Підкамінь

Навряд чи сьогодні мені вдасться презентабельно показати Підкамінь, відомий завдяки каменю-велетню, колишньому домініканському кляштору та щорічному етно-фестивалю. Погода виявилося просто мерзотною: заметіль, туман та сутинкі серед білого дня. Та ще й вежа монастиря, по суті, домінанта Підкаменю, вже декілька років на "хронічному" ремонті. Підкамінь розташований на водорозділі між басейнами Дністра та Дніпра. Фактично, це - кордон Волині, Галичини і Поділля. Символ Підкаменю - це Камінь-велетень - унікальна пам'ятка природи, 16-ти метровий кам'яний останець. В період Галицько-Волинської держави камінь використовували, у першому випадку, в ролі ідола, обереги місцевих жителів і землі від усього злого, а у другому — наскельного храму-фортеці.

Навпроти Каменя на пагорбі височить монастир Походження Дерева Хреста Господнього. У недалекому минулому це був домініканський римо-католицький кляштор Успіня Пресвятої Богородиці, Хреста Господнього, Апостолів Петра і Павла та всіх Святих. Перша згадка про нього зустрічається у 1464 р. у зв'язку з заснуванням містечка Підкамінь, замку та костелу оо. домініканців за ініціативою Петра Цебровського з Жабокруків — власника довколишніх земель. Вознесенський костел, основний храм кляштору, будувався з 1612 по 1695 роки. Довгий час будівництва викликаний помилками малоосвічених будівельників, що призвело до обвалу склепінь костелу у 1640 та 1685 р. Легенда говорить про те, що значні кошти давав Ян Собеський, а обвал — «кара Божа». Розписи інтер'єру: Розпяття: У 1708 р. до головного фасаду костелу прибудували чотирикутну вежу. У 1713 р. монастир сплатив гроші за створення та запровадження годинника (куранти) на вежі костелу (майстер А. Загайський). Роком раніше майстер С. Дроздович на протилежному боці даху створив сигнатурку. Вежа вже декілька років не ремонті і перспектив того ремонту не видно. Ось як вона виглядала раніше: Каплиця-ротонда збудована в стилі пізнього бароко за проектом архітекторів А. Кастеллі та А. Каппоні. Ротонда, гранчата за поземним планом, крита куполом з архітектурним ліхтариком: З південного боку костелу розташована колона з «фігурою» Богородиці. Статуя виготовлена у 1719 р. з міді та визолочена (визолотив — майстер Х. Шоберт). Кошти для виготовлення колони надавав Станіслав Лєдуховський та Ян Станіслав Яблоновський. Сучасні оборонні мури почали зводити з 1702 р. Кам'яні, частково поруйновані, вежі заокруглені, двоярусні. Одна з веж зберігла дах-шатро. Келії з контрфорсами: