Відень. Катедра Св. Стефана

Костел Святого Стефана у Відні (нім. Stephansdom, уживана назва - Steffl) - католицький костел, національний символ Австрії й символ міста Відень. Є катедрою віденського архієпископа - примаса Австрії. Розташовано в центрі старого міста на майдані Св. Стефана (Штефансплац). Перший храм на місці костелу зведено у 1137-1147 роках. Костел в сучасних межах збудовано у XIII-XV століттях й набув сучасного вигляду до 1511 року. Зараз перебуває на реставрації. 

1137 року маркграф Леопольд IV спільно з Регінмаром, єпископом Пассау, заклали перший костел. Йогозведення було завершено у 1147 році в романському стилі. У 1230-1245 роках храм було розширено на захід. З того часу збереглась західна («романська») стіна костелу з порталом й двома вежами, пізніше перебудовані у готичному стилі. У 1258 році перший костел згорів.

У 1263 році на його місці було зведено другий костел, також в романському стилі. День освячення костелу, 23 квітня, святкується до сьогодення.

У 1304-1340 роках, за Альберта I й Альберта II, до костелу зі сходу було прибудовано трьохнефні Альбертові хори, що поглинули трансепт другої костелу й збереглися до сьогодення; роботи було завершено через 77 років після освячення другого костелу. Північний неф було присвячено Діві Марії, середній – святому Стефану та всім святим, південний - дванадцяти апостолам.

7 квітня 1359 року Рудольф IV заклав на місці сучасної південної вежі перший камінь нового, готичного костелу. За планами архітекторів XIV століття, стіни нового костелу ставились ззовні від костелу, що існував, й лише потім слід було розбирати стіни старого (це відбулось тільки 1430 року). Альбертові хори, достатньо широкі, були збережені. У 1433 році було завершено південну вежу, а перекриття бані нового костелу тривало майже 30 років (1446-1474). Будівництво північної вежі, закладеної 1450 року, було припинено 1511 року, вона так і лишилась недобудованою. 

Упродовж трьох століть костел Св. Стефана лишалався не більше ніж звичайним храмом. Маркграфи Австрії намагались започаткувати у Відні єпископську кафедру, а єпископи Пассау, тоді духовні володарі Австрії, чинили цьому опір. Віденську єпархію було започатковано лише 1469 року, під тиском імператора Фрідріха III. Так костел Св. Стефана стала катедральним костелом. Незабаром після цих подій, у 1476-1487 роках, скульптор і композитор Вільгельм Роллінгер встановив всередині костелу унікальні різьблені хори, а у 1513 році в костелі було встановлено орган. 

XVI-XVII століття, сповнені релігійними та австрійсько-турецькими війнами, мало змінили костел. В цю епоху в Австрії установилась ідеологія Pietas Austriaca, католицька за духом й барочна за формою, тому інтер’єри Костелу також було перероблено в стилі бароко. Реконструкція розпочалась 1647 року - з нового, барочного, вівтаря роботи Йоганна Якоба й Тобіаса Покка (1647). У 1693 й 1697 роках було написано два образи Діви Марії, у 1700 році встановлено два бічних вівтаря. Нарешті, через 40 років після вигнання турків з-під Відню, у 1722 році, статус костелу та єпархії було підвищено до архієпископського. 

Костел не постраждав під час бомбардувань Другої світової війни й витримав перші дні Віденської наступальної операції радянських військ, що розпочалась 2 квітня 1945 року. Під час відступу з Відня комендант міста генерал Йозеф Дитріх наказав німецькій артилерії знищити центр Відню, але наказ не було виконано. 11 квітня 1945 року місцеві мародери підпалили розкрадені лавки; наступного дня пожежа перекинулась на костел. Крівля рухнула від вогню; дзвін провалився всередину Північної вежі й розбився; інтер’єри (включаючи роллінгерівські хори XV століття) було майже цілком знищено. Кафедри та найцінніші реліквії збереглись, оскільки були захищені цегляними саркофагами.

Костел було відновлено працею добровольців - до 19 грудня 1948 року було відновлено покрівлю над головним нефом, 23 квітня 1952 року (у день 689-річчя костелу) відновились служби. Повоєнне відновлення завершилось лише 1960 року. У 1980-ті роки було почато другий етап повномасштабної реставрації, яка триває до цього дня. Основна проблема костелу Св. Стефана - поверхневі ушкодження вапнякових стін і статуй. Реставратори змушені проводити заміну окремих каменів та статуй, користуючись як середньовічним інструментом, так і каменерізними станками-копірами, що управляються комп’ютерами. 

Вежі:

Вхідний портал:

Деталі фасадів:

Інтер'єр храму:

Дзвін-гігант:

І наприкінці фоторозповіді подивимося на деталі фасадів костелу з даху: