Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир

Чернігівське Полісся: ліси і болота Міжрічинської Пущі

13.10.2017

Новгород-Сіверський вражає і закохує в себе з першого погляду, як і більшість історичних містечок Чернігівщини. Місто має тисячолітню історію, яку тут описувати немає сенсу. На диво, тут зберіглася купа цікавих пам'яток минулих століть, серед яких Спасо-Преображенський монастир-фортеця, Успенський собор в стилі козацького бароко, Тріумфальна арка, торгові ряди і торгові склади, дерев'яна Микільська церква, ряд будівель ХІХ - початку ХХ століття. Все це доповнює історична одноповерхова садибна забудова (переважно - дерев'яна) та вражаючі краєвиди долини Десни. Щоб дістатися до Новгород-Сіверського, треба орієнтуватися на місто Шостка: поїзди з Києва їздять сюди 4 рази на добу. З Шостки до Новгорода можна доїхати маршруткою чи дизелем.

Найголовніша і найцікавіша пам'ятка Новгород-Сіверського - це, безумовно, Спасо-Преображенський монастир-фортеця. Їй присвячена окрема сторінка на сайті.

Між Спасо-Преображенським монастирем і історичним центром міста стоїть Тріумфальна арка, побудована у 1786 році на честь проїзду через місто імператриці Єкатерини II. Ймовірно автором проекту є архітектор Джакомо Кваренгі. Це єдиний на Чернігівщині зразок архітектури класицизму подібного типу.

Цегляна арка має один проїзд напівкруглої форми. Цю архітектурну споруду флангують пропорційні пілони з двоколонними портиками іонічного ордера, які несуть повний розкріпований антаблемент. Увінчує споруду горизонтальний розкріпований аттик.

Завершують колони капітелі з двома завитками.

На пілонах між колонами на овальних щитах розміщені герби міст, що входили до складу тодішнього Новгород-Сіверського намісництва - Мглин, Конотоп, Глухів, Кролевець, Сураж, Погар, Нове Місто, Стародуб, Сосниця, Короп.

Герб самого Новгорода-Сіверського знаходиться зверху арки у центрі в ліпному картуші.

Серце міста - колишня Торгова площа. В її околицях розташовано багато історичних будівель.

Найвідоміші з них - Торгові ряди, які збудовані протягом 1856-1861 років і складаються з двох корпусів - східного та західного.

Споруда зведені в стилі зрілого класицизму, з цегли, являє собою дві ідентичні за архітектурними формами прямокутні в плані будівлі. Західний корпус:

Східний корпус Торгових рядів:

Обидва корпуси і сьогодні використовуються за своїм призначенням – у будівлях розташовані численні крамниці, бутики, інші торгові точки та їх підсобні приміщення.

Напроти Торгових рядів знаходиться одноповерховий корпус Торгових складів, зведений на початку ХІХ століття в стилі класицизму.

Історична забудова Торгової площі:

Пам'ятник князю Ігорю на Торговій площі:

Будинок земства (кін. ХІХ ст.), в якому сьогодні перебуває міська рада:

Будівля колишнього готелю "Центральний" (1898 рік):

Колишній готель "Савой" (кін. ХІХ ст.):

Найцікавішу будівлю в околицях Торгової площі займає бібліотека:

Приклад одноповерхової садибної забудови в околицях Торгової площі:

Один з двориків в історичному середмісті:

В парі сотень метрів на північ від Торгової площі знаходиться історичний район "Окольне місто". Тут трапляються досить гарні приклади дерев'яних будинків:

У центрі "Окольного міста" розташований Успенський собор - чудовий приклад українського (козацького бароко):

Будівництво собору розпочалось у 1671 році за гетьмана Дем’яна Многогрішного, уродженця сусіднього Коропа, а у Новгороді-Сіверському в 1668 році на елекційній раді його було Сіверським гетьманом.

Вже на наступний рік від початку будівництва Дем'яна Многогрішного звинуватили в державній зраді, вивезли до Сибіру й ув'язнили в Іркутському острозі. Все ж будівництво храму було продовжено, хоча й з меншим ентузіазмом. Та в зв’язку з будівництвом Петербургу цар Пьотр І видав указ, яким забороняв кам’яне будівництво по всій країні.

Роботи відновились лише в 1721 р. після зняття заборони. Того ж року його було освячено під час правління гетьмана Данила Апостола.

Найгірше з храмом сталося 1820 року, коли замість чудових грушоподібних барочних бань з'явилися цибулеподібні, що значно зіпсувало мальовничий силует пам'ятки українського зодчества.

Але в цілому храм досить гармонійно вписується і історичний ландшафт Новгород-Сіверського:

Близько 800 метрів на північний захід віж Базарної площі є ще один історичний район міста - "Острог". Колись тут знаходився Новгород-Сіверський замок, а до наших днів дійшла дерев'яна Микільська церква і трохи історичної дерев'яної забудови.

Церква Миколая Угодника (Миколаївська, або Микільська) була побудована в 1764 р. дерев'яною, хрещатою в плані і одноверхою.

Гілки планувального хреста в ній для того, щоб підкреслити висоту середнього зрубу, зроблені низькими, приміщення в них перекриті підшивними стелями на різьблених сволоках.

До 2007 року церква виглядала автентичною і справді привабливою:

Але пізніше її зіпсували московські попи, одягнувши верхи в бляху на викрасивши дерево у жовто-коричневий колір:

Вид на церкву з Замкової гори:

Садибна дерев'яна забудова в історичному середмісті "Острог":

Поруч височіє Замкова гора - останець правого високого берега річки Десни з крутими схилами. Тут містився дитинець, резиденція новгород-сіверських князів XII–XII століть. Звідси 1185 року виступив у похід на половців князь Ігор Святославич.