Острів Ахтамар на озері Ван: фотогенічна вірменська святиня

Дослідивши давню столицю Урарту та будинок Ванської кішки біля міста Ван на березі однойменного озера, ми поїхали дивитися найфотогенічнішу локацію на озері Ван - острів Ахтамар. Острів славиться середньовічним пам'ятником вірменської архітектури - кафедральною церквою Святого Хреста, яка дуже красиво виглядає на фоні озера та засніжених гір.

Катер на острів Ахтамар ходить з Akdamar Pier, що знаходиться на південному березі озера Ван між містами Ван і Татван.

Катер пливе хвилин 20. За цей час можна насолоджуватися неповторними краєвидами озера та довколишніх гір:

Походження і значення назви Ахтамар приписують стародавній вірменській легенді, згідно з якою на острові жила вірменська княгиня Тамар, яка була закохана в простолюдина. Юнак щоночі плавав від берега до острова, керуючись світлом, яке для нього запалювала Тамара. Батько княгині дізнався про візити юнака. Одного разу вночі, коли Тамара чекала свого коханого, батько розбив її світло, залишивши юнака посеред озера без орієнтиру, куди плисти. Юнак потонув, його тіло викинуло на берег, і, як свідчить легенда, на його губах начебто застигли слова «Ах, Тамар!».

Церква на острові Ахиамар знаменита зберігшимися до наших днів фресками, розташованими на внутрішніх стінах і куполі, та численними горельєфами, які зображують сцени із Старого і Нового Завіту, зовні. Церква була побудована в період розквіту Васпураканського царства в 915 - 921 рр. зодчим Мануелем (Манвелов) в період правління царя Гагіка Арцруні. 

У минулому острів Ахтамар був набагато більше, але з плином віків він зменшився в розмірах через підйому рівня Ванського озера. На острові існував царський палац та фортеця. Стіна з високими вежами відгороджувала спокійну гавань, через міцні, скріплені цвяхами, звернені в «море» ворота сюди могли заходити кораблі.

З усіх споруд острова береглася лише церква Святого Хреста, побудована архітектором Мануелем між 915 і 921 рр. Церква являє собою дещо видозмінену будівля в плані традиційного центральнокупольного типу. 

Всередині церква була розписана фресками, але вона особливо знаменита своїми рельєфами, які розташовані на зовнішніх стінах і на барабані купола, вони відрізняються оригінальністю і різноманітністю сюжетів. 

Хоча частина рельєфів за традицією і розташовується по карнизах, на брівках ніш і вікон, але основна їх кількість розміщена безпосередньо на площі стіни. «У зв'язку з цим ефект монолітної гладі стін, який відігравав важливу роль в образному ладі архітектурних пам'яток попередньої епохи, втратив тут свою силу»

У верхній частині церква оперезана широкою смугою так званого «виноградного фриза», який зображує збирання врожаю у винограднику і фруктовому саду, а також фігури людей, різних тварин і птахів. Рельєфи церкви Святого Хреста неоднорідні: фігури нижнього ряду плоскі, статичні, скуті умовними схемами і релігійними канонами. Більше свободи і живої безпосередності у «виноградному фризі». Стильові особливості, властиві ахтамарським рельєфам, пізніше позначилися в мініатюрах «ванської» школи. 

Вівтарна частина церкви:

В інтер'єрі церкви частково збереглися розписи, які зображують сцени із Старого і Нового Завіту:

Зображення святих:

Всередині церкви по-вірменськи дуже скромно:

Церква Святого Хреста зовні:

Краєвиди на острові просто фантастичні! Головне знайти правильний ракурс!

Церква Святого Хреста на фоні озера та гір виглядає дуже фотогенічно:

Фотогенічні дівчата на фоні фотогенічного озера:

Пора повертатися на велику землю та рухатися далі, на вулкан Немрут!