Васильків: місто-герой наших днів

Попередня стаття
Миргород: мінеральна вода, герої Гоголя та березовий гай
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Ми з родиною побували у Василькові влітку 2021 року. І, напевно, на сайті ще довго не було статті про це місто, якби не героїчні події, які відбувалися у Василькові та навколо у перші дні російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

Друзі, запрошую підписуватися на мій телеграм-канал. Так ви будете оперативно дізнаватися про нові пости на сайті: https://t.me/andytravelclub 

Васильків - одне з найстаріших міст Київської Русі. Князь Володимир назвав його на честь свого нового імені, отриманому під час Хрещення - Василь. В наші дні у Василькові зберігся шедевральний храм у стилі козацького (мазепинського) бароко, ще три старовинні церкви, аж 3 (1) старих синагоги, трохи забудови кінця ХІХ - початку ХХ століття та залишки Змійових валів.

Але, майбуть, найгероїчніші дні в історії Василькова, відбувалися в наші дні, 26 - 28 лютого 2022 року. Після невдалої висадки десанту в аеропорту Гостомеля для захїоплення Києва "за 3 дні", російські окупанти спробували наступати на столицю з півдня. Намагаючись для цього висадити десант у Василькові. І, незважаючи на те, що українці збили один ІЛ-76 з російськими десантниками, москалям вдалося висадити десант у Василькові, та ще декілька десантів у навколишніх селах.

Близько 2 діб тривали запеклі бої з російськими окупантами на аеродромі Василькова, його околицях і навіть вулиці Декабристів - однієї з головних артерій міста. Навколо міста палали нафтобази, дим від яких було видно навіть у Києві. А залізницею Київ - Фастів, що проходить в сусідніх селах Калинівка і Глеваха, не зважаючи на бойові дій, "Укрзалізниця" продовжувала евакуацію киян.

Але Васильків вистояв і російські десантники і диверсанти були знищені. Завдяки блискуче виграній битві під Васильковим подальше оточення Києва москалями стало неможливим.

Головною пам'яткою Василькова є собор Антонія і Феодосія. Це - один з вдалих прикладів козацького (українського, мазепинського) бароко. Стилю, який як жодний інший, не ідентифікує українську націю. Собор будували протягом 1755 - 1758 років за проектом Степана Ковніра - архітектора Києво-Печерської Лаври. 

Храм стоїть на схилі пагорба з валами давнього городища літописного Василькова:

За легендою, від собору проходив підземний хід аж до Києво-Печерської Лаври.

Розписував інтер'єри собору український живописець Василь Бібиков:

Іконостас:

Цвинтар з капличкою біля собору:

Від собору ведуть сходи на пагорб з залишками валів давнього Василькова. Звідти відкривається панорама міста:

З валів видно ще однин старовинний храм Василькова - Свято-Миколаївську церкву (1792 рік). Це - суміш класицизму з елементами бароко:

Спустимося з валів і прогуляємося містом. У центрі Василькова доволі мало, але зберіглося споруд кінця ХІХ - початку ХХ століття:

Будинок повітових присутственних місць:

Дитяча школа мистецтв в стилі неоготики:

На початку розповіді я писав, що в місті зберіглося аж 3 старих синагоги. 

Найвражаюча з них - це синагога "Бейкер" початку ХХ століття. Коли в радянські часи синагогу закрили, а у Васильків провели залізничну гілку з Калинівки (станція "Васильків-1", то у будівлі синагоги влаштували вокзал залізничної станції "Васильків-2".

Коли у 90-х роках минулого століття станцію і залізничну гілку закрили, колишня синагога стала звичайним житловим будинком.

Фрагменти декору синагоги нагадують елементи середньовічної архітектури:

Ще одна синагога кінця ХІХ століття. В ній зараз розташована середня школа №2:

Третя васильківська синагога - це сучасна школа №1:

Майже на околиці міста на вул. Декабристів є дерев'яна церква Різдва Богородиці, 1864 рік (фото - Івана Бикова):

Поблизв Василькова є унікальна природна пам'ятка - Ковалівський яр, або Васильківські Карпати. Це - пагорби і каньйони, дуже не типові для цієї частини України. Про них я розповідаю в окремому матеріалі.

А по дорозі з Василькова до каньйонів було так мальовничо, що ми влаштувати невелику фотосесію:

Друзі, щоб бути в курсі останніх матеріалів на сайті, підписуйтесь на мій телеграм-канал: https://t.me/andytravelclub

Попередня стаття
Миргород: мінеральна вода, герої Гоголя та березовий гай
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії