Гома (Демократична республіка Конго)

05.09.2018

Потрапити до Демократичної республіки Конго (колишній Заїр) було непросто. Конго є найбільшою країною Африки, і одночасно - найбільш небезпечною і нестабільною. Ми їхали в Конго, щоб потрапити на вулкан Ньїрагонго, в кратері кого кипить найбільше в світі озеро лави, і подивитися на гірських горил. Але перед самим наший візитом національний парк Вірунга, де розташований вулкан, закрився для туристів: напередодні повстанці вкрали двох британців і вбили декілька рейнджерів. Однак бажання потрапити в Конго було нестерпним, і ми попросили співробітників парку, щоб допомогли нам отримати конголезьку візу. Пройти в Конго було не легко, але я опущу всі таємні подробиці з огляду на те, що нам туди ще доведеться повернутися (мрію на ночівлю на Ньїрагонго ніхто не відміняв). В підсумку, день ми провели в місті Гома на сході країни. Попри всі небезпеки, вдалося ґрунтовно оглянути місто і зробити великий фото матеріал про Гому.

Кордон Руанди і Конго роташований на березі озера Ківу. По суті, Гісеньї в Руанді і Гома в Конго - це одне місто, розділене кордоном.
Так Гома виглядає з Гісеньї (Руанда). Достатньо симпатично. Подивимося, чи насправді там так привабливо, як на світлині.

Конголезький (праворуч) та руандійський прикордонні пункти:

З другої спроби переходимо кордон Руанди і Конго:

На прикордонному переході зустрічає реклама Національного парку Вірунга. Але парк закритий, ми туди не потрапимо ((

І гірських горил також не побачимо ((

Йдемо від кордону по авеню Незалежності в бік центру. На перший погляд все дуже цивільно:

Але потім починаєш помічати, що всі більш менш пристойні будинки обтягнуті колючим дротом:

За високими парканами з колючим дротом живуть заможні мешканці Гоми:

Якась муніципальна установа в старому будинку:

Центральний проспект Гоми - Boulevard Kanyamuhanga - виглядає досить привабливо і охайно:

Свій початок проспект бере від авеню Незалежності неподалік від КПП з Руандою:

Будинки на бульварі Каньямуганга, переважно, досить симпатичні:

І досить різнокольорові, це типово для Африки:

В основному, на центральному бульварі досить цивільно і безпечно.

Але неозброєним оком видно, що тут досить депресивно:

Торгівельні будинки з аркадами:

Новий торговий центр:

В центрі міста уздовж бульварів - декілька великих перехресть з круговим рухом.

Пішохідна зона на першому великому колі:

Непрацюючий фонтан:

Залишки бельгійської колонізації - стара будівля пошти:

Напевно, це найефектніша будівля Гоми:

Одна з бічних вулиць - Mtaa Wa Aeroport:

Друге перехрестя з круговим рухом називається Rond Point Chukudu:

Найпопулярніший транспорт на сході Конго - чукуду. ЧукудУ (chukudu, chikudu, cbokoudou, tshukudu) - основний вид вантажного і пасажирського транспорту в провінції Північне Ківу і місті Гома. Він являє собою величезний самокат, здатний перевозити до 800 кг.

Як кажуть місцеві жителі, вийти заміж за водія чукуду - значить "не померти з голоду". Адже, маючи чукуду, за день можна заробляти до 10 доларів. При цьому більшість жителів Гоми живуть на 2 долари в день. Сам чукуду коштує близько 100 доларів і збирається із запчастин від старих мотоциклів, вантажівок і дерева.

В центрі Гоми за сприяння Президента Демократичної республіки Конго Джозефа Кабіли встановлено пам'ятник чукуду:

Побачив, як фотограф робить фотосесію якійсь дівчині:

Підійшов до дівчини, попросив сфотографуватися. Вона чомусь не дуже була задоволена.

Рухаємося на захід по Ave Mont-Goma (авеню Гора Гома). Дійсно, майже в центрі міста розташована невисока гора Гома, на який встановлено телевізійну вежу:

У підніжжя гори розташований доволі смішний військовий пам'ятник:

Немає сумніву, що ми - в Демократичній республіці Конго!

На північ веде магістральна дорога N2, яка незабаром приведе нас до перехрестя з "розумним" світлофором:

Розумний світлофор має ім'я "Robot Ihusi":

Будинки на перехресті - дуже яскраві:

Rue Sake (вулиця Саке):

З 3G В Конго все в порядку.

Після довгих міркувань ми все ж таки наважилися на те, щоб піти в трущоби Гоми, щоб побачити, як насправді живе Конго. Гроші і речі ми залишили в готелі, тому, крім фотокамери, втрачати не було що.

Звичайно, виглядає там все не дуже райдужно. Але і не так критично, як ми собі уявляли. Жодної небезпеки ми не відчули, хоча зустрічали багато жебраків.