Храми Відня

В двома найбільшими храмами Відня - катедрою Св. Стефана і Вотівкірхе ми вже знайомилися. На черзі - декілька інших церков і костелів Відня. На жаль, за один світовий день не вдалося побачити багато і ряд найцікавіших храмів австрійської столиці залишилися поза моєю увагою. Але, сподіваюсь, короткий екскурс по віденських храмах дасть вам певне уявлення про культову архітектуру столиці Австрії.

Собор Карлскирхе служить одним з видатних прикладів стилю віденського бароко. Особливо виділяється величезний купол і 2 колони по краях. Також архітектурне рішення Карлскирхе включає портик в грецькому стилі, павільйони. Висота храму - 72 метри. У 1713 році, через рік після страшної епідемії чуми, імператор Карл VI Габсбург дав обітницю побудувати храм на честь свого покровителя, католицького святого Карло Борромео. Був оголошений конкурс, який виграв Йоганн Бернхард Фишер фон Эрлах. У 1716 році почалося будівництво. У 1723 році Йоганн помер і будівництво продовжив його син Йосип, дещо змінивши первинний задум батька. У 1737 році будівництво було завершене.
Церква вийшла дуже незвичайна, вона об'єднувала елементи різних стилів і епох : старогрецький портик, давньоримські колони, на кшталт траяновой, два барочні павільйони і великий купол, що нагадує купол Собору Святого Петра.

Продовжимо храмами, які туристи майже не відвідують, оскільки вони знаходиться поза центральною частиною міста. Кляштор Братів Милосердя Св. Івана Хрестителя були збудовані у 1622 році. Але вже у 1655 році пожежа знищила монастир. В наступні роки він був відбудований.

Майже напроти розташований комплекс монастиря кармелітів. Отці кармеліти з'явилися у Відні у 1360 році на запрошення Габсбургів. Спочатку вони користувалися храмом, який пізніше було віддано єзуїтам. Свій кляштор кармеліти збудували лише у 1639 році, пізніше перебудований у стилі бароко. Костел піддавався руйнуванням у 1830 та 1848 роках. Під час Другої світової в храм попала бомба. Остаточно відновлено комплекс у 1961 році.

Мальтійська церква або церква Святого Іоанна Хрестителя (Malteserkirche) названа по імені Мальтійського ордену, якому вона належить. Знаходиться у середмісті, на Кернтнерштрассе, будинок 37. Перша церква, що знаходиться на місці сьогоднішньої церкви святого Іоанна Хрестителя, була побудована в 1217 році. Церква іменувалася "Будинок магістра ордену святого Іоанна" і належала Мальтійському ордену. Сучасний храм був побудований в середині XV століття. У XVIII столітті храм був перебудований у барочному стилі. У 1857 році були додані вітражі. У 1933 році що зазнавав в результаті наслідків Першої світової війни фінансові проблеми мальтійський орден вимушений був продати будівлю місцевою віденською архієпархії, але в 1960 році викупив його назад. З 1960 року розпочалася реставрація храму, яка була повністю завершена в 1998 році.

Церква Cвятого Августина (Augustinerkirche) - готична церква на площі Йозефплац у середмісті поруч з королівським комплексом Гофбург. Церква була освячена в 1349 році, а з 1634 по 1783 рік вважалася придворною церквою Габсбургів. В церкві вінчалися імператриця Марія Терезия і Франц Стефан Лотарингія, імператор Франц-Йосип і Циці, кронпринц Рудольф і принцеса Стефанія, а також французький імператор Наполеон і Марія Луїза. Скарб церкви - 54 срібних урни з серцями багатьох Габсбургів - від Фердинанда II до Франца Карла, батька Франца Йосипа I. Вони зберігаються в так званій "крипті сердець" (йому. Herzgruftel) в капелі Святого Георга. Тут також знаходиться урна з серцем Наполеона II, сина Наполеона I від Марії Луїзи.

Церква Святого Михайла (Michaelerkirche) - приходська церква Римсько-католицької церкви у Відні. Розташована напроти королівського палацу, в східній частині площі Михаэлерплац. Трехнефну базиліку була закладено в 1221 році ченцями ордену Святого Михайла. У XIV столітті церква була розширена, а в XVI столітті перебудована в готичному стилі. З XIII по XVIII століття Михаелеркирхе була однією з трьох приходських церков Відня разом з собором Святого Стефана і Шотландським монастирем. У прихід Михаэлеркирхе входила імператорська резиденція. У 1724-1725 роках церква набула барочного виду. У 1792 році західний фасад був оформлений в класицистичному дусі.

"Шотландський" (бенедиктинський) монастир (Benediktinerabtei unserer Lieben Frau zu den Schotten) - католицький чоловічий монастир на площі Фреюнг в центральній частині Відня, заснований в 1155 році. У 1160-1200 "шотландці" збудували першу церкву в романському стилі, де і був в 1177 похований Генріх III; у той час ділянка знаходилася поза міськими стінами. Ця церква згоріла в 1276 році. У 1365 "шотландці" стояли у витоків Віденського університету. У 1418 Альбрехт II (король Німеччини) відібрав монастир у "шотландців" і передав його бенедиктинцям, але назва збереглася до цього дня. У 1638 церква знову згоріла - від удару блискавки. Новий, існуючий, комплекс монастиря збудували архітектори Андреа д'Аллио (молодший) і Сильвестро Карлоні, вівтар вирізував Іоахим фон Зандрарт. Зберігся і старий вівтар 1470 року, цікавий не лише як зразок готики, але і як свідоцтво того, яким був Відень XV століття (на вівтарі зображені види міста). Згодом неодноразово виникали проекти надбудови двох веж монастирської церкви, але жоден не був реалізований. 

Капуцинеркірхе (нім. Kapuzinerkirche) - церкви Богородиці Ангелів і монастиря ордену капуцинів у Відні, поблизу палацу Хофбург, на Нойє-Маркт-плац. Церква знаменита своїм Імператорським склепом, де поховано імператорів з роду Габсбургів та членів їх сімей. Засновано монастир 1617 року імператрицею Анною, дружиною імператора Матвія. Перший камінь закладено у 1622 році, освячено 1632 року. Портал прибудовано 1760 року, реконструйовано за історичними зображеннями у 1934 - 1936 роках та прикрашено фрескою Ганса Фішера.

Миноритенкирхе є поширеною в народі назвою Італійської Національної Миноритской Церкви Марії Сніжної. Церква була побудована у французькому готичному стилі в Старому місті Вени. Ділянка, на якій була побудована церква, була віддана послідовниками Франциска Ассизського в 1224 році. Перший камінь у фундамент церкви був закладений в 1276 році королем Оттокаром Другим Пржемыслом. Герцог Альберт Другий пізніше також підтримував будівництво церкви, особливо головного порталу. Готичний Хор Людвіга був побудований в період між 1316 - 1328 роками і використовувався як мавзолей в 14-му і 15-му століттях. Будівництво церкви було завершене в 1350 році. Верхня частина дзвіниці була пошкоджена під час австро-турецкой війни і була перебудована, але повторно зруйнована під час Другої австро-турецкой війни і більше не відновлювалася. Коли Йосип Другий віддав церкву італійцям, вона придбала свою сучасну назву і була освячена на честь Марії Сніжної. Миноритенкирхе відрізняється нетиповою для Австрії і німецькомовного світу французькою готикою, її інтер'єр і екстер'єр містять предмети мистецтва, які були створені в різний час і в різних стилях. Серед них варто відмітити мармуровий барочний вівтар і вітражі 17-го століття, а також фрески з гербами австрійських аристократичних пологів, які були причетні до будівництва. 

Костел єзуїтів (університетську церкву) заклав у 1830-ті роки цісар Фердинанд I: 

Maria am Gestade (костел Св. Марії на Березі) одна з найстаріших віденських будівель і один з декількох виживших прикладів готичної архітектури в місті. Традиційно використовувалася моряками, що плавали по Дунаю:

Останній Віденський храм, з яким ми познайомимося, лежить на березі Дунаю у північній частині міста. Franz-von-Assisi-Kirche (церква Франца і Сісі) збудована протягом 1898 - 1910 років на честь 50-річчя перебування на троні цісаря Франца Йосипа, і освячена у 1913 році.