Олександрія

Цього року відкрив для себе Олександрію. Проїжджав її сотні або тисячі разів, але не міг уявити, що місто на Кіровоградщині таїть в собі безліч яскравих таємниць. Вдумайтесь - в місті близько 100 пам'яток архітектури! Ось лише деякі з них: пожежна каланча з курантами, яка не поступається західноєвропейським ратушам, синагога, театр, стильні модернові купецькі особняки, будівлі місцевих органів влади (управи), будівлі училищ, що нагадують палаци, багато старої одноповерхової дореволюційної забудови. І жодного туриста! З містом познайомився випадково: робив пересадку з поїзда на поїзд, їдучи з Дніпра до Хмельницького. Вражений містом, нещодавно спеціально виділив 2 години, щоб докладніше з ним познайомитися.

Прийнято вважати, що Олександрія виникла на місце поселення Усиківка, яке відомо з 1746 року. Поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Вусом, разом з побратимами та молодими козаками (джурами). Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. Офіційно статус поселення Усівка отримала у 1754 році.

У 1752-1764 роках в Усівці була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку. В цей час російський уряд створив Нову Сербію - військово-поселенську територію для переселення сербів з територій Габсбурської монархії. Новими поселенцями були переважно серби, румуни, хорвати, болгари. Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча, нова назва походить від назви річки в Сербії. Взимку 1769 р. місцеве населення разом з гарнізоном успішно витримало облогу військ хана Керім-Гірея.

У 1764 р. Нова Сербія була скасована і Усиківка ввійшла до складу Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії, яка проіснувала до 1783 року, коли її територію було включено до складу Катеринославського намісництва. З 1784 року намісництво було розділене на дві губернії: Новоросійську і Азовську, укріплення Бечея стало повітовим містом з назвою Олександрійськ. Пізніше назва міста змінилася на Олександрію. 14 березня 1806 р. було створено Олександрійський повіт, що входив до складу Херсонської губернії. У 1793 році тут було 120 хат-мазанок, в яких проживало 738 чоловік. Цегляні будівлі - міської ратуші, сирітського суду, казначейства, квартирної комісії з'явилися лише на початку XIX ст.

Почнемо знайомство з Олександрією з найяскравішої її пам'ятки - будинку пожежного депо (вул. Калініна, 10). Будівлю зведено у 1897 році.

Найпомітніша частина будівлі - каланча з годинником, є своєрідним символом Олександрії:

Пожежна каланча, "прописана" за адресою: вул. Калініна 10, насправді знаходиться на вулиці Першотравневій. Саме націй вулиці розташовано багато цінних архітектурних пам'яток Олександрії. Одна з них - водонапірна вежа, що нагадує замкову башту. Насправді, вежу побудовано наприкінці ХІХ століття і знаходиться вона на території міської лікарні (вул. Семашка, 15), а насправді - на вул. Першотравневій:

Синагога «Бешмедріс», середина ХІХ ст. (вул. Першотравнева, 31а):

Будинок притулку для сиріт, кін. ХІХ ст. (вул. Першотравнева, 23а):

Житловий будинок купця С. Г. Пищевича, 1902 р. (вул. Першотравнева, 4):

Земська управа, 1908 рік (вул. Шевченка, 71):

Театр, перша половина ХІХ ст. (вул. 6 Грудня, 2):

Комплекс початкового училища, кін. ХІХ ст. (вул. Першотравнева, 16-20):

Жіноча гімназія, кін. XIX ст. (вул. Діброви, 25):

Царські стайні, кін. XIX ст. (вул. Діброви, 27):

Купецький житловий будинок, 1911 рік (вул. Свердлова, 28):

Маленька церківка поруч:

Єврейська школа, кін. XIX ст. (вул. Свердлова, 5):

Школа Волотковського, друга пол. XIX ст. (вул. Свердлова, 7):

Будинок Труховського, кін. XIX ст. — поч. XX ст. (вул. Свердлова, 16):

Міська управа, поч. ХХ ст. (вул. 6 Грудня, 8):

Житловий будинок, кін. ХІХ ст. (вул. 6 Грудня, 5):

Будинок бібліотеки, поч. ХХ ст. (вул. Шевченка, 66):

Житловий будинок, поч. XX ст. (вул. Пролетарська, 7):

Житлові будинки на колишній вулиці Центральній (зараз - Пролетарська):

Комплекс споруд гусарського ескадрону, кін. XIX ст. (вул. Діброви, 77/95):

Чоловіча гімназія, 1903 рік (вул. Діброви, 85):

Житловий будинок, кін. XIX ст. (вул. Діброви, 38):

Типовий приватний будинок:

Головна площа Олександрії - Соборний майдан:

Повз нього проходить широкий бульвар - Соборний проспект. Тут також є декілька пам'яток.
Громадський будинок, 1910 рік (Соборний проспект, 21):

Будинок банку, кін. ХІХ ст. (Соборний проспект, 53/14)

В будинку громадського призначення поч. XX ст. квартирується церква (Соборний майдан, 21):