Бершадь

24.05.2015

Бершадь - історичне місто на Східному Поділлі (Брацлавщині), райцентр у Вінницькій області. Місто відоме з 1459 року, як фортеця з шестиметровим валом на південному кордоні Литовського князівства. Весь час свого існування аж анексії Східного Поділля Російською імперією, Бершадь була прикордонним містечком і, фактично, краєм європейської цивілізації. До Другої світової війни Бершадь була майже суцільним єврейським містом: у 1939 році 75% населення міста складали євреї. Сьогодні Бершадь - одне з небагатьох історичних поселень України, де зберігся штетл (єврейське містечко). Тут же знаходиться єдина в Україні глинобитна синагога.

Наприкінці XVI століття Бершадь та ряд сусідніх із нею волостей потрапили до роду Збаразьких. Осадчий Збаразького Василь Босий поставив у Бершаді фортецю, яка згодом стала гніздом місцевого козацтва. По смерті Єжи Збаразького, пінського старости, королівського кравчого, краківського каштеляна, останнього з роду, вся власність Збаразьких переходить до його тітки Маруші Загоровської, а від неї — до доньки Анни, дружини Костянтина Вишневецького, воєводи руського. Отже, маєтності, у тому числі й Бершадська волость, потрапили до рук Вишневецьких. В 1648 році Бершадь стала сотенним містом Уманського полку.

У 1667 році Бершадь відійшла до Польщі після укладення Андрусівського миру. 1672 році місто було зруйновано військами Османської імперії. 1734 року козаки міста приєдналися до гайдамаків. В 1793 відійшло до Російської імперії. В 1797 році Бершадь повітове місто Подільської губернії, а з 1804 року Бершадь містечко Ольгопільського повіту.

Наприкінці XVIII - поч. ХІХ ст. Бершадь належала Мошинським. У 1819 році Петро Мошинський заклав в Бершаді свою головну резиденцію і побудував над ставом р. Дохни палац в стилі флорентійського ампіру (арх. Любовидзький). Від комплексу резиденції в центрі міста зберігся лише неоготичний костел-каплиця:

У 1798 році у Бершаді було споруджено дерев'яний храм. У 1848-1850 рр. на його місці посеред палацового парку збудована на місці дерев'яної святині мурована неоготична каплиця-усипальниця з гробами Мошинських та Юревичів. Її інтер'єр, який частково зберігся, оздобили італійські майстри. В радянський період храм (за винятком 1941-1944 рр.) був закритий, в ньому знаходився кінотеатр, а згодом - палац шлюбів. У 1991 році костел повернуто віруючим. Належить францисканцям-бернардинам з парафії св. Йосипа у Чечельнику.

Головною (але не надто відомою) пам'яткою Бершаді є глинобитна синагога. Читав, що це єдина збережена у світі глинобитна божниця. Цікаво, що синагога - досить діюча: сьогодні у Бершаді проживає близько 70 євреїв.

Синагога, збудована у XVIII столітті - споруда провінційного типу, розташована окремо в рядовій забудові єврейського кварталу Бершаді. Побудована в традиційних народних формах. Прямовисний, критий толем дах і глинобитні білені стіни надають будівлі архаїчного вигляду.

Синагога традиційно складається з двох об'ємів: головного молитовного залу і об'єму з жіночими молитовнями і додатковими синагогальними приміщеннями. Ймовірно, це - будівля колишнього клойза, на що вказує великий західний об'єм, в якому спочатку міг жити цадик.

На початку XIX ст. Бершадь стала центром хасидизму. Тут жив відомий цадик Рафаель Бершадський, найближчий учень раббі Пінхаса з Корца, похований в Таращі. У Бершаді збережена житлова єврейська забудова, існує громада. На жаль, будинки єврейського штетлу доживають свої останні дні...