Досі пам'ятаю, в якому дитячому захваті я був у перші хвилини, коли побачив Люнебург. Втома від важкої ночі у нічному поїзді з Мюнхена в Гамбург різко змінилася позитивним настроєм від багатокольорової цегляної готики цього північного ганзейського міста. Про існування Люнебурга я дізнався за день до свого вильоту в Німеччину. Випадково клацнувши в Google Earth на фотографії міста, миттєво вирішив - треба їхати. За своєю красою Люнебург стоїть поруч з Гданськом, Брюгге, Гентом і Амстердамом.
Люнебург знаходиться поруч з Гамбургом, хоча й адміністративно належить до землі Нижня Саксонія. Регіональний поїзд з Гамбургу довезе до Люнебурга за 30-40 хвилин. Люнебург - один з небагатьох міст північної Німеччини, який майже не постраждав під час Другої світової війни. Протягом своєї тисячолітньої історії був центром видобування солі. Звідси її доставляли в порти Північного моря, звідки вона розходилася по всій Європі.
Відійшовши пару сотень метрів від вокзалу, опинилося на мості через річку Імельнау. Звідси відкривається перший вид на околиці середмістя: водяний млин, оборонну вежу та водонапірну башту.
Водонапірна башта - не така і стара. Її збудували у 1906-1907 роках у неоготичному стилі в вона вписалася в історичний ансамбль старого міста.
З мосту через Імельнау можна побачити і готичну церкву св. Іоанна. Вона є однією з найстаріших і Нижній Саксонії, бо існувала вже у 1297 році. П'ятинавовий "зальний" храм, який колись мав 39 вівтарів, став зразком для багатьох інших "зальних" церков Німеччини.
Башта церква св. Іоанна є однією з домінант міста. Ії висота становить 108 метрів. За легендою, коли архітектор добудував шпиль і виявив відхилення від вертикалі, він скинувся з вежі на площу. Але його геніальне творіння пережило століття, і милує око своєю несиметричністю.
Церква св. Іоанна виходить фасадом на площу Am Sande ("Піщану площу"). Один з найкрасивіших та найкраще збережених майданів Європи забудований історичними будинками у стилі цегляної готики.
Найбільш примітною будівлею площі Am Sande є будинок торгово-промислової палати. Він був збудований у 1548-1549 роках у ренесансному стилі з подвійним фронтоном. За свою 400-річну історію встигло побувати і пивоварнею, і трактиром, і лавкою, і державним банком. Торгово-промислова палата перемістилася сюди після Другої світової війни.
Вся площа Am Sande забудована будинками гільдій та житлово-комерційними будинками у стилі цегляної готики.
В декількох кварталах на північ від площі Am Sande розташована Ратушна площа. Вона не настілки приваблива, як Am Sande, проте містить декілька цікавих будиночків.
На західному боці площі стоїть світла барокова будівля ратуші - символу заможності ганзейських купців, які збагатилися за рахунок видобутку солі. Ратуша на цьому місці з'явилася ще у ХІІІ столітті, а свого теперішнього барокового вигляду набула у 1720 році.
Елементи фасаду ратуші:
На північному боці Ринкової площі стоїть не надто привабливий міський замок.
Над північно-східною частиною Ринку домінує церква св. Миколая - тринавова базиліка, будівництво якої було розпочато у 1407 році. Вона слугувала приходською церквою для моряків.
На захід від Ринкової площі мальовнича вулочка приведе до церкви св. Михаїла у стилі цегляної готики. Храм разом з монастирем будувалися протягом 1376-1418 років. В хорі церкви співав ще тоді нікому не відомий юнак, якого звали Іоганн Себастьян Бах.
Дворик поруч з церквою.
Старовинна вулочка, що веде до церкви з Ринкової площі:
На схід від Ринкової площі розташований досить мальовничій куточок старого міста - площа Stintmarkt. Ії назва походить від того, що в давнину тут торгували корюшкою (німецькою - Stint). Звідси можна любуватися пейзажем з рікою та гарними будиночками.
Тут же знаходиться одна з найстаріших водонапірних башт Німеччини - Abtswasserkunst, збудована у 1530 році. До 1530 року вона постачала воду з Ільменау до люнебурзьких пивоварень.
Як і в Гданську, одним з символів Люнебургу є портовий кран, що стоїть на березі річки Ільменау. Попередник цього дерев'яного, критого міддю крану згадується вже в документах 1346 року. Нинішній був побудований в 1797 році. Одним з останніх вантажів, піднятих з його допомогою, став в XIX столітті локомотив для залізниці Брауншвайг-Фіненбург, що прибув в Люнебург по воді з Англії.
Інші цікаві будиночки Люнебурга:
Сподобався пост? Поділись з друзями!