Лілль

Лілль був першим французьким містом, яке мені довелося побачити. Сюди я потрапив у вечорі по дорозі до Парижу, а потім ще повернувся сюди вдруге, коли повертався з Нормандії додому до Шарлеруа. Обидва рази я бачив Лілль лише вночі. В столиці найпівнічнішого департаменту департаменту Франції – Нор-Па-де-Кале дуже багато всього цікавого. Але подивитися всього я не встиг: далеко не все знаходиться в центрі, і, на жаль, далеко не все цікаве підсвічується. Тому моя прогулянка Ліллем обмежилася лише трикутником: вокзал – Гранд-пляц – катедра.

Головна вулиця Лілля, що веде з вокзалу до центральної площі – Гранд-Пляцу, зустріла мене потужною ілюмінацією і… чисельними вихідцями з Африки і Азії. Останні виявилися не такими підозрілими, як мешканці Шарлеруа. А те, що в Ліллі всі вітрини і вікна цілі – це показник того, що лілльські чорношкірі в рази в рази цивілізованіші за шарлеруанських.

Центр кожного французького містечка вже давно святкує Різдво. І Лілль – не виключення:

По дорозі на Гранд-Пляц побачимо лілльську беффруа. В будинку розміщується торгівельна палата:

З беффруа сусідує будинок Лілльської Опери:

Центральна площа Лілля – Гранд-Пляц вже давно святкує Різдво:

Роль ратуші на Гранд-Плясі у Ліллі виконує будинок Старої Біржі:

Архітектурні деталі ратуші:

Ратуша-біржа і беффруа разом:

Найгарніша кам’яниця Лілля нагадує нам, що Брюгге і Фландрія – зовсім поруч:

Будівля театру на Гранд-Плясі:

Поблизу центральної площі:

В Ліллі я вперше в житті побачив храм у стилі полум’яніючої готики. Церква St Maurice:

Готичні деталі храму:

А ось головний собор Лілля – катедра Нотр-Дам, зовсім не вразив:

Палац Rihour з каплицею: