Нутрощі Чернівців: дворики і під'їзди

Нутрощі Чернівців – це те, що найбільше відрізняє їх від усіх інших міст України. Важко уявити, скільки таємниць ховають в собі чернівецькі дворики. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе, коли проходиш скрізь арку старої кам’яниці в історичній частині буковинської столиці. Ковані брами, фрески на стелях, маскарони на стінах, металеві фігурні сходи, дерев’яні балкончики, криниці та фонтани і, звичайно ж, традиційна білизна – майже все це можна побачити в багатьох внутрішніх двориках на Панській, Ратушній, Руській та багатьох інших вулицях середмістя Чернівців.

Дворики живуть своїм окремим життям, відмінним від життя гомінливих вулиць. Там завжди затишно і незвично. Треба лише мати трохи часу й бажання, і їхні таємниці обов’язково відкриються вам. Такі колоритні дворики з розписами стель, вітражами, візерунками на плитах, фігурним оформленням сходів можна побачити лише в Чернівцях. Вони, звичайно, є і у Львові, і в Одесі, але таких, як в Чернівцях немає ніде! Не вірите, переконайтесь самі!

Дворик на Herrengasse (вул. О.Кобилянської, 22). Серед півсотні розкішних кам’яниць Панської вулиці (сучасна вулиця О.Кобилянськой), будинок під номером 22 не виділяється особливим стильовим вирішенням фасаду. Фасад другого поверху однієї з перших кам’яниць на Панській прикрашений довгим балконом, який обрамлений металевою решіткою з орнаментом. Однак більшість своїх тайн вона зберігає за аркою з кованими воротами, прикрашеною з обох боків вуличними ліхтариками. Колись овальне віконце над аркою прикрашали кольорові вітражі, які були потрощені за радянських часів.

Ця кам’яниця разом із шикарним внутрішнім двориком належала родині крайового президента Буковини принца Конрада фон Гогенлое Шіллінгсфюрста, що обіймав цю посаду з початку ХХ століття і до розвалу Австро-Угорської імперії. Господар гарно облаштував свій маєток: двір прикрашала кругла клумба, кам’яна криниця і гарний садочок.

Дворик відновили у 2008 році до святкування 600-ї річниці з дня першої офіційної згадки про Чернівці. Знову можна побачити старовинну криницю, з якої мешканці довколишніх будинків ще до недавнього часу брали воду. Відреставровані дерев’яні галереї та балкончики першого та другого поверхів, кутова башта-еркер та годинникова вежа. Бічні стіни акри знову прикрашає ліпнина з декоративним рослинним орнаментом, а на другій поверх ведуть старі гвинтові сходи.

Як склалася доля колишнього палацу Гогенлое разом з двориком, дізнаємося з розповідей одного з найвідоміших чернівецьких старожилів Івана Снігура. Як випливає з однієї з тогочасних рекламних листівок, у 1919 році тут розмістилася філія французько-румунського комерційно-індустріального банку, статутний капітал якого становив 120 000 000 леїв, а резервний фонд – 15 000 000 леїв. Банк мав 16 філій у різних державах, а його чернівецькою філією керував спадкоємець великого промислового підприємства парових млинів Давид Лейб Крафт. Того ж року в будівлі діяло ательє закрою чоловічого одягу, власником якого був В.Струм. Одяг можна було замовити виключно модерний: як зі свого матеріалу, так і з матеріалу власника.

В 1923 році в колишньому президентському маєтку знаходилась Румунська національна община «Дорія», офтальмологічний кабінет доктора Альфреда – колишнього асистента очного відділу віденського професора Ранкє, жіноча перукарня, де фарбували волосся та робили манікюр, а також друкарня «Лучаферул». У 1926 році в будівлі розмістилася фірма «Рариц», що здійснювала продаж різноманітних дерев’яних виробів. У 1932 році тут відкрили магазин «Джульєтта», а в 1934 році приміщення передали промисловому підприємству парових млинів під керівництвом вже згадуваного нами пана Давида Лейба Крафта.

Пізніше, у 1937 році в будинку квартирувало Буковинське управління водними ресурсами, а в радянські часи тут облаштували кафе з продажем морозива і майстерню з виготовлення ґудзиків та іншого швацького начиння. В наші дні у відреставрованій архітектурній пам’ятці розміщується управління охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації.

Стеля у під’їзді житлового будинку Л.Крауса, 1901 р., архітектор Фелікс Фюрт (вул. О.Кобилянської, 12):

Стеля в будинку по вул. Шкільній, 14:

Стеля у будинку по вул. Шептицького:

Стеля у будинку по Хауптштрассе (вул. Головній):

Дворик будинку №20 по вул. О.Кобилянської. На початку ХХ століття тут був магазин з продажу нафти, власником якого був Хайм Розеншток:

Дворик будинку №7 по вул. О.Кобилянської:

Цікавий металевий елемент у під'їзді того ж будинку:

Химерна тваринка в оформленні перил у будинку №8 по вул. О.Кобилянської:

Дворик будинку №26:

Дворик Німецького народного дому по вул. О.Кобилянської:

Внутрішній дворик будинку Адлерсберга, 80-90 рр. ХІХ ст. (вул.Шептицького):

Який же дворик без білизни?

Під'їзд будинку по вул. Вавілова, 5:

Керамічна плитка майстерні Леона Шренцеля у цьому ж будинку:

Сходові перила у будинку №5 по вул. Саксаганського. Тут, до речі, народився і жив поет Пауль Целан:

Під'їзди на Гауптшртассе (Головній):

Під'їзд будинку по вул. Горького:

Оформлення вікна модерновим рослинним арнаментом в будинку по вул. Горького:

Сходи у готелі "Бристоль":

Сходи на вежу ратуші:

Перила у Єврейському народному домі на Єлізабетплятц (Театральній полщі):

Дверні решітки із залишками зірок Давида на будинку Товариства допомоги незаможнім «Махсіке Шаббат» по вулиці Синагоги:

Зірка Давида у будівлі єврейського шпиталю по вул. Синагоги:

Румунська ідентифікація під’їзду у дворику «будинків-близнюків» по вул.І.Франка (колишня Лілійна):

На черзі – декілька вітражів. Вітраж із сценою полювання на ведмедя в будинку Крайового уряду Буковини на колишній площі Австрії (тепер – пл.Соборна):

Вітражі в одному з будинків по вул. Українській:

Вітражі у під'їзді по вул. Челюскінців 10:

На завершення – декілька фрагментів плиткового оздоблення під’їздів. В Чернівцях її в більшості виконували дві фірми, які залишали свої «автографи» на плитці. Плитка і під’їзду будинку №26 по вул. О.Кобилянської:

Плитка тієї ж самої фірми в будинку по вул.Челюскінців:

Плитка іншої фірми Леона Шренцеля в будинках по вул. Богуна та О.Кобилянської:

Плитка Леона Шренцеля у будинку № 21 по вул. Братів Руснаків:

Плитка в будинку по вул. Шкільній, 14:

Плитка в під'їзді по вул. Заньковецької:

Колишній офіс фірми Леона Шренцеля по вул. 28 червня:

Раритет з надписом «HABSBURG”, знайдений в одному з підїздів по вул. Б.Хмельницького: 

Вид на середмістя Чернівців з під'Їзду будинку №24 по Herengasse (вул. О. Кобилянської):

Дворики, адреси яких навряд чи вже колись згадаю: