Німфенбург: великий палац на околиці Мюнхена

Один з мюнхенських вечорів ми з дружиною та нашим мюнхенським товаришем відвідали величезний палацовий комплекс на околиця Мюхнеха – Німфенбург (Nymphenburg). Побачений нами неймовірно гігантських розмірів палац найбільшою такою спорудою, яку мені колись доводилося бачити. Щоб добратися до Німфенбурга, треба сісти на трамвай № 17 біля головного мюнхенського вокзалу. Хвилин 15 – і ви на місці. Поруч із трамвайною зупинкою розташований непоганий баварський пивбар з смачним пивом та неповторними баварськими сосисками, вживання яких вдало доповнюють враження від відвідування палацового комплексу.

Сам палац Німфенбург – це колишня літня резиденція Віттельсбахів, найстарішої королівській династії Європи, яка знаходилася у владі у Баварії з 1180 року. Сам палац вважають одним з найбільшим в Європі, а те, що Німфенбург – найбільша будівля Німеччини минулих епох – факт. Довжина палацу складає 700 метрів. Щоб оцінити його розміри, достатньо поживитися на панораму, в яку потрапила лише частина палацу.

Флігелі і прибудови, які оточують тебе з усіх боків, додають вражень про колосальні розміри комплексу.

Палац Німфенбург побудований в 1664 - 1674 роки за наказом курфюрста Фердинанда Марії на честь народження довгоочікуваного спадкоємця престолу Макса Еммануїла, і був подарований його матері Генрієті Аделаїді Савойській. Щаслива мати, що відрізнялася романтичним характером, у свою чергу присвятила палац богині кольорів Флорі. До цього королівська пара чекала сина дев'ять років.

Німфенбург зводили п'ять поколінь Віттельсбахів, витративши на це більше 200 років. Історія будівництва починається при курфюрстові Фердинанді Марії, а далі справу продовжив син курфюрст Макс Еммануїл, який у 1700 році розширив комплекс галереями і павільйонами. На деякий час довелося призупинити будівництво, адже Баварія була втягнута у війну за іспанський спадок.

У будівництві і подальших розширеннях і перебудовах палацу впродовж наступного століття брали участь знамениті архітектори тих часів Августіно Баррелі, Енріко Цукалі і Йозеф Еффнер.

Замок дуже вдало розташований серед однієї з найкрасивіших паркових зон Мюнхена. У XVIII столітті вона була сильно розширена і, починаючи з 1715 року, перебудована Жирардом у французькому стилі (за зразком Версаля).

Територію парку прикрашають рукотворне озеро з островом і фонтаном, а також декілька штучних каналів і ставків, біля одного з них чарівна альтанка в грецькому стилі. По водній гладіні ковзають лебеді.

Сьогодні палацовий комплекс складається з декількох будівель, що симетрично стоять, побудованих в стилі італійського бароко. У центрі знаходиться п'ятиповерхова будівля кубічної форми під червоною черепицею. Ця найстаріша будівля палацу, саме його і подарував курфюрст своїй дружині.

З боків до нього примикають два крила, прибудовані вже за часів правління Макса Еммануїла. Тоді ж фасад центральної частини замку був прикрашений орнаментом в стилі пізнього французького бароко.

На території комплексу в глибині парку розташовані декілька невеликих, але симпатичних палаців.

Амалієнбург (Amalienburg) - дивовижний парковий палац з грандіозним дзеркальним залом для святкувань, побудований у 1738 році у стилі рококо:

Баденбург (Badenburg) – банний будиночок з декількома купальнями і теплим басейном, зведений у 1721 році. В ньому є святковий зал, робочий китайський кабінет і зал-басейн.

Пагоденбург (Pagodenburg, 1719 р.) - малий палац з китайським кахлем, що являє собою літній восьмикутний павільйон.

Побудована "під старовину" каплиця Магдаленклаузе (Magdalenklause, 1725 р.). Зовні нагадує занедбані костели південного Тернопілля, але це усього лише антураж. Усередині ж - лакові кабінети і великий грот-каплиця.