу увагу заслуговує Зал Зброї Малого Палацу, стіни якого прикрашають арбалети, мушкети, рушниці і інша захисна амуніція графів де Вианден і де Нассау. Усі експонати - оригінали, що добре реставруються. Від замку добре видно старовинне місто Віанден: P1225373 P1225376 P1225390 Так само, і замок видно майже з кожного куточка містечка: P1225371 P1225346 P1225349 P1225367 Віанден, як і полагається, був оточений стіною, від якої зберіглася невелика частина з цілими і напіврозібраними вежами. Побудували їх не раніше XIV століття, а в XVII столітті вже почали розбирати за непотрібністю, і так би усі і розібрали, якби в 1934 році залишки стіни не оголосили культурною спадщиною. Уздовж стіни існує маркірована стежка. Як я вже писав, у Віандені зупинявся великий письменник Віктор Гюго. Який з його приголомшливих романів створений у Виандене - залишається тільки гадати. Перед будівлею його будинку-музею стоїть бюст письменника роботи Огюста Родена, подарований місту французьким сенатом. P1225352 В місті є ратуша - красива ренесансна будівля 1579 року побудови. Раніше використовувалося для житла лицарями при дворі власника замку. Тут добре видно якісь старі фундаменти або ж підземелля ратуші: На центральній вулиці міста знаходиться церква святого Миколая - невеликий готичний храм, побудований у XIII столітті, який сильно постраждав при пожежі 1723 року і був потім перебудований. Барочний вівтар відноситься до 1768 року. І наостанок, прогуляємося брукованими вуличками містечка з різнокольоровими будиночками зі стриманими фасадами:

Попередня стаття
Льєж
Наступна стаття
Копенгаген

Коментарі

так само в нас, на Синевирі не проштовнхутися, на Вільшанському водосховищі - ні душі.
а логіка у тому, що люди їдуть туди, де розкручено. по кілька разів. іншого не знають і якось не дуже й хочуть знати. якось так:)
Недалекоглядні ці люди! Живуть лише тим, що на поверхні...
це дивно, але такі бувають: подорожувати люблять, але от якось так не так:)
Це ти про них, чи про нас? :)
я про тих, хто подорожувати любить, але лише по відомих місцях:)
Ну то значить не про нас :)
а про нас вони певно думають "нащо ото вишуковувати нові місця, якщо можна щороку на Синевир їздити і не паритись" :)
А де це Вільшанське водосховище?
На Синевирі ми були мабуть років з 12 тому, тоді там було зовсім мало людей.
Вільшанське сміттє/водосховище ось:
http://lyoshko.livejournal.com/18563.html
і у чистішому вигляді ось:
http://lyoshko.livejournal.com/52016.html
Там, крім замка, ніц такого особливого немає. Ну, ще ратуша.
Зате замок який!
Для мене, який вперше потрапив до Люксембургу, було неймовірно цікаво ознайомитися із стриманою, але досить оригінальною люксембурзькою цивільною архітектурою :)
Гюго мав смак - що й казати!:))
А ще - натхнення і гроші :)
І справді, не попсові туристичні об"єкти бувають значно цікавішими.
Гарний замок і цікава розповідь, та й ціна проїздного 4 є. - чудова.
Будете мати на увазі при плануванні наступних подорожей :)