Люцерн, ч.1: прогулянка містом

Люцерн - це найбільш "швейцарське" місто у Швейцарії. Тут воєдино зібрано все, що є символом цієї країни - високі Альпи, альпійське озеро, розписні будиночки, оборонні башти. Якщо ви у Швейцарії всього один день, то вам варто поїхати саме сюди: "Бачив Люцерн" означає "Бачив Швейцарію". Одне з найкрасивіших міст німецькомовної частини (після Штайн-ам-Райна, звичайно), перлина країни і must see для всіх туристів. Люцерн першим приєднався до Швейцарської конфедерації, а нині відомий у тому числі завдяки легендарному Вільгельму Теллю.

Розташований у самому серці Швейцарії, Люцерн увібрав у себе всі принадності країни - і мальовниче звивисте озеро зі скелястими берегами, і високі гори із засніженими вершинами, і стародавня архітектура в стилі "прянічного містечка". У цьому місті кожний знайде собі цікавості по смаку: аматорів старовини чекають стародавні розписні будиночки, дерев'яні середньовічні мости і кріпосна стіна. Тих, що їдуть за шоппінгом, зустрінуть численні магазинчики в пішохідній частині міста. Прихильників активного відпочинку чекають численні піші гірські маршрути, гірські лижі й санки, закоханих - романтична набережна й затишні ресторанчики, ледачих - круїзи по мальовничішим гірським озерам, дітям будуть цікаві Льодовиковий музей і Музей транспорту. 

Найвідоміший символ Люцерна - стародавній дерев'яний міст Каппельбрюке. Його назва походить від слова "Капела" (каплиця), точніше, від невеликої церківці Св. Петра, що знаходиться на березі ріки, з однієї сторони моста.

Довжина моста становить 170 метрів. Міст був побудований в 1333 році і є самим старим дерев'яним мостом у Європі.

Під дахом моста перебуває більше 100 картин роботи Генріха Вегманна (Heinrich Wagmann), присвячених найбільш значимим моментам в історії й мофилогии Швейцарії.

18 серпня 1993 року на мосту була пожежа, отчого багато картин і міст сильно постраждали. Міст відновили, але дотепер можна побачити обвуглені почорнілі малюнки. Їх залишили невідновленими на згадку про втрату.

Октогональна вежа (Wasserturm) моста збереглася в первозданному виді. У свій час вона встигла послужити і арсеналом, і в'язницею.

З моста відкривається дивовижний вид на Альпи і Фірвальдштетське озеро:

Над самим містом підноситься засніжена гора Пілатус (2128,5 м):

Церква св. Петра (St. Peters-Kirche ) на площі Kapellplatz є найстаршою в Люцерні. Вона була побудована в 1178 році. Фонтан на площі присвячений Карнавалу, що проводиться в місті щорічно навесні.

Spreuerbrucke ("міст млинарів") - другий стародавній дерев'яний міст в Люцерні. Він розташований ледве далі, ніж Каппельбрюке, ледве менше, ледве темніше й ледве молодше. Міст був побудований в 1408 році, в 1568 році була додана невелика капличка на честь Діви Марії.

З набережної серед інших гарних будинків побачимо міську ратушу:

Стара ратуша (Altes Rathaus) - це будинок епохи відродження, який був побудований в 1602 році. Вона має цікаву кам'яну кладку, величезний дах і високу прямокутну вежу. Служила відмінним спостережним пунктом за юрбою на базарній площі, де проводилося щось типу ярмарку по ранках у вівторок і суботу.

Ще одним символом Люцерна є Lowendenkmal - монумент "Умираючий лев". У стрімкій скелі висічена фігура лева - алегоричне зображення хоробрості воїнів Швейцарської гвардії, які відважно загинули в у Тюїльрі в Парижі у 1792 році, рятуючи честь і гідність французької королеви Марії Антуанетти. Під час свого великого турне по Європі, Марко Твен назвав цей пам'ятник «Найсумніша і найзворушливіша кам'яна статуя у світі".

Монумент створений видатним датським скульптором Бертелем Торвальдсеном (Bertel Thorvaldsen) в 1821 році.

Найяскравішим храмом міста є Hofkirche - колегіальна церква св. Леодегара. Ця церква названа на честь святого заступника Люцерна і є головною в місті. Раніше тут був монастир, але сучасну будівлю збудували в 17 столітті і вона несе на собі відбиток як готики, так в епохи ренесансу.

В інтер'єрі собору цікаві куті елементи, різьблення по дереву, а також відомий орган 1640 року з його 4950 трубками. Влітку тут можна послухати органні концерти.

Портал і вхідні двері:

Цвинтар при храмі:

Jesuitenkirche (Єзуїтська церква) також знаходиться на набережній. Вона служила для двох цілей - як середня школа і як місце для пастирської діяльності єзуїтів. Самі єзуїти прибули в Люцерн в 1574 році, а в 1576 році відкрили тут свою школу. До середини наступного століття число студентів неухильно зростало, досягаючи величини 300-400 студентів на містечко із чисельністю жителів менш як 4000 чоловік. На свято святого Франциска Ксавьєра (святого заступника Люцерна) 3 грудня 1666 року було закладено перший камінь майбутньої церкви, а через 11 років, 29 серпня 1677 року новий храм освятив папський нунцій Едоардо Чібо. Це була перша церква в стилі бароко на території Швейцарії.

Францисканська церква Св. Марії первісно була збудована у 1270 році та перебудована у 1897 та 1935 роках:

Єдина синагога, що зустрілася мені під час подорожі Швейцарією, була саме в Люцерні:

У будинку колишнього Арсеналу (1567 – 1568 рр.) розташований історичний музей:

Поруч з ним – частина колишніх міських воріт ХІІІ століття:

На набережній – багато гарних будинків різних епох:

На одному з пагорбів нам містом красується стилізований під замок готель Gutsch:

Весь історичний центр Люцерна забудований розписними старовинними кам’яницями. Ім буде присвячено окрему, наступну розповідь:

Іноді трапляються і фахверки: 

Попадалося навіть таке: 

І таке :)

В Люцерні добре збереглися міські фортифікації. Про них – в одній з наступних розповідей.