Осіннє Поділля-2011 (частина 2)

дивиться також:
Осіннє Поділля-2011 (частина 1)
Осіннє Поділля-2011 (частина 3)

Останні два дні знову провів на Поділлі. Вперше в житті був у ролі екскурсовода: показував подільську осінь групі з 30 діточок з гімназії. Не знаю, що краще – подорожувати самому чи з кимось. З одного боку приємно ділити радість мандрівки з іншими, особливо з дітьми, які дивляться на речі іншими очима. А з іншого – самому можна значно більше подивитися. Так чи інакше, діти задоволені, я так само :)

Пройшло всього тиждень з минулої подорожі осіннім Поділлям. За тиждень подільська осінь змінилася: з тих дерев, що стояли жовтими, вже опали листя, інші – пожовтіли, а деякі так само стоять зелені. Ах, продовжити б мандрівку ще наступного тижня!

Першою була Теребовля. Сюди я відправився з ранку електричкою з Тернополя, до якого щойно приїхав поїздом з Дніпропетровська. Осінню Теребовлю я бачив вперше в житті. Вона ще прекрасніша за весінню.

Замок Балабана (докладніше про нього можна почитати тут):

Монастир кармелітів і ратуша:

В Теребовлі мене підібрав автобус з групою дітей і ми поїхали в Кривче.

Збулася моя давня мрія: я нарешті потрапив упечеру Кришталева:

Осінній замок Контських в Кривче:

Це – не Карпати, це – Поділля:

В Хотин прибули вже під вечір. Фортеця неперевершена в будь-яку пору року!

Останні хвилини дня:

Заночували на турбазі «Поділля» поблизу каньйону Смотрича на Руських Фільварках. Зранку, поки всі спали, я пішов досліджувати (напевне, десятий раз в житті) ранковий Кам’янець, який ще лежав в тумані:

Фортеця, що ще не прокинулася:

Каньйон Смотрича з новопланівського мосту з Гончарською баштою майже не змінився за тиждень:

Дахи Польської брами та Польські Фільварки на задньому плані:

Каньйон і Водяна башта Кам’янецької фортеці:

Південно-західний бік каньйону:

Передмістя Карвасари з дерев’яною Хрестовоздвиженською церквою:

Над осінню – башта на броді та католицький фасад міста:

Осінньому Кам’янцю я, напевне, присвячу окрему статтю найближчими днями. А нам треба було повертатися додому. Їхали найкрасивішими місцями Тернопілля.
Скала-над-Збручем:

Замок в Скалі через лобове скло автобуса:

Подільська Швейцарія – Лосяч:

Костел в Лосячі: