Франція

Лілль був першим французьким містом, яке мені довелося побачити. Сюди я потрапив у вечорі по дорозі до Парижу, а потім ще повернувся сюди вдруге, коли повертався з Нормандії додому до Шарлеруа. Обидва рази я бачив Лілль лише вночі. В столиці найпівнічнішого департаменту департаменту Франції – Нор-Па-де-Кале дуже багато всього цікавого. Але подивитися всього я не встиг: далеко не все знаходиться в центрі, і, на жаль, далеко не все цікаве підсвічується. Тому моя прогулянка Ліллем обмежилася лише трикутником: вокзал – Гранд-пляц – катедра. Головна вулиця Лілля, що веде з вокзалу до центральної площі – Гранд-Пляцу, зустріла мене потужною...

Напевно, правильним рішенням було забутися хоча б на тиждень про роботу і провести тиждень в таких місцях, про які в житті ніколи і не мріяв. Так, про Францію я навіть і не мріяв. Це була така захмарна ціль, яку я навіть не міг дозволити собі поставити перед собою. Адже, Франція – це було для мене щось далеке, недосяжне, надмірно дороге і неосяжне як по території і красі. Коротше, я завжди вважав себе не достойним бачити її красу. Але, дякувати Богові, в житті бувають несподівані моменти, які дозволяють впритул наблизитися до мрії, хоч і не нездійсненної, і реалізувати її.  Для чого я їхав у Францію? Не лише побачити беффруа, якими марив...