Мюнхен: Марієнплятц

Настав час присвятити декілька розповідей столиці Баварії Мюнхену. Почнемо з його серця – центральної площі Марієнпляц, у яка Мюнхені виконує роль Ринку. Незважаючи на те, що на площі не збереглися старовинні будинки, площа виглядає достатньо представницькою завдяки двом ратушам, що її прикрашають. Особливе захоплення площа викликає, коли дивитися на неї з високої дзвіниці церкви св. Петра. Марієнплятц – улюблене місце відпочинку як туристів, так і жителів міста. Саме тут – найбільші натовпи людей у Мюнхені. Назва площі відбулася від колони Пресвятої Діви Марії (святої заступниці Баварії), що постала тут у 1638 році. За середньовіччя на площі влаштовувалися лицарські турніри, а до ХІХ століття тут відбувалися зернові і селянські базари.

Колона Пресвятої Діви Марії була споруджена Максиміліаном I у 1638 році: Східним кордоном Марієнплятц є Стара ратуша, перша згадка про яку датується 1310 роком. Відомо, що її велику залу було побудовано у 1392 – 1394 роках, а в 1460 році у комплекс вразила блискавка. Ратушу було наново відбудовано у 1470-1480 рр. під керівництвом Йорга фон Хальсбаха в стилі пізньої готики. Пізніше, в епоху ренесансу до фасаду додавалися елементи в стилі ренесансу. У 1861 – 1864 рр. будинок було реконструйовано в неоготичному стилі. Над воротами ратуші розташована зала, дерев'яна овальна стеля якої з декоративними опоясками є перлиною німецької пізньої готики. Це було постійне місце "мавританських танцюристів": 16 дерев'яних фігурок, зроблених в 1480 році Еразмусом Грассером, з яких, на жаль, збереглося тільки 10 (виставлене в мюнхенському міському музеї). У 1874 органи управління містом переїхали в будівлю Нової ратуші, розташовану на північному боці тієї ж площі Марієнплац. Ратуша відома промовою Йозефа Геббельса 9 листопада 1938 напередодні серії єврейських погромів, що увійшли до історію під назвою як «Кришталева ніч». Стара ратуша значно постраждала під час Другої світової війни, новий шпиль було встановлено на початку 1970-х. У наш час значну частину будівлі займає музей іграшок. Різке зростання населення Мюнхена у XIX сторіччі призвело до необхідності будівництва Нової ратуші, тому що Стара була нездатна виконувати свої функції через малі площі, виділених під міське управління. Після довгих суперечок Магістрату і Громадського управління був прийнятий проект будівництва Нової ратуші від 25-літнього студента Георга фон Гауберріссера. За задумом Гауберріссера будівля ратуші повинна була бути виконана в готичному стилі, хоча суспільство це рішення прийняло з великою долею критики. У червні 1867 р. почалося будівництво, але через різкий ріст собівартості воно було припинено. Після 10 років будівництва стало ясно, що проектована будівля буде замалою через зростаючі потреби міського управління. З 1889 по 1892 р., відповідно до змін у проекті, будівництво ратуші було розширене убік перетинання вулиць Динер і Ландшафтштрассе. Прибудова добре вписувалася у вже збудовану будівлю ратуші. В 1897 р. Магістратом було вирішено ще раз розширити ратушу з боку Марєннплятц і Вайн-Ландшафтштрасе та об'єднати всі побудовані будівлі в єдиний комплекс. Комплекс будівель Нової мюнхенської Ратуші представляє в плані неправильний чотирикутник. З боку площі його довжина становить 98,5 м, з боку Динерштрасе - 85 м, по Ландшафтштрасе - 111 м, по Вайнштрасе - 86 м. Центральну частину ратуші прикрашає 85 метрова вежа із дзвоном. На центральній вежі Ратуші встановлений годинник Глокеншпиль (Glockenspiel), що грає 15-хвилинну імпрезу. Щодня в 11 годин починають бити 43 ратушні дзвони, відкриваються вікна, і 32 фігури, висотою в людський ріст, починають грати сценки з міського життя, які відбувалися на Мариенплатц. Щодня в 11 годин, а із травня по жовтень в 12, 17, і в 21 на вежі під дзвін показується сцена з 32 фігурами майже в людський ріст весілля герцога Вільгельма V з Ренатою Лотарингською з наступним лицарським турніром і танцем "Шефлер-танц". Танець "Шефлер-танц" показується кожні 7 років з 1517 року у знак загальної радості мюнхенцев із приводу відступу "чорної смерті". По вечорах (улітку в 21.30, узимку в 19.30) з'являються нічний страж і ангел миру. Вінчає вежу фігура «мюнхенської дитини» на шпилі, що тримає в лівій руці Євангеліє, а правої благословляє місто. Фасад Нової ратуші прикрашають фігури Баварських князів, королів, персонажі легенд. Сьогодні ратуша являє собою будову в неоготичному стилі, у якому є 400 кімнат загальною площею більше 9 тис. м. Усередині ратуші можна любуватися на гарні вітражі. Елементи декору: Горгулії: Через центральний вхід Турмхалле можна потрапити у внутрішній дворик (Прункхоф) Нової Ратуші площею 855 кв. метрів. Його підлога викладена величезною мозаїкою у вигляді лабіринту. На західній стороні двору перебувають «сходи століття», пишно прикрашені скульптурами. Фігури в повний ріст і погруддя зображують різні етапи життя з дитинства і до глибокої старості. В Новій Ратуші працюють органи міської влади - Обербургомістр, Міська рада, міське управління. Ратуша вночі: Праворуч від ратушної вежі знаходиться фонтан Фишбруннен, що є улюбленим місцем зустрічі молоді. До початку ХХ сторіччя колодязь був місцем проведення ритуалу "стрибок м'ясника", якому піддавалися всі новоспечені м'ясники. Так площа виглядає під час проведення гей-параду: Церква Святого Петра у народі «Альтер Петер» - найстаріший храм Мюнхена. Будівництво почалося в XI столітті на місці старої дерев'яної церкви на пагорбі Петерсбергль. В 1181 році Оттон I Віттельсбах наказав розширити цю церкву, побудовану в романському стилі, і потім вона була освячена єпископом Отто фон Фрайзингом. Приблизно через 100 років церква була знесена, а на її місці була зведений новий храм, який був освячений у освячена в 1284 році. В результаті пожежі на початку XIV століття церква Святого Петра була сильно зруйнована. Згодом вона була відновлена, але вже в готичному, а не романському стилі. У XVIII столітті храм було перепроектовано в стилі рококо архітектором Іоганном Баптистом Циммерманом. Церква була серйозно зруйнована під час Другої світової війни. Роботи по відбудові тривали до 2000 року. З дзвіниці церкви св. Петра відкриваються найгарніші види на центральну частину Мюнхена. Фрауенкірхе: Театинеркірхе: Альтер Хоф (Старий Двір): ДАЛІ БУДЕ...