Скрадін

21.09.2011

Я дуже обожнюю маленькі провінційні містечка незалежно від країни. Наприклад, Чортків чи Бережани завжди будуть для мене кращими за Львів. Так само в і Хорватії: Марина чи Трогір, про які я вже розповідав, для мене є набагато приємнішими за двохтисячолітній, але великий Спліт. Зі Скрадіном ще цікавіше: він зовсім маленький - менше 4 тисяч мешканців разом з околицями. Але зате який він, той Скрадін! Оцінити його красу можна ще задовго до під'їзду до нього: вже за декілька кілометрів місто добре видно з серпантину, яким спускається автобус, що йде з Шибеніка до Скрадіна.

Приведу пару слів про місто з Вікіпедії: "Це було іллірійське поселення (Scardona) на рубежі між племенами делматів та лібурнів, виконуючи роль столиці останніх. Більш відоме як римське місто являючи собою адміністративний та військовий центр регіону. Під час переселення народів місто було зруйновано, але в ІХ столітті сюди перебралися племена хорватів. Теперішнє ім'я місто прибрало з Х сторіччя. Це було одне з місць проживання роду Брібір-Шубич. З 1522 по 1684 роки Скрадін перебував під владою турків, потім знову аж до 1794 року — під правлінням Венеціанської республіки. Пізніше місто окупували Наполеонівські війська, зробивши частиною іллірійських провінцій Французької імперії, згодом Скрадін перейшов під владарювання Австро-Угорщини. З часом місто втратило своє значення як осереддя регіону, яке перебрав на себе Шибеник, і таким чином воно переживає застій (єпископство припинило своє існування в 1828 р.)"

Напевне, Скрадін ніколи б не був відомий туристам, якщо б не був воротами перлини Хорватії - Національного парку Крка. Саме зі скрадінської набережної катер відправляється уверх по річці Крка до каскадів водоспадів. Але якщо б Крки не було поруч, все одно б я приїхав сюди.

Над містом височіють руїни замку Туріна (збудований на зламі XIII і XIV століть. Якби не південна архітектура, нагадували б руїни більшості наших тернопільських твердинь.