Перечин

Перечин - районний центр Закарпаття, розташований в долині річки Уж. Вперше згадується у 1399 році, як поселення, яке входило до складу Ужгородської домінії Другетів. А статус міста Перечин отримав лише у 2004 році. Протягом ХVI -XVII століть Перечин перебував у складі Ужанської жупи і входив до Імперії Габсбургів. У другій половині XIX ст. містечко, як і все історичне Закарпаття, входило до складу Австро-Угорщини. На початку XX ст. стало центром Перечинського округу (повіту) у складі Ужанської жупи. З 1919 р. по 1939-й - у складі Чехословаччини. Сьогодні тут проживає 6,7 тис. мешканців.

Щодо назви міста, то тут існує декілька версій. Перша від перетину двох річок - Тур'ї і Ужа неподалік від центру міста. Друга - від землевласника, магната Переча, у володінні якого місто перебувало з 1266 року. Третя - від слів "перечити", або "перечиняти", що означає "наново переробляти".

У Перечині є ряд пам’яток історії та архітектури. На пагорбі над центром села підвищується православна Свято-Миколаївська церква - колишній реформаторський храм, зведений у 1769 році.

Від храму на гору Гурка веде Кальварія - хресна дорога, яку освятили у 2008 році. Дорогу було збудовано приватним підприємцем, громадянином Словаччини Штефаном Вальо за власні кошти. На вершині гори встановлено десятиметровий дубовий хрест — символ віри, взаємопорозуміння та взаємоповаги.

В центрі села стоїть високий і стрункий римо-католицький костел св. Августина. У 1905 р. італієць Гайотто Франческо придбав у родини Зіма Ференца земельну ділянку під будівництво храму. Костел був збудований і висвячений у день св. Августина у 1906 році.

У 2002 році у місті було освячено нову греко-католицьку церкву Св. Миколая.

Збереглася в центрі міста і будівля єврейської синагоги (1903 рік). Сьогодні в будівлі колишньої божниці - ресторан "Кантіна".

У центрі Перечина у 2004 році відкрито єдиний у світі пам’ятник листоноші. Він славить подвиг поштаря Федора Фекети, який щодня розносив пошту, йдучи пішки від Ужгорода до Тур’їх-Ремет понад двадцять п’ять кілометрів. Одного разу листоноша провалився під кригу, застудився і невдовзі помер. Було це у 18838 році. Автором скульптури є скульптор Михайло Белень, який за високу майстерність, виявлену у роботі над цим твором, удостоєний звання «почесний громадянин Перечина».

Тут збереглося декілька будинків початку ХХ ст.:

Адміністративна будівля у карпатському стилі:

Сакура біля нашого готелю: