Краків, ч.3: Казимеж

11.09.2013

дивіться також:

Казимеж – історичний район Кракова, який розташований на південь від Старого Міаста і замку Вавель. В минулому Казимеж був окремим містом, відокремленим від Кракова неіснуючим сьогодні рукавом Вісли під назвою Стара Вісла. Казимеж вважається чи не найкраще збереженим в Європі єврейським містечком (штетлом), де збереглося багато пам’яток єврейської архітектури. Так, тут дійсно багато збережених синагог, але жодна з них не може зрівнятися за красою і величчю з нашими: шаргородською, жовківською, гусятинською, сатанівською та іншими. А якщо ви дійсно хочете побачити єврейське місто минулого, то сміливо їдьте не до Казимежу, а до рідних Вижниці чи Шаргороду.

Поселення Казимеж поруч з Краковим було засноване як окреме місто 27 лютого 1335 року указом польського короля Казимира III і пізніше стало називатися на його честь. Метою заснування Казимежу був захист південної частини Кракова. Місто стало формуватися і забудовуватися типовою середньовічною архітектурою. На центральній площі Казимежа розташовувалася міська ратуша (на головному фото). Місто захищала міська стіна, що мала чотири вежі. За межами міських стін знаходилося передмістя Страдом, в околицях якого знаходився Королівський міст, що сполучав Казимеж з Вавелем.

У 1495 році євреї, що жили в західній частині Кракова, були вимушені покинути Краків і стали заселяти північно-східну частину Казимежа. Єврейський квартал Казимежа розвивався самостійно від польської частини у межах сучасних вулиць Медової, Старовисльной, святого Лаврентія, Віденською, Юзефа і Новой і був відокремлений від християнської частини міста кам'яною стіною, що проіснувала до 1800 року. Центром єврейського кварталу була сучасна вулиця Шерока. З часом єврейський квартал Казимежа став важливим центром єврейського життя в Польщі. У нім було побудовано численні синагоги (сім з яких збереглися до нашого часу), декілька єврейських шкіл і кладовищ. У єврейському Казимежі жили і працювали відомі рабини Мойша Іссерлес і Натан Спира.

Під час Північної війни Казимеж був значно зруйнований шведськими військами. У 1800 році він був приєднаний до Кракова і став одним з його районів. З 1815 по 1846 рік за проектом архітектора Кароля Кремера відбулося перепланування Казимежа. У 1822 році були знесені кам'яні стіни, що відділяли єврейську частину від польської і євреї стали поступово заселяти польську частину міста. У кінці XIX століття був засипаний річковий рукав Вісли і Казимеж більше не відділявся від Кракова природними перешкодами. На місці річкового рукава була облаштована нова вулиця Планти Детловскіе (нині це вулиця Юзефа Детла).

Під час Другої світової війни євреї були зігнані в Краківське гетто, яке розташовувалося на протилежному березі Вісли. Більшість краківських євреїв були убиті під час ліквідації гетто або в концентраційних таборах.

Прогуляємося з початку єврейською частиною міста і ознайомимося з його головними пам’ятками. Стара синагога розташована на вулиці Шерока, що колись був торговим центром кварталу. Божниця була побудована в XV ст. чеськими євреями і є найстаршою синагогою в Польщі. Під час Другої світової війни нацисти її пограбували і розорили. Після війни об'єкт був відреставрований і в ньому розташувався Музей єврейської культури, у якому можна подивитися, наприкладбарочну скарбничку, шафу для сувою Тори (арон кодеш), а також предмети релігійної обрядовості й повсякденності. Окремий зал присвячений історії знищення краківських євреїв.

Синагога Ісака - представницький барочний будинок, побудований у середині XVII сторіччя на замовлення багатого купця і банкіра Ісака Якубовича. Вона прикрашена арковим порталом і прекрасними декораціями зі стюку. Під час війни синагога була зруйнована гітлерівцями, але з 80-х років вона поступово відновлюється. Варто звернути увагу на безцінні написи XVII в. на стінах.

Наймолодший храм Казимежа - синагога Темпль. Вона була побудована у другій половині XIX ст. для громади прогресивних юдеїв. І ній проходили літургії польською та німецькою мовами. У богослужіння були введені зміни, які викликали протести ортодоксальних євреїв. Інтер'єр синагоги відновлений, завдяки Всесвітньому фонду з охорони пам’яток. Галерея для жінок і стеля пишно прикрашені ліпними прикрасами і фресками у східно- мавританському стилі. Справжня прикраса – фрески XIX в. у вікнах на першому й другому поверхах.

Висока синагога була третьою молитовнею в єврейському місті і Казимежі. Вона була побудована після 1556 г., однак не пізніше 1563 р. Синагога одержала свою назву від того, що її молитовний зал перебував на другому поверсі будинку. Таке нетипове розташування молитовні було продиктовано міркуваннями безпеки; синагога стояла у воріт єврейського міста, тобто в дуже гучному місці, поруч із християнською територією. У східній, більш широкої частини, найімовірніше, перебували магазини. Наприкінці 80 рр. XIX в. частиною синагоги стали чоловічі і жіночі молитовні, що виникли на другому поверсі будинку, який граничив з ним із західної сторони.

Синагога Поппера була побудована в 1620 р. в якості приватного фонду Вольфа Поппера (Лелеки), одного з найбагатіших єврейських купців і фінансистів в Кракові того часу. Перша згадка про синагогу міститься в податковому переліку 1653 р. Зважаючи на її невеликі розміри її називали Маленькою.

Міква. На цьому місці з XVI ст. була розміщена громадська ритуальна лазня, т. н. миква. Велику лазню(маленька була розташована біля сьогоднішньої Нової площі) "банщик повинен був топити раз на тиждень, а також кожну п'ятницю. Її орендарем в 1806 р. був Екеле Фельдшер відомий як Доктор, і платив за неї в касу кагалу щорічно 831 польських злотих. Квиток в лазню коштував тоді 3 гроші, тільки з нареченої, що приходить в микву, орендар стягував таксу пропорційну її посагу".

Старий єврейський цвинтар у Казимежі:

Один з будинків єврейського Казимежу:

Залишок стіни між єврейським і католицьким Казимежем:

Нарешті, прогуляємося католицькою частиною Казимежа. Ратуша XV століття:

Костел Божого Тіла – один з найбільших краківських храмів, заснований Казимиром Великим. Храм поєднує в собі різні архітектурні стилі: пізню готику (верхівка фасаду), ренесанс (дзвіниця) і бароко (бічні каплиці). У похмурому інтер'єрі можна захоплюватися ліричним шедевром різьбленого мистецтва – почесними місцями в пресвітерії ХVII в. і відомою картиною Томаса Долабелло «Народження Христа» (XVII в.) у головному вівтарі. У лівому нефі перебуває вівтар-мавзолей з відомими своєї чудодійною силою мощами блаженного Станіслава Казимерчика, лютеранского каноніка.

Костел св. Катажини – це храм ордену августинців, заснований Казимиром Великим. Вважається найкращим представником краківської готики. Храм особливо вражає після останнього відновлення. У світлому, скромному інтер'єрі варто звернути увагу на головний вівтар, виконаний краківськими різьбярами в XVII в., декоративні почесні місця в пресвітеріїв, статую Мадонни з дитиною XV в. і живопис на стінах пресвітерії зі сценами з життя св. Августина. Середньовічний живопис можна також побачити на, що сусідить із храмом внутрішньої галереї августинців.

Вразила незвичайна дзвіниця поруч з костелом:

Костел Святої Трійці – колишній храм ордену боніфартів (1741 рік):

Костел паулінів на Скалці був заснований в X в. Тут, згідно із традицією, в 1079 р. від рук Болеслава Сміливого загинув св. Станіслав. У лівому нефі перебуває вівтар з картиною, що зображує його смерть. Інтер'єр костьолу – це справжня барочна перлина: пастельні декоративні кольори позолоті, скульптури янголяток і святих. Більшу цінність представляє орган у стилі рококо.