Національний парк "Бромо-Тенггер-Семеру"

Попередня стаття
Чеморо Лаванг
Наступна стаття
Озеро Ван, ванські кішки та столиця Урарту

Для усіх, хто цікавиться вулканами, Національний парк "Бромо-Тенггер-Семеру" - місце №1, яке треба відвідати. Назва парку походить від вулканів Бромо (найпопулярніший серед туристів) та Семеру (найвищий на Яві), а також кальдери Тенггер - величезного кратера старого вулкану 10 кілометрів завширшки. Дно кальдери - це так зване "море піску", в якому розташовано 5 вулканів, а також індуїстський храм. Це місце - це ще й найкрасивіші світанки і пейзажі в Індонезії та можливість заглянути в кратер активного вулкану. Знаходиться парк на сході острова Ява в Індонезії, найближчий до нього міжнародний аеропорт Juanda знаходиться поблизу міста Сурабая. Найближча залізнична станція - Проболінгго, найближчий населений пункт - Чеморо Лаванг.

Відразу ж зауважу, що Національний парк варто відвідувати самостійно, без різних турфірм і гідів. По-перше, це дуже просто, по друге - ви будете мати свободу дій і необмежений час, а по-третє - зекономлених коштів вам вистачить мінімум на те, щоб відвідати ще одну додаткову країну південно-східної Азії. Зупинюсь докладно на тому, як відвідати Національний парк "Бромо-Тенггер-Семеру" самостійно.

В аеропорту Сурабаї беремо таксі до залізничного вокзалу Gubeng. Таксі треба замовляти у терміналі прибуття на стійці замовлення. Ціна фіксована - близько 9 долларів. Відстань - близько 25 кілометрів. З Сурабаї треба доїхати поїздом до міста Поболінгго. Квитки на поїзди в Індонезії треба брати заздалегідь. Поїзда переповнені (населення лише острова Ява - 140 млн.), на офіційному сайті індонезійських залізниць квитки на українську кредитку купити неможливо, тому треба їх купляти на сайті tiket.com. Там є комісія, але невелика. Квитки на поїзди в Індонезії дешеві. Не скажу, що поїзди дуже вже комфортні, але їздити можна.

На вокзалі в Проболінгго треба сісти на маршрутку (по-їхньому - "бемо") і доїхати до автостанції "Terminal Banyuangga". Вартість проїзду для місцевих - 5000 рупій (близько 0,3$), але з туристів іноді намагаються злупити 10000. Сміливо наполягайте на своєму і платіть 5000. Водій "бемо" буде намагатися висадити вас за півкілометра до автостанції, щоб віддати в руки одній з туристичних агенцій, які організовують тури в національний парк на вулкани. Посилайте їх подалі, всі їхні тури - це розвід на гроші. Йдіть на автостанцію і питайте маршрутку на Чеморо Лаванг. Вона відправляються у міру заповненості, їде 1,5 години і коштує 35000 (3,5$). При в'їзді в національний парк вам доведеться заплатити 10000 рупій (0,7$).

Село Чеморо Лаванг знаходиться на висоті 2217 метрів над рівнем моря на краю великої кальдери - колишнього кратеру вулкану Тенггер. Тут розташований вхід в Національний парк, звідси починаються маршрути сходження на вулкан Бромо, а також на гору Пананджакан, де можна зустріти найкрасивіший світанок у світі в компанії трьох індонезійських вулканів.

Як і будь-яке село на Яві, Чеморо Лаванг є дуже колоритним, охайним, складається з різнокольорових будинків, вкритих черепичним дахом.
IMG_4054.JPG

Нормальних готелів в Чеморо Лаванг немає, лише нічліжки в стилі "Homestay". Коли я побачив "готель", який забронював заздалегідь за 12$, я жахнувся. Найбільшим бажанням після спекотного дня і пройдених з рюкзаком кілометрів, було бажання прийняти душ. Але замість душа було відро з холодною водою, унітаз також був без зливу. Крім того, в "готелі" не було рушників, а ванна кімната з туалетом не зачинялися. Вся ця "ванна кімната", до речі, була спільною - єдиною на весь "готель". В підсумку, помитися не вийшло, так і ліг спати.

Не пізніше 3:00 ночі треба вирушити з готелю на гору Пананджакан, щоб зустріти там світанок в компанії трьох вулканів. Більшості туристів, як прибувають до національного парку, нав'язують турпакети з джипами, які в під ранок забирають вас з готелю, везуть на вершину гори, чекають поки ви зустрічаєте світанок, а потім везуть назад в село або у підніжжя вулкану Бромо для подальшого підняття до його кратеру. При чому, ви ще й заплатите за дорогі квитки на Бромо. Пам'ятайте, що це все "розвід лохів", весь цей шлях можна зробити самому пішки і абсолютно безкоштовно. А на зекономлені гроші купити ще мінімум 2 перельоти AirAsia, наприклад в той же Сингапур.

Гора Пананджакан - місце, звідки відкривається найгарніший пейзаж в Індонезії і один з найвражаючих пейзажів на планеті. Горамає висоту 2770 метрів. З декількох оглядових майданчиків на горі Пананджакан відкривається запоморочлива панорама трьох вулканів: Бромо, Баток і Семеру. Від поселення Чеморо Лаванг до оглядового майданчика підніматися трохи більше години. Підйом не складний, на вершину веде нормальна ґрунтова дорога.

Ближче до 5 години ранку на оглядовому майданчику вже збираються туристи для того, щоб зустріти світанок.

Близько 5:00 починають з'являтися перші промені сонця:

Світанок настає дуже швидко:

Рано з ранку вся кальдера Тенггер вкрита туманом, що надає додаткового шарму і без того фантастичному пейзажу. Внизу бачимо кальдеру, заповнену туманом, над якою височіють силуети трьох вулканів: БромоСемеру і Баток.

Бромо - найбільш популярний серед туристів вулкан на острові Ява. Він далеко не найвищий - всього 2392 метри (наприклад, сусідній Семеру - 3676 метрів) і не такий привабливий і стрункий. Але Бромо - дуже доступний: за ним зручно спостерігати з гори Пананджакан, а також дуже легпо піднятися до кратеру і заглянути в нього. До того ж, вулкан є досить активним. Іноді його активність спонукає закривати аеропорти в сусідніх містах та обмежувати відвідування навколишнього Національного парку.

Вулкан Бромо на початку світанку:

Цього ранку Бромо був надзвичайно активним. Клуби густого диму з ревінням виривалися з кратеру вулкану. Я вже трохи став перейматися, бо в моїх планах було піднятися до його кратера.

Семеру - найвищий вулкан (і взагалі, найвища гора) на острові Ява в Індонезії. Висота його становить 3676 метрів над рівнем моря. Семеру є дуже активним: він перебуває в стані майже постійного виверження з 1967 року а до цього дня. Невеликі виверження відбуваються кожні 20-30 хвилин. Треккінг на Семеру доволі популярний серед туристів регулярно, хоча це є досить небезпечним.

Спочатку вулкан не проявляв жодної активності. Але мені повезло: через півгодини Семеру випустив хмару густого диму:

Третій вулкан - Баток (2470 м). На відміну від своїх сусідів, Баток більше не активний вулкан і частково покритий рослинністю, в основному казуариновими деревами:

Ще декілька кадрів з гори Пананджакан:

Зустрівши світанок і подивившись пару годин на активність вулканів, спустився в село, а звідти - в кальдеру, щоб пройти по так званому "морі піску" на дні кальдери до вулкану Бромо і піднятися до його кратеру. Відвідання Бромо є платним, вартість квитка, здається, 360000 рупій (майже 30$). Я знав "секретну" дорогу, тому уник цього марнотратства. Якщо не хочете платити таку суму, скачайте в телефон навігаційну програму MAPS.ME: "секретна" безкоштовна дорога до вулкану позначена на карті, як "Free way to Bromo".

Більша частина території кальдери Тенггер - це так зване "море піску" - пустеля із застиглою лавою:

На дні кальдери утворилися жерла, по яких тече лава під час виверження Бромо:

Попереду - вулкан Бромо (ліворуч) і індуїстський храм:

Вулкан Баток:

Пура Лухур Потен (Pura Luhur Poten) - індуїстський храм тенггерів (корінного народу цього регіону) у підніжжя вулкана Баток. На відміну від індуїстських храмів на острові Бали, Пура Лухур Потен відрізняється мізерністю декорацій і простотою дизайну. Храм служить епіцентром щорічного святкування Ядня Касада.

За монастирем починається крутий підйом на Бромо. Останні пару сотень метрів до кратера долаються за допомогою сходів.

Кратер діючого вулкана, звичайно, вражає. З його дня з ревінням на поверхню вириваються клуби диму з запахом сірководню.

В кратері можна помітити багато сірки.

Застигла лава на схилах Бромо:

Вид з Бромо на вулкан Баток:

Вид з Бромо на кальдеру Тенггер:

Попередня стаття
Чеморо Лаванг
Наступна стаття
Озеро Ван, ванські кішки та столиця Урарту