Зальцбург

Сьогодні розповім про Зальцбург - місто, яке протягом багатьох років було для мене мрією. Мрія побачити Зальцбург втілилася в життя перед минулим Різдвом. Але мрія насолодитися містом сповна не реалізувалася. Перше - це невдала погода з дощем і туманами, а друге - мало часу. Навіть без відвідання музеїв на місто потрібно мінімум 2 повних дня. В Зальцбургу є значно більше всього цікавого, цим про нього пишуть путівники і інтернет. Наприклад, міські укріплення, купа палаців і невеликих замків. Лише для того, щоб насолодитися видами міста з міських пагорбів та облюбовати усі ракурси фортеці Хоензальцбург, потрібно буде цілий день. Отже, ставлю собі за мету повернутися до Зальцбурга ще. 

Зальцбург, передусім, асоціюється з Моцартом. Моцарт тут скрізь: і в пам'ятниках, і в цукерках, і в назвах кав'ярень і магазинчиків. Зальцбург - це ще й столиця європейського бароко. Воно домінує і в храмах, і в міській архітектурі. Старе місто в Зальцбургу дуже велике і розташоване на обох берегах річки Зальцах. Міська забудова - дуже стара і налічує 5-6 століть. Але не шукайте тут різнокольорових фахверків і "пряничних" будинків. Середньовічна забудова Зальцбурга - стримана, але велична. Іншими словами, архітектура Зальцбурга - це для дорослих. Розпочнемо з лівого берегу річки Зальцах, бо залізничний двірець знаходиться саме тут. 

Йдучи пішки з вокзалу минаємо розкішний парк Мірабель з палацом, парковими скульптурами та гарним видом на середмістя: 

 
У 1606 році архієпископ Вольф Дітріх фон Райтенау наказав побудувати для своєї дами серця, дочки зальцбурзького купця, Саломе Альт за межами міста заміський палац, який він назвав «Альтенау».

В саду Мірабель - тераси, мармурові скульптури і фонтани. Він був розбитий по планах Іоханна Бернхарда Фішер фон Ерлаха приблизно в 1690 році. 

З терас парку - найкращий вид на фортецю Хоензальцбург і середмістя: 

Так Мірабель виглядає вночі:

По дорозі до середмістя побачимо будинок, де з 1773 по 1780 роки жив Моцарт: 

Ще дві хвилини, і ми - на набережній річки Зальцах:

Зліва - гора Капуциненберг з монастирем капуцинів: 

З Капуциненберг відкривається найкраща панорама Зальцбурга: 

Фортеця Хоензальцбург:

Собор свв. Рупперта і Вергілія та нова резиденція:

 Ратуша і університетська церква:

 Під горою Капуцинів на правому березі Зальцаху проходить найстаріша вулиця міста - Штайнгассе:
 

Тут починається підйом на гору Капуцинів:
  

Так виглядає правий берег Зальцаха з лівого берега: 

А так - лівий берег з правого берега вночі:
  

Головна пішохідна вулиця Зальцбурга - Ґетрайдеґассе. Знаменита, передусім, своїми рекламними вивісками: 

Ґетрайдеґассе перетинає декілька маленьких площ, кожна з яких має свій шарм. На Хагенауерплатц в жовтому будинку народився Моцарт: 

Наступна мініатюрна площа - Ратхаусплатц (Ратушна площа): 

Тут розташована міська ратуша:

Найкраще ратушу видно з правого берега:

Наступна площа - Альтермаркт (Старий Ринок):

На площі можна знайти найвужчий будинок Зальцбурга:

За Старим Ринком Ґетрайдеґассе перетікає в досить коротку, але чарівну вуличку Юденгассе: 

Юденгассе закінчується на Ваагплатц - Ваговій площі: 

В старому місті Зальцбурга багато маленьких вузеньких вуличок. Одна з них - Голдгассе (Золота): 

Ваагплатц межує з площею Моцарта, де стоїть пам'ятник композитору: 

Площа закінчується брамою св. Михаїла:

Площа Моцарта плавно переходить в Резидентплатц - головний майдан міста: 

Вигляд площі сформувався на початку XVII століття, в ході перебудови міста під керівництвом італійських архітекторів. Резиденція архієпископа (Alte Residenz) знаходиться на західній стороні площі. Побудована в 1619 році, розкішні внутрішні інтер'єри створювалися аж до середини XVIII століття. 

Портал резиденції:

Внутрішній дворик: 

Нова резиденція (Neue Residenz) розташована навпроти Старої резиденції. Побудована в 1602 році, спочатку була гостьовим будинком єпископа. На вежі Нової резиденції встановлені старовинний годинник (1873 рік) і 35 дзвонів (1705 рік):

В самому центрі площі Знаходиться фонтан Резиденцбруннен (Residenzbrunnen), створений в 1661 році. На жаль, фонтани в Австрії на зиму закривають, тому можна побачити лише його частину:

З півдня до площі Резиденції примикає катедральний собор свв. Рупперта і Вергілія - один з найбільших барокових храмів Європи: 

Нинішня будова виконана у стилі бароко і має довжину в 101 метр при ширині в 45 метрів. Висота основної будівлі - 32 метри, висота куполу - 79 метрів, висота веж - 81 метр. 

Перша церковна будівля на цьому місці, невелика базиліка, була освячена ще єпископом Виргілієм в 774 році. У 1200 році на її місці був побудований собор в романському стилі, повністю згорілий в 1598 році. У 1614-1628 роках було зведено нинішню будівлю, що стала першим барочним собором в німецькомовних землях. Купол собору обрушився під час бомбардувань 1944 роки. Це стало єдиним серйозним збитком, який війна заподіяла пам'яткам міста. Відновлення собору закінчилося в 1959 році. 

Собор має 11 вівтарів, 5 органів і безліч дзвонів, старі з яких відлили в XVI - XVII століттях. Головний орган, що діяв до 1703 року, був замінений в 1988 році на новий інструмент, вироблений в Швейцарії. Собор має в розпорядженні 900 сидячих місць, всього ж в ньому одночасно можуть знаходитися до 10 тисяч чоловік.

Собор ввечері:

З собором знаходиться площа Капітельплатц, з якої добре видно фортецю Хоензальцбург: 

На площі Капітельплатц розташований вхід до абатства св. Петра:

Бенедиктинське абатство Святого Петра (Stift Sankt Peter) засновано Святим Рупертом близько 690 року, з чого і розпочався розвиток міста. Функціонує в якості чоловічого монастиря до теперішнього часу. До 1100 року в абатстві розташовувалася резиденція архієпископа. 

Цвинтар абатства:
  

Цвинтарна капличка та фортеця Хоензальцбург: 

Собор Святого Петра (Stiftskirche Sankt Peter) в абатстві побудований в 1143 році, інші будівлі абатства - в XVII - XVIII століттях. Втім, собор в цей період також був перебудований у стилі бароко, хоча окремі риси романського стилю вгадуються в його архітектурі досі. 

Двір абатства і францисканська церква:

Макс-Райнхардт-платц: францисканська церква, абатство Петра і фортеця Хоензальцбург: 

Бароковий шедевр Коллегієнкірхе (Kollegienkirche) - це колишня університетська церква, побудована в 1707 році: 

На Університетській площі, де розташована Коллегієнкірхе - багато старовинних різнокольорових будинків: 

Під горою Мьонхсберг знаходиться купальня для коней, встановлена за проектом Фішера фон Ерлаха у 1695 році: 

Поруч знаходиться в'їзд до тунелю, пробитому в горі Мьонхсберг, який веде в південну частину міста:

Хоензальцбург - одна з найбільших середньовічних фортець Європи, розташована над старим містом Зальцбурга на горі Мьонхсберг: 

Фортеця Хоензальцбург, побудована в 1077 році князем-архієпископом Гебхартом і розширена до величезних розмірів князем-архієпископом Леонхардом фон Койчах (1495-1519), є найбільшим і повністю таким, що зберігся кріпосним комплексом в Центральній Європі. 

У 15 і 16 віках, в смутний час так званої Угорської війни і селянських повстань, в які була втягнута земля Зальцбург, князі-архієпископи знаходили свій захист за стінами фортеці Хоензальцбург. У ці ж роки були побудовані головна будівля фортеці, арсенал і склад для продовольства. Князь-архієпископ Леонхард фон Койчах (1495 - 1519) розширив фортецю і надав їй сьогоднішньому вигляду.

Внутрішні кріпосні приміщення також були оформлені з великою розкішшю: прекрасні готичні різьблені вироби і орнаментальний живопис прикрашають Золотий зал і Золоту палату. 58 написів і "бурякових гербів" нагадують про Леонхарде фон Койчах. Тому і символом фортеці є лев, який тримає "буряк" у своїх лапах. 

Одним з останніх значних перетворень і доповнень у фортеці Хоензальцбург було спорудження потужного "Куенського" бастіону, названого на честь князя-архієпископа Куена-Белазі. 

З бастіонів фортеці відкривається чудовий вид на Зальцбург та околиці: 

Собор свв. Рупперта і Вергілія:

Ратуша:

Міські оборонні споруди:

Альпи: