Фітцрой: культовий краєвид Аргентинської Патагонії

Вершиною подорожі та головною метою нашої подорожі Південною Америкою була Патагонія - край пампасів, льодовиків, бірюзових лагун, баштоподібних гір, кондорів і гуанако. Для більшості, Патагонія - це "Діти капітана Гранта" Жюль Верна, хоча насправді оспівана ним частина Патагонії знаходиться набагато північніше. Та ж частина, яку відвідали ми - набагато суворіша і одночасно, захоплююча. Сьогодні - про найвідоміший краєвид Аргентинської Патагонії - гору Фітцрой та лагуну біля неї.

Ель-Чальтен - столиця трекінгу

Піля прогулянки лагуною Німез і спостереженням за фламінго та іншими птахами в Ель-Калафате ми поїхали автобусом у поселення Ель-Чальтен, яке лежить у підніжжя найпривабливішої частини Патагонських Анд. Міжміські автобуси - вершина зручності і комфортності. Відчуття кайфу від поїздки надавали види Анд з панорамних вікон автобуса.

 Поселення Ель-Чальтен вважається аргентинською столицею трекінга. Воно виникло не так давно: лише у 1985 році. Але вже у 2014 році Lonely Planet визначив Ель-Чальтен, як друге місто у світі, варте відвідання. Коли сюди потрапляєш, то стає зрозуміло чому. Містечко, забудоване одно-двох поверховими будиночками, лежить у долині однойменної річки. А з усіх боків його оточують неймовірної краси Анди. Над Ель-Чальтеном височіє найвідоміша гора аргентинської Патагонії - Фітцрой.

З Ель-Чальтену починаються багаточисленні піші маршрути національним парком Лос Гласьярес. До речі, відвідання цієї частини парку є для всіх безкоштовною, на відміну від району льодовика Періто-Морено та парків чилійської Патагонії. Але попри це, тут - повне піклування про туристів і будь-який сервіс і інфраструктура на вищому рівні. Перед заїздом у містечко автобус заїжджає до офісу національного парку, де всім проводять інструктаж, пояснюють правила для гірських походів та безкоштовно роздають карти околиць з маршрутами для трекінгів.

Ми вибрали найпопулярніший трекінговий маршрут до лагуни De los Tres, що у підніжжя гори Фітцрой. Його довжина в один бік від Ель-Чальтена - близько 11 кілометрів. Такий похід, фактично. займає повний світловий день. Частина нашої команди не лише подолала цей доволі складний трек, а ми це й примудрилися охопити 2 інших невеликих трекінгових маршрути. Всього в цей день ми пройшли близько 37 кілометрів підйомів і спусків.

Фітцрой: трекінг до культового місця Патагонії

6:00 ранку, на вулиці ще темно, а ми вже вирушаємо в трек до підніжжя Фітцроя. 2 кілометри йдемо по Ель-Чальтену, насолоджуючись сплячим містечком. За поселенням починається невеликий підйом. І за пару десятків хвилин ми вже на оглядовому майданчику, з якого весь Ель-Чальтен як на долоні.

Ще трохи легкого підйому, і ми опиняємося на роздоріжжі: дорога ліворуч веде до лагуни Капрі, а праворуч - до першого оглядового майданчика на Фітцрой. Обидві стежки пізніше з'єднуються в одному місці і ведуть до лагуни Де Лос Трес. Ми вибрали другий варіант. І за декілька хвилин вже насолоджувалися першими видами Фітцрою на світанку!

Як же нам пощастило із погодою! Багато подорожуючих Патагонією навіть влітку можуть чекати декілька днів, щоб побачити Фітцрой, адже левову частину часу він затягнутий хмарами. Ми ж насолоджувалися Фітцроєм і навколишніми горами з ранку до вечора щодня, поки знаходилися в Ель-Чальтені і його околицях.

Більше того, вітер був настільки легким, що Фітцрой віддзеркалювався у льодовикових озерах, підсилюючи відчуття того, що мрії збулися.

Далі більшість шляху дорога була майже рівною і проходила уздовж гірської річки. Фотоапарат доводилося діставати щохвилини. Пейзаж щомиті змінювався. Але кожний вид був на мільйон доларів!

Останній кілометр був найскладнішим. Це був різкий підйом вгору амплітудою майже 500 метрів. Він показався нам довжиною у вічність і дався нам не легко. Але ж ми знали, що чекає нас нагорі!

І ми не помилилися! Ось вона, лагуна Де лос Трес і Фітцрой на її фоні - найкультовіше місце аргентинської Патагонії!

Ми кинулися влаштовувати фотосесію Фітцроя і себе у різних ракурсах. І не дарма! Бо вже за паху хвилин погода різко змінилася. +25 вмить перетворилися на дикий холод, вітер став буквально зносити з ніг і полив дощ. А ФІтцрой затягнуло хмарами. Ми знали, що така погода - це невід'ємна частина вражень від Патагонії. Тому навіть у цей момент отримували кайф!

Одного Фітцрою було замало

Поки більшість туристів на березі лагуни чекали, поки закінчиться дощ, найактивніші з нас пішли досліджувати околиці. Вже за декілька хвилин ми знайшли дуже мальовничий водоспад!

  За водоспадом відкрилася ще одне неймовірне озеро - лагуна Sucia, яка здалася нам ще крутішою за лагуну De Los Tres.

Вже далеко на південь і був час повертатися в Ель-Чальтен. Але відчайдушним учасниками нашої експедиції цього було замало. Ми вирішили зробити ще один невеликий трек до  льодовика Piedras Blancas та однойменного озера. Для цього, спустивши з лагуни Де Лос Трес у долину, треба звернули наліво за вказівником "Sendero Piedras Blancas".

Йти від вказівника до оглядового майданчика з видом на льодовик Piedras Blancas недовго - всього 2,2 км в один бік. На цьому маршруті взагалі немає людей, тому можна відчути себе наодинці із суворою природою Патагонії. Дорогою можна роздивлятися льодовик і Фітцрой (він тоді вже почав з'являтися з під хмар) з різних ракурсів.

Але найкращий вид на Педрас Бланкас - на головному оглядовому майданчику - Mirador Piedras Blancas:

Ще один невеликий трек, який ми здійснили цього дня, це похід до лагуни Madre. Поворот на неї знаходиться біля дерев'яного мостику через струмок Chorillo del Salto. Стежка називається Sendero Madre e Hija. Вода веде уздовж струмка, плавно переходячи у ліс і згодом виводить у долину лагуни Madre з видами на Фітцрой.

Дорога назад була набагато легшою. Ми поверталися іншим шляхом, щоб відвідати лагуну Капрі. Яким же кайфом було помочити ноги в холодних водах лагуни після 30-кілометрового походу!

Останній мірадор (оглядовий майданчик) на сьогодні: вид на долину річки Ель-Чальтен:

Додому повернулися вже після 7 вечора. Стомлені, але неймовірно задоволені. Цього для ми подолали 37 кілометрів! Ввечері - традиційна вечеря в одному з місцевих ресторанчиків Ель-Чальтену: м'ясо, м'ясо і ще раз м'ясо! Стейки і різноманітні м'ясні блюда - неодмінний атрибут Патагонії та усієї Аргентини.

Околиці Ель-Чальтену: види на Фітцрой без туристів

Наступного дня в обід ми мали повертатися автобусом в Ель-Калафате. З ранку в нас ще було півдня, які ми, звичайно, використали з користю. Поснідавши рано з ранку в одній з кав'ярень смачною місцевою перепічкою, ми пішли досліджувати околиці Ель-Чальтена. Крім традиційних трекінгових маршрутів, якими користується більшість туристів, на південь від поселення є декілька гарних оглядових майданчиків. Види з них відкриваються нічим не гірше, ніж з мірадорів на шляху до лагуни Де Лос Трес. Але йти до них зовсім недалеко: в межах однієї години.

Найближчий до Ель-Чальтену оглядовий майданчик - це мірадор Кондор (Mirador De Los Condores). Стерка туди починається від офісу національного парку. Насправді, це є два оглядових майданчики - нижній і верхній. З обох відкриваються просто фантастичні на долину Ель-Чальтена, Фітцрой та навколишні гори.

Ще близько 1,5 кілометри на південь є ще один майданчик - Miradior Las Aguilas. З нього добре видно озеро Ведьма - найбільшу водойму Патагонії.

Дуже класні види на Фітцрой і Анди відкриваються з дороги, що веде в Ель-Чальтен з Ель-Калафате. Для цього треба спуститися в долину в пройти по дорозі в напрямку від містечка декілька кілометрів.

Важко було повірити в те, що мрія побачити Патагонію у всій красі збулася! Було відчуття, що це все - сон, що такої краси в світі не існувати! Але це ще не кінець!