14.05.2024 Частина 3: Чилійська Патагонія. Пуерто Наталес і національний парк Torres del Paine
Отримавши неймовірні враження від Анд і льодовиків у Аргентинській Патагонії, ми на 4 дні відправилися в Чилі.
Дві Патагонії не лише розділяє кордон. Там різні гірські масиви, дуже відрізняються пейзажі. Разюче відрізняються навіть міста, сервіс і ціни. Але сувора природа, бездонні озера, сині льодовики, рівнини-пампаси та неприступні гори супроводжували нас і в Аргентині, і в Чилі.
В Чилійську Патагонію їхати треба обов'язково. Хоча б заради того, щоб піднятися до трьох веж Торрес, що виринають з під хмар та тлі бірюзової лагуни. Заради того, щоб побачити "Роги" Los Cuernos" - монументальні вершини гори, які з різних ракурсів переслідують нас. А ще - щоб зустрітися з напівміфічною твариною Мілодоном, познайомитися з чилійським способом життя, атмосферою її містечок та кухнею.
Нам не так пощастило у Чилі із сонячною погодою, як це було в Аргентині. Але ми побачили все, що планували і про що мріяли. Навпаки, хмари, що чіплялися за гори, і сильний вітер підсилювати відчуття, що ми - у суворій Патагонії майже не краю світу.
Химерні вершини Патагонії можна побачити на рекламних буклетах і обкладинках книг у всьому світі. Три башти Торрес і знамениті "Роги" та тлі лагун - це все тут, у національниму парку Torres del Paine. Він розташований в регіоні Магальянес і Чилійська Антарктика на півдні континенту Південна Америка. Південніше - Вогняна Земля і Антарктида.
Насправді, дивовижні гори Торрес-дель-Пайне - це не Анди, як вважають туристи. Це - окремий гірський масив біля Анд. Він називається Кордильєра-дель-Пайне. Його піки мають висоту від 2600 до 2850 метрів.
Клімат Патагонії, як і сусідньої Вогняної Землі, непередбачуваний. Коли в нас зима, в них - літо. Але навіть у літній період з грудня по лютий ви в один день можете відчути на собі всі 4 пори року. Ще вчора, у Аргентинській Патагонії ми ходили у футболках. Було сонце і +25. А сьогодні в Чилі небо затягнуте хмарами, падає дощ, дує сильний вітер і +10.
Буває таке, що приїжджаєш до Патагонії, щоб побачити красу гір, а вони затягнути хмарами. Нам так пощастило, що усі вершини було видно. Лише іноді їх закривали хмари. Але так буває не завжди. Тому подорож до Патагонії краще планувати на триваліший термін. Треба мати в запасі пару днів, щоб підстрахуватися від поганої погоди.
Теплий одяг, що не промокає, і добре трекінгове взуття - це те, що обов'язковий треба мати із собою у Патагонії. Тут ви можете подивитися чек-лист: Що треба брати із собою в Патагонію.
Для початку варто ознайомитися з головними цікавинками парку, маршрутами і умовами перебування на сайті національного парку Torres del Paine. Вхідний квиток в парк на 3 дні коштує на лютий 2020 року 25000 песо, що більше 30 доларів. Їх неможливо придбати онлайн. Лише за готівку при в'їзді в парк і лише чилійськими песо.
Найращий спосіб побути наодинці з природою Патагонії - це відправитися у один з піших маршрутів. Є одноденні маршрути, наприклад до вершин Торрес. Є маршрути на декілька днів. Найпопулярніший з них - це W-trek, розрахований на 5-6 днів. Більш довгий трек називається "El Circuito" і триває 9 днів. Докладно всі нюанси трекінгу в Torres del Paine описали на своєму сайті PhotoTravel Павло і Ольга з Дніпра.
Якщо ж ви або звикли до комфорту, або не маєте достатньо часу, ви також можете побачити парк у всій красі. Для цього достатньо зупинитися у Пуерто-Наталесі і взяти одноденні екскурсії в Torres del Paine. Ми брали 2 таких екскурсії на весь день:
1. Автобусна екскурсія на цілий день найкращими мірадорами (оглядовими майданчиками) Torres del Paine.
2. Трекінг до вершин Торрес у супроводі інструкторів.
Перша екскурсія коштувала 65$, друга - 118$. Агенцій у Пуерто-Наталесі, які надають так послуги, багато. Достатньо погуглити. Ціни у всіх особливо не відрізняються.
Що ж ми побачили протягом двох днів перебування у парку?
1. Mirador Grey
Після того, як ми відвідали печеру Мілодона, ми зупинилися на першому мірадорі. Мірадорами у Південній Америці називають оглядові майданчики. Він знаходиться на високому березі озера Lago del Torro. Це - одне з найбільших озер у парку.
Тут ми вперше побачили гірський масив Кордильєра-дель-Пайне. Але були трохи засмучені: знамениті "Роги" були затягнуті хмарами. Але хвилювалися ми дарма: далі розпогодилося і гори стало добре видно.
2. Лагуна Грей і царство льоду
Автобус зупиняються на березі гірської річки. Ми переходимо її до крихкому містку. Робити це треба дуже обережно: на місточку може одночасно знаходитися не більше двох людей.
Пройшовши крізь лісок, ми вийшли на беріг лагуни Грей (Lago de Grey) з темним вулканічним пісочком. В нас була ціла година часу, щоб побродити по берегу і насолодитися красотами. А їх було багато.
Вдалі було добре видно льодовик Grey:
В озері плавали великі глиби льоду, а на протилежному березі з під хмар потрохи виринали Кордильєри.
Цим далі ми йшли на схід, тим виразніші ставали плаваючи крижанки.
Ми влаштували собі невеликі фотосесії.
А коли ще залишалося трохи часу, вирішили поробити фото-експерименти з крижинками.
3. Los Cuernos - знамениті роги
"Роги" - один з найбільш фотогенічних об'єктів Чилійської Патагонії. Вони здається непідступними. Такі незвичні форми рогів сталим можливі завдяки руху льодовиків та силі вітрів.
4. Озеро Пехое - види на мільйон!
З усіх локацій парку ця мені сподобалася найбільше. Зі скелястого берегу озера Пехое (Lago Pehoe) відкривається найкращі види на "Роги" і сусідні кордильєри. На той час хмари над горами розвіялися і лише доповнювали дивовижну картину патагонських пейзажів.
Дивіться, який тут колір води!
Коли вже надивилися на красоти, перейшли до фотосесії. Іноді фантазіям не було меж
5. Водоспад Сальто-Гранде
У півкілометрі на північ розташований найільший водоспад парку - Salto Grande. Залишаємо авто мікроавтобус на стоянці і робимо кілометровий трекінг до водоспаду. По дорозі насолоджуємося видами на озеро Пехое і Торреси.
Водоспад Сальто-Гранде утворився на річці Пайне. Висота його каскадів складає 65 метрів. Біла водоспаду дують шалені вітри!
6. Шведське озеро у Південній Америці
Наступна зупинка - озеро Норденскьольд (Lago Nordenskjöld) з панорамним майданчиком з видами на Кордильєра-дель-Пайне. Озеро назвали на честь шведа Отто Норденшельда, який відкрив озеро на початку минулого століття.
На березі озера гуляють гуанако і фламінго, а зверху літають кондори.
Наприкінці другого тижня нашої експедиції ми згадали, що у Андрія є із собою червоно-чорний прапор. І зробили групове фото з ним.
Знамениті башти Торрес - завтра ми до них підемо.
7. Трекінг до башт Торрес
Las Torres - три гранітні вежі, від який національний парк Torres del Paine отримав свою назву. Це - найбільш культове місце Чилійської Патагонії. До них можна дістатися пішки і повернутися у той же день. І сьогодні ми це зробимо.
Зупиняємося на в'їзді в національний парк на березі лагуни Амарго і бачимо перед собою Торреси. Погода не дуже радує. Невже ми сьогодні до них дійдемо? Часто мандрівникам, які пройшли нелегкий шлях, не вдається побачити три вершини? Чи пощастить нам сьогодні?
Трекінг починається біля готелю «Hosteria Las Torres». Перед тим - інструктаж. Людей ведуть до Торресів невеликими групками у супроводі місцевих провідників. З собою не рекомендують брати нічого, крім води та продовольчого пайку. Йти в один кінець - близько 10 кілометрів. Загальний перепад висоти складає 800 метрів. Насправді, набагато більше, про протягом шлях доведеться декілька разів спускатися і знову підніматися, відновлюючи висоту.
Більша частина шляху - це неспішні підйоми і спуски. Спочатку стежка пару кілометрів піднімається до верху і виходить на високий беріг річки Асенсіо. Далі спускається в долину річки. Тут на туристів чекає невеликий відпочинок на території кемпінгу Refugio Chileno. Це - майже півшляху до Торресів. Можна перекусити, сходити в туалет і набрати води.
Далі - знову неспішний підйом вверх по течії річки. По дорозі трапляються водоспади. Хоча краєвиди навколо - так собі. Це якщо порівнювати з трекінгом до лагуни Де Лос Трес та Фітцрою в Аргентинській Патагонії. Там просто відкриваєш рота через кожні 10 метрів.
Останній кілометр - найскладніший. Це - суцільний крутий підйом доверху серед величезних каменюк. Але якщо ви пройдете це випробування і ще пощастить з погодою, ви будете неймовірно щасливим!
8. Башти Торрес - головна картинка Чилійської Патагонії
І ось, ми на місці! На березі невеликої лагуни, над якою нависають три башти Las Torres. Всю дорогу ми дуже переймалися, що башти не буде видно. Погода у той день була не найкращою. Але нам,як завжди, пощастило! Адже ви пам'ятати, що на початку подорожі нас благословив сам Папа Римський у Ватикані? Башти було видно не ідеально, але в цілому добре.
Башти Торрес давно є символом Чилійської Патагонії. Три гранітні скелі мають висоту від 2600 до 2850 метрів. Вони трохи нагадують вершини Тре Чіме ді Лаваредо у Доломітових Альпах. Але в будь-якому разі, вид Торреси - один з найзахоплюючих видів у всьому світі!
Пообідавши на березі лагуни, ми влаштували чергову фотосесію.
Шлях назад зайняв так само 4 години. Це тому що спускатися тут так само важко, як і підніматися. І то того ж спуски тут чергуються з підйомами.
Стомлені і щасливі пізно ввечері ми повернулися до Пуерто-Нателесу. Завтра нам летіти в іншу частину Південної Америки, де спека замінить нам холодні патагонські вітри, а замість неприступних гір і холодних лагун на нас чекають карнавали, джунглі і водоспади.
Сподобався пост? Поділись з друзями!
