День народження в Чернівцях + трохи Волині по дорозі

22.07.2023

Давно мріяв провести День народження у своєму улюбленому місті з коханою і дітьми, яких не бачив майже півроку. Щойно повернувшись з першого вдалого експериментального туру на Дністер і Поділля, взяв на декілька днів відпустку і поїхав у Чернівці. По дорозі вирішив зупинитися в декількох місцях на Житомирщині, в які давно хотів потрапити. Виїхав в Києва рівно о 5 годині, як тільки завершилася комендантська година.

Дениші - руїни палацу Терещенків

Ранок, 6:45, і в мене перша зупинка у житомирському Поліссі. У селі Дениші на березі річки Тетерів стоїть руїною палац цукрозаводчиків Терещенків. Його звели у 1910 - 1913 роках за проектом архітектора Павла Голандського у стилі італійського ренесансу.

Від палацу частково збереглася вежа з гвинтовими сходами та західний фасад. На фасаді є трохи архітектурних прикрас: ніші для статуй, пілястри, портики.

Чуднів: францисканський костел

Чуднів проїжджав сотні разів, коли їздив 5 років на роботу з Києва до Хмельницького. Але зупинився вперше. На головній вулиці розташований симатичний римо-католицький костел Знайдення Хреста Господнього ордену францисканців. Костел відбудований вже в наші часи на фундаментах монастиря капуцинів 18 століття, який відвідував останній польський король Станіслав Август.

Старий будинок на головній вулиці містечка:

Православна церква на березі річки Тетерів:

Нова Чортория: палац з шикарними інтер'єрами та гігантський млин

У селі Нова Чортория чудово зберігся палац шляхтичів Прушинських-Оржевських початку ХІХ століття. Навколо палацу є великий парк з церквою-усипальницею, в'їзною брамою та сторожкою.

Інтер'єри палацу заворожують. Тут збереглася мозаїчна підлога, дерев'яні дубові двері, великі дзеркала, розетки на стелях, вітражі.

Але найцікавіше - це сходи, прикрашені каштановими листочками та геральдичним драконом

За пару сотен метрів на березі річки стоїть паровий млин. Це один з найбільших млинів, які мені доводилося бачити. Його було зведено у 1870 році.

Привіт, Чернівці!

Відвідування Чернівців - це завжди свято для мене. А особливо, на День народження! Ми поселилися у великій 3-кімнатній квартирі на площі св. Марії (колишній площі Турецької Криниці):

Нарешті, разом! Не бачилися півроку!

Ringplatz - історична площа Ринок

Кинувши речі в квартирі, відразу ж пішли на прогулянку. Колишня площа Ринок (Ringplatz) зараз має безлику назву "Центральна площа". Вважаю її одним з найкрасивіших міських майданів Європи.

Ратуша середини ХІХ століття - символ самоврядування, наданий Чернівцям за часів Австрійської імперії:

Один з найвражаючих шедеврів віденської сецесії - будинок Sparrkasse (Ощадної каси) з майоліковим пано, на якому зображені боги Олимпу, які символізують провінції імперії. Зараз тут - Художній музей. Завітаємо сюди пізніше.

На площі починається, мабуть, найгарніша пішохідна вулиця в Україні з історичною назвою Herrengasse (вул. Ольги Кобилянської):

Herrengasse - пішохідна вулиця, які підмітали букетами троянд

Чи справді Herrengasse (сучасну вул. Ольги Кобилянської) за Австрії підмітали букетами троянд та мили з милом, перевірити важко. Але не сумніваюсь у тому, що це - найпривабливіша пішохідна вулиця, яку мені доводилося бачити.

На початку вулиці - будинок колишньої кав'ярні "Габсбург" з граціною вежею та ліпниною на фасаді. Зараз тут - управління Нацбанку.

Заходимо в перший же дворик. І бачимо таке:

Колишній готель і ресторан "Європа" з богинею Ізідою на фасаді. Зараз тут ресторан з будовою буковинською кухнею "Панська гуральня".

Під'їзд зі розписною стелею по вул. Кобилянській, 12:

Перспектива вулиці, які підмітали букетами троянд:

Мій улюблений дворик на Herrengasse, 22. Про нього - окремо тут.

В останній час з'явилося багато кафешок з крутими інсталяціями:

Rathausstrasse - ще одна улюблена історична вулочка

Ще одна неймовірно приваблива вулицях у середмісті Чернівців. Вона йде майже паралельно пішохідній вулиці Ольги Кобилянської (Herrengasse).

Вулиця Ратушна (Rathausstrasse) виникла у середині ХІХ століття із будівництвом міської ратуші і площі Ринок. Вона досить коротка: з'єднувала головний майдан міста, площу Ринок (Ringplatz) та площу Австрії (Osterreich Platz). Зараз це частина вулиці Головної від Центральної площі (ратуші) до Соборної площі.

Зліва - "Липованський дім", що належав старообрядцям-липованам з Білої Криниці:

Історичний Palace Hotel:

Mathilden Hof (двір Матильди) - пасаж, що таким самим фасадо мвиходить на паралельну Liliengasse (вул. Івана Франка):

Перспектива Rathausstrasse з двором Матильди та ратушею:

Liliengasse (вул. Івана Франка) - симпатична вуличка, яка також піднімається вверх від ратуші параллельно Rathausstrasse:

Перспектива Liliengasse з будинком Ощадної каси та Румунським народним домом:

Elizabeth Platz - Театральна площа

Сучасна назва площі походить від театру, який з'явився тут в роки найбільшого розквіту Австро-Угорської імперії. Крім театру, на площі є Єврейський народний дім, Палата торгівлі і ремесел, Румунський національний палац та декілька привабливих еклектичних будинків.

Театр у Чернівцях побудований за проектом найкращих архітекторів Відня - Фельнера і Гельмера:

Єврейський народний дім на Elizabeth Platz:

Від Театральної площі за захід йде коротка вуличка Лисенка. На ній всього 3 будинки, але ж які!

Еклектика і сецесія будинків по вул. Лисенка:

Інтер'єри будинку Ощадної каси (Художнього музею)

Ввечері пішли з донькою до Художнього музею. Там є чудові експозиції талановитих буковинських художників різних часів, багато ікон, написаних майстрами буковинської школи іконопису.

Мені ж було ще цікавіше вкотре порозглядати інтер'єри будівлі, виконані у стилі сецесії:

Сецесійна металева огорожа, що відтворює мотиви фасаду будинку:

Розпис на стелі 3 поверху:

Вулиця Руська з незвичайними храмами

На схід від Ringplatz (Центральної площі) веде вулиця Руська. І її перспективі бачимо греко-католицьку Успенську церкву:

Цей храм 18 століття за Австрії називали "Руською церквою". Тому і вулиця стала називатися Руською.

Найдивовижніший храм Чернівців - Миколаївська "п'яна" церква з покрученими банями. Її збудовано у румунській міжвоєнний період за мотивами храму в місті Куртя-де-Арджеш. Саме в цій церкві СБУ при обшуках під час війни застукали батюшку з хлопчиком з хору, а також знайшли проросійську пропагандистську літературу.

Поруч з "п'яною" церквою - ще один маленький дерев'яний храм. Це також, Миколаївська церква, яку датують 1607 роком. Насправді, це друга половина 18 століття. А в сучасному вигляді храм відбудований наприкінці минулого століття після пожежі. Це так званий "хатній" безкупольний тип церкви, які зустрічаються лише на Буковині.

Панорами Чернівців з Винної гори

Винна гора (Вайнберг) - історична частина Чернівців, відома ще з часів Австрії. Перші панорами міста звідси з'явилися, як тільки фото-мистецтво почало набирати оберти. Зараз її важко назвати "горою" чи "гіркою". Зараз це край перед обривом, який постійно руйнується. Проте, гарні види всього історичного середмістя Чернівців тут ще можна побачити. Серед чернівчан ця місцевість відома, як "оглядовий майданчик Аврора".

Як дістатися? Їдемо або йдемо вулицею Руською від центру. Проходимо "п'яну" Миколаївську церкву, переходимо міст над залізницею. За нею ліворуч повертаємо на вул. Зелену, яка через стихійний базар веде до історичного цвинтаря. На першому перехресті повертаємо на вулицю Декабристів. Вона має, м'яко кажучи, непривабливий вигляд: якісь старі закинуті промислові об'єкти і лачуги. Йдемо нею до кінця. В кінці вулиці вже одним оком можна побачити закручені бані "п'яної" церкви та інших храмів міста. Але, щоб побачити більше, йдемо вузькою стежкою наж прірвою. Через 100 - 200 метрів, нарешті, побачимо панораму практично всього міста:

Три храми разом: "п'яна" Миколаївська, за нею - Вірменський собор, на ним - собор св. Духа:

Ратуша і середмістя навколо неї:

Костел Воздвиження Чесного Хреста та готель "Бристоль" за ним:

Якщо придивитися, то на задньому фоні видно Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації:

Гореча - оборонний храм на околиці

Сюди майже ніколи не заїжджають туристи. Але храми на Горечі старіші на усі будівлі Чернівців, адже були збудовані ще входження Буковини до складу Австрії. Перша - це монастирська церква Різдва 1767 році. Вона має оборонний характер: товщина стін - 1,4 метри! Стиль - українське бароко з елементами румунської архітектури.

До церкви пішки ходив з Чернівців сам імператор, і по дорозі ледь не був розірваний собаками. Імператор не австрійський, а російський!)

Іконостас церкви:

Єзуїтський костел Серця Ісуса:

Будинок на Altgasse (вул. Лесі Українки) нагадав мені Сілезію:

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації

Безумовно це - найвражаючий архітектурний комплекс Чернівців і всієї Буковини, збудований за проектом чеського архітектора Йосифа Главки.

Кожного разу візит сюди супроводжується якимось перепонами з боку охоронців. "Не можна, приходьте завтра" - їхня стандартна фраза. Тим не менш, і цього разу вдалося потрапити та територію і зробити невелику фотосесію для Світанки.