Бердичів

Попередня стаття
Долішні Шерівці: хатня церква на околиці Чернівців
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Цього року травневі «свята» вийшли надто затяжними. Можна б було багато всього подивитися, було б бажання і натхнення. Оскільки з натхненням останній час не дуже, то я обмежився лише трьома пунктами. По Україні я не мандрував майже 8 місяців (чомусь останнім часом тягнуло на всілякі Франції і Швейцарії), тому треба було вибрати щось надцікаве. І ось вибрав: всі три – не так далеко від Києва, але надзвичайно цікаві і такі, де мені вперше пощастило побувати. Так, на ці вихідні моя нога вперше вступила на землю Житомирщини. А Житомирщина – це, насамперед, Бердичів, з прогулянки яким я і почну розповіді про травневі подорожі. 

Бердичів – це, передусім, місто єврейських анекдотів і надзвичайної краси фортеці-монастиря кармелітів на березі річки Гнилоп’ять. Але і з єврейським насліддям міста і з кляштором-фортецею ми познайомимося окремо. Сьогодні ж просто неспішно прогуляємося містом. Між іншим – місто надзвичайно цікаве, тут справді є на що дивитися. Тому для прогулянки ним краще виділити цілий день, як це зробив я.

Вокзал розташований на східній околиці міста. Звідси до центру – декілька кілометрів. Можна пройтися пішки, роздивляючись небагаточисельні історичні будівлі, а можна зекономити сили (вони ще будуть потрібні) і дістатися до центру на маршрутці.

Комерційне училище (зараз – педагогічний інститут). Мені він чомусь показався зразком типово бердичівського провінційного модерну. А це виявився 1860 рік. Надзвичайно прогресивно для такої глибинки:

Одна з вілл на східній околиці середмістя:

Близько 40 хвилин неспішної ходьби від вокзалу, і нарешті починається історичний центр Бердичева. Центр зустрічає однією з найвідоміших пам’яток міста – костелом Св. Варвари

Мабуть всі знають, що тут 1850 році обвінчалися Оноре де Бальзак з графинею Евеліною Ганською.

Бальзака в Бердичеві дуже поважають. Нещодавно йому встановили пам’ятник напроти костелу:

Сам же костел Св. Варвари було споруджений у 1759 році за наказом Барбари Радзивіл, і спочатку він був дерев’яним. Кам’яний храм з’явився у першій половині ХІХ століття за проектом архітектора Антонія Прушинського:

Скульптура на костельному подвір’ї, відновлена на честь 250-ї річниці коронації ікони Матері Божої Бердичівської:

Будиночок поруч з костелом. Ймовірно, плебанія:

Відразу за костелом – цікава будівля театру «Експрес» для заїжджих гастролерів, збудована у 1908 – 1912 роках підприємцем Давидом Шеренцисом:

Майже напроти костелу Св. Варвари – сквер, в якому стоїть скромний класицистичний палац Радзивілів, зведений у 1846 році:

Портик палацу з колонами коринфського ордеру:

Палацовий флігель:

Перед тим, як продовжити прогулянку центральною вулицею Соборною у бік центру, забіжимо у бічні провулки, де досить часто можна знайти багато цікавого. Незрозуміло, навіщо таку гарну будівлю обнесли парканом?

Будинок училища поч. ХХ ст. Зараз – медичний коледж:

В самому центрі міста на перетині основних доріг знаходиться соборна церква Св. Миколая (1910 рік):

Зверніть увагу, що незважаючи на нібито московський єпархіальний стиль, її архітектура дещо нагадує костельну: 

Напроти церкви – дуже мила одноповерхова будівля бюро подорожей:

Багато цікавих старовинних будинків знаходиться на вулиці Свердлова (кол. Столярчука). Ось, наприклад, одна з трьох збережених у Бердичеві синагог:

Будівля «Укртелекому»:

Колишній будинок міської думи:

Триповерховий будинок з пілястрами і капітелями, який хтось наполегливо намагається знищити:

Йдучи на захід по вулиці Соборній, незабаром побачимо верхи костелу і дзвіниць монастиря кармелітів:

Але перед тим на нашому шляху та в підворотнях буде траплятися велика кількість старовинних єврейських будиночків.

Монастир-фортецю заснував у 1627 році Київський воєвода Януш Тишкевич, подарувавши свій замок ченцям католицького ордену Босих Кармелітів:

Про історію цього замку-кляштору я вже розповів у окремій розповіді. А поки з полюбуємося його ракурсами з різний частин міста.

Вид з боку пішохідного мосту через річку Гнилоп'ять:

Вид з боку передмістя Качанівка:

Вид з протилежного боку Гнилоп'яті:

Вид з передмістя Загребілля:

Загальний вид на розлив річки Гнилоп'ять:

Головний храм монастиря – костел, авторство якого приписують комендантові Кам'янецької фортеці Яну де Вітте:

На протилежному березі річки Гнилоп'ять у передмісті Качанівка у доброму стані збереглася друга синагога Бердичева, в якій розташувався місцевий ФАП:

Неподалік, у передмісті Загребілля – класицистична Троїцька церква (1836):

На північній околиці міста розташований величезний кіркут – єврейський цвинтар, на якому крім тисяч мацейв можна побачити мавзолей цадика Леві Іцхака.

Інші статті про Бердичів:

Бердичів: монастир-фортеця кармелітів

Бердичів єврейський

 

Попередня стаття
Долішні Шерівці: хатня церква на околиці Чернівців
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Коментарі

Колес не загубили по дорозі з Житомира на Бердичів ?)
Не знаю. Це треба питати роздовбану шепетівську електричку, яка везла :)
Класний пост!
Люблю Бердичів, він якийсь особливий, а монастир - одна з найграндіозніших споруд України. як на мене.
Дякую! Повністю згідний!
> Головний храм монастиря – костел, авторство якого приписують комендантові Кам'янецької фортеці Яну де Вітте Да, его проект ) Храм в Бердичеве (если смотреть не с главного фасада, а с тыла) очень похож на уничтоженный Армянский собор в Каменце, который строился по проекту того же Яна де Витте. Есть и другие интересные взаимосвязи, всё порываюсь написать об этом, но руки не доходят ) Кстати, в парочке фильмов Каменец изображал Бердичев )
Упс, а я якраз не обійшов костел з тилу :( А який сенс було Кам'янець показувати в Бердичеві? :)
> Упс, а я якраз не обійшов костел з тилу :( У тебя на фото это сходство, тем не менее, и без того можно рассмотреть ) > А який сенс було Кам'янець показувати в Бердичеві? :) Наверное, искали колорит еврейского городка. В "Папе" Машкова Каменец тоже играл этакий еврейский центр, только его там выдавали за Тульчин ) Редко Каменец сам себя играет, к сожалению )
Дійсно як дві краплі води!
Цiкавий городок
Мені також дуже сподобався, навіть після закордонів.
Ничего себе как ты подробно!
Я много раз там был, но даже на половину этих интересностей внимания не обратил
Це тільки третина :) Завтра і післязавтра буде, відповідно, друга і третя частини.
Монастир шикарний! Треба і собі колись вибратись на Житомирщину :) А де ще був?
Ага!
Був ще в Райгородку і Корсуні на Черкащині.
Клас !
Бердичів вартий уваги.
А пиво у них яке смачне )
Так, про бердичівське пиво треба окрему тему створювати! :))
Перечитав всі пости про Бердичів.Колоритне містечко!Особливо відмічу монастир кармелітів і церкву Св. Миколая.
В Бердичеві варто побувати!)
Дякую за увагу! Дійсно, від Бердичева враження не гірші, ніж від якогось там Ліхтенштейну! :) Так що буде можливість, з'їзди обов'язково!
в подібних містечок завжди є свій неповторний колорит.
зовні місто може видаватися сірим і малоцікавим,але в ньому часто є декілька атракцій,завдяки яким не будеш жалкувати,що туди приїхав.
колись хотів би там побувати.правда,не знаю,коли це буде:)
Я також так думав, але в один прекрасний день вирішив, що треба ЗАВТРА поїхати :)
такі от "нагальні" поїздки часто(в мене особисто) бувають набагато цікавішими і змістовнішими,чим ті,що ретельно наперед сплановані і продумані:)
Вроді непогане містечко(по памятках).Саме буде вільний день в столиці-певне варто відвідати).Доречі,а звідки і чим і ск.часу туди їхати?
Електричка з Києва десь 3,5 години їде. Але зі Львова також щось є.
та я буду в Києві на днях,-треба буде чимось вільний день заняти.Але 3,5год трохи довго..буду шукати інші "злачні" місця)
Та тут їх купа цих злачних місць :)
)),ага,ще б часу побільше на них
Ну нічо, один день на півроку можна знайти :)
на півроку-можна,але то маловато!Хоча,останнім часом його(часу)чомусь не вистачає..
та, місто прикольне
у мене ще там університетський друг живе, тому доводилося бути не один раз "Надзвичайно прогресивно для такої глибинки" у 1860 році Бердичів не був глибинкою :) То було найбільше повітове місто Київської губернії (Черкаси, яким через століття пощастило стати облцентром і різко вирости, в той час були куди більшим "зажопінськом"). А так, здається, за кількістю населення зараз Бердичів не набагато більший за 1860-й рік (якщо не навпаки - менший, через гебрейську громаду, звісно) а новий пам'ятник Бальзаку на фоні новісінького ТЦ якось дивно виглядає (хоча, по-ідеї, що дивного)
чого зараз не вистачає Бердичеву, та то пейсів :)
Дякую за розповідь!
Зацікавили махнуть.
Прошу! Махніть, не пожалкуєте!
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських пала Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців пишучи: [...] Городоцький р-н, Львівська обл. Палац Радзивіллів, 1846 Бердичів [...]

До речі, на захоплюючу екскурсію в Бердиеві можна потрапити тут: https://www.facebook.com/TourBerdychiv/?ref=bookmarks

Сам перевіряв :) 

Особливо цікаво зробити вилазку з друзями у вихідний день і дізнатись море цікавої інформації про унікальний і близький Бердичів