Луцький замок

11.07.2022

На цих вихідних (липень 2022 р.) після 10 років перерви знову відвідав Луцьк. Місто не схоже на жодне з інших. Воно чисте донесхочу, затишне, і, водночас, просторе. Попри радянську забудову нового центру, завдяки невеликому старому місту, і, звичайно, замку, Луцьк дотепер зберігає атмосферу середньовіччя.

Луцьк - історичний центр Волині, одне з найдавніших міст України. Перша згадка про нього міститься в Іпатіївському літописі близько 1085 року. Назва міста, скоріш за все, пішла від слова "лука" - вигину річки Стир, яка оточує історичний центр міста. Інша версія походження назви міста - від вождя слов'янського племені дулібів Луки. 1093 року утворюється Волинське удільне князівство, в складі якого Луцьк набуває важливого значення.

Основне укріплення міста - Верхній замок, будувався протягом ХІ - ХІІІ століть. Спочатку це були потужні дерев'яні укріплення. Вони. Постраждали під час татаро-монгольської навали. До системи оборони міста входили Нижній (Окольний) замок і міські мури.

Князь Дмитро Любарт у 1345 році зробив замок столичною резиденцією Галицько-Волинського князівства. Верхній замок стояв на пагорбі, що омивався річками Стир і Малий Глушець. З пологого боку був глибокий рів, через нього до замку вів підйомний міст. Довжина мурів замку складає 240 м, висота - 10 метрів, по кутах розташовані 3 вежі.

В'їзна вежа (або Надбрамна вежа, або вежа Любарта) зведена наприкінці ХІІІ ст. Спочатку вона була триярусною. Після надбудови ще 2 ярусів її висота досягла 27 метрів. Товщина стін нижніх ярусів сягає 3,6 метри. Наприкінці XVI ст. п'ятий ярус перебудовано і завершено ренесансний аттиком.

Ренесансне вікно:

Башта з боку замкового подвір'я:

Друга вежа - Стирова (її ще називають вежею Свидригайла), отримала таку назву, бо знаходиться над річкою Стир. Її будували протягом XIII - XIV ст. Висота вежі складає 27 метрів.

Третя вежа - Владича, має висоту 13,5 м. У стародавні часи її утримували на кошти владики, звідки і походить її назва. У самій вежі знаходиться музей дзвонів, у підземелля - в'язниця і арсенал.

Музей дзвонів у Владичный вежі:

Сходи у Владичній вежі:

Арсенал:

В’язниця:

Між Вїзною і Стировою вежею на місці княжого гостинця знаходиться "шляхетський будинок". Він постав у 1789 році на місці, де був княжий палац. За наказом старости Ю.Чарторийського тут розмістили канцелярію і суд. Зараз в будинку знаходиться художній музей.

На подвір'ї замку є залишки фундаментів церкви Івана Богослова, яка вже у XIII ст. була соборною і вважалася найважливішою святинею Волині. Церква була князівською усипальницею Любарта і його синів. У 1897 році на фундаментах колишньої садиби владики постав будинок повітовою скарбниці у стилі класицизму. Зараз в ньому розташовано музей давньої книги.

На початку XV ст. Луцьк набув значення одного з найважливіших центрів Європи. Тут у 1429 році за пропозицією римського імператора Священної Римської імперії Сигізмунда, великий князь литовський Вітовт проводив з'їзд європейських монархів для організації спільних зусиль для протидії османській експансії та об'єднання християнства західного і східного обрядів. З заході крім римського імператора брали участь королі Польщі і Данії, великий князь Московський Василь ІІ (Темний), посланці Візантії, тевтонський гроссмеймтер, повноважні представники інших країн. Разом з челяддю Луцьк тоді прийняв 15 тис. осіб.

У 1432 році Луцьк отримав Магдебурзьке право від князя Свидригайла і невдовзі перетворився в одне з найбагатших місто Європи. Через велику кількість храмів називали "Волинським Римом". Проте вже з наступного століття Верхній замок починає втрачати оборонне значення і занепадати. На час штурму козаками в середині XVII століття фортеця вже була в поганому стані. Остаточно замок занепав у 1842 році, його мури перетворювалися на руїни. І лише у другій половині ХХ століття почалася поступова відбудова замку.