Чемер

Дерев'яні палаци - досить рідке явище для України. Декілька днів тому я розповідав про дерев'яний палац в Мошнах на Черкащині, де розташовувалася земська лікарні. Сьогодні покажу дерев'яний садибний будинок в селі Чемер на Чернігівщині. Чемер знаходиться в 3 кілометрах від дороги Київ - Чернігів неподалік від розв'язки з московською трасою. Декілька кілометрів дороги до села - жахливі. Для Чернігівщині, яка славиться найкращими дорогами, це швидше - виключення.

Чемер відомий з 1688 року. Згідно з дослідженнями професора Костянтина Тищенка, "Чемер" древньою кельтською (валлійською) мовою означає "земляк"; подібні назви вже понад дві тисячі років зустрічаються по всій Європі, наприклад — Кемері у Латвії і навіть Кемер у Туреччині. В Чемері збереглися спиртовий завод поміщиків Пашковських та їх же садибний будинок другої половини XIX століття - пам’ятка дерев'яної архітектури.

З радянських часів у палаці Пашковських розташований сільський клуб. Навколо будинком залишилися сліди від колишнього поміщицького парку.

Подейкують, що на місцевому спиртозаводі вперше запустили у виробництво горілку чемергас — напій, в який додавалася дурманяча трава чемериця. 

Дерев'яний ганок:

На іншому кінці села в покинутому сквері за сільрадою побачимо ще одну дерев'яну пам'ятку, а точніше - пам'ятку людській байдужості. Дерев'яна Михайлівська церква 1888 року доживає свої останні дні.

А між іншим, в церкві співав юний Олекса Розум — майбутній граф Розумовський, таємний чоловік імператриці Єлизавети Петрівни. Тут співака помітив полковник Федір Вишневський і забрав у хор до Санкт-Петербурга. Так почалася кар'єра майбутнього графа Олексія Григоровича Розумовського...

Не знаю, чи знають про це мешканці села? Судячи з того, що відбувається з церквою, навряд чи...