Найкращий маршрут осінньою Київщиною

Не скористатися сонячними осінніми вихідними і не зробити коротку мандрівкою - це потім шкодувати весь рік до наступної осені. Ідея з'явилася ввечері у п'ятницю, швидко узгодили її з друзями, швидко склали маршрут. І вже в 7 ранку в суботу почали досліджувати непізнані раніше куточки Київщини у супроводі золотої осені.

За день вдалося проїхати такий маршрут: Томашівка - Фастів - Кожанка - Буки - Антонів - Городище Пустоварівське - Тадіївка - Пархомівка - Васильківські Карпати

Вже в 5 кілометрах від Києва - спалена російська техніка, як нагадування про те, що війна в Україні триває. А цього чудового дня могло б і не бути, якби все пішло по-іншому. А тут ще приходить ранкова інформація про Кримський міст! Тому слава ЗСУ і усім захисникам за такий фантастичний ранок 8 жовтня!

Перша зупинка - Томашівка біля Фастова. Тут зустрічає палац Хоєцьких початку ХХ століття у стилі модерн та елементами закопанського стилю.

Сьогодні в палаці і навколо розташований Ризоположенський скит Свято-Введенського монастиря. Перед входом в комплекс висить табличка про заборону фотографувати. Але був ранній ранок, і нікого крім нас, на території монастиря не було.

Палау відреставрований і виглядає чудово навіть при тому, що він належить церкві і там мешкають монашки.

Територія монастиря прикрашена місточками, альтанками, ліхтарями, скульптурами, клумбами з квітами. Також є декілька вольєрів з птахами.

З Томашівки вже недалеко до Фастова. На горизонті бачимо костел Воздвиження. 

Але спочатку оглядаємо дерев'яну Покровську церкву 1740 року:

А ось і костел! Вживу він виглядає набагато привабливіше і потужніше, ніж на фото. Особливо, в осінньому кольорі.

Костел Воздвиження Св. Хреста збудували в стилі романської неоготики у 1903 - 1911 роках.

Всередині костелу - вітражі та елементи романського декору.

З Фастова рухаємося на південь у бік Буків. По дорозі у селі Кожанка є архаїчна дерев'яна Покровська церква 1758 року.

Церковне подвір'я скрізь прикрашено квітами.

Село Буки - це приклад створення новітньої визначної пам'ятки популярного туристичного магніту. Комплекс церкви та відпочинкового комплексу на скелястому березі Роставиці створив директор агропромислової корпорації "Сквира" Іван Суслов.

Гігантська футуристична церква св. Євгенія (належить ПЦУ) з дзвіницею та "буцький стоунхендж" поряд з нею:

На протилежному березі Роставиці - відпочинковий комплекс "Сквири". Дуже вдало вписався у ландшафт:

А на самому березі - греблі, млин, декоративні місточки та альтанки:

Територія якісно облагороджена. Не дарма комплекс отримав державну премію у галузі архітектури.

Скульптури і виноградна лозі прикрашають комплекс на березі Роставиці:

Непростим завданням було знайти у селі Антонів серед хащів костел-зикурат початку 19 століття. Він стоїть на пагорбі, а до нього від сільської школи веде дорога, яка заросла і якою давно ніхто не користується. 

Костел збудований у 1810 році у стилі ампір, як родинна усипальниця власників села Підгорських. На фото він виглядає невеликою капличкою. Хоча насправді ще потужна монументальні споруда.

До глибокої крипти, де було поховання Підгорських, ведуть довгі сходи. Підземна крипта за площею навіть більша, ніж внутрішній простір костелу.

Крім того, у Антонові зберігся цегляний водяний млин ХХ століття.

А ми їдемо далі, у край справжніх млинів, у село Городище-Пустоварівське. 

У Городищі-Пустоварівському на березі Росі - цілий комплекс млинів кінця ХІХ - початку ХХ століття, зведених власниками Білої Церкви Браницькими. Між ними - автомобільній міст по греблі із шлюзами, та вантовий підвісний місток 1970 року. З нього відкривається найкращий вид на млини і на Рось:

У 4-поверховому цегляному млині на лівому березі році і зараз працює олійна. 

А у 3-поверховому кам'яному млині на протилежному березі люди облаштували собі житло.

Дорогою до Пархомівки - коротка зупинка у селі Тадіївка. Сільська школа розташована у невеликому палаціку, який слугував будинком для челяді колись великого маєтку Червінських.

Незвичайна для наших теренів Покровська церква у селі Пархомівка зустрічає стильною брамою:

Церкву Покрови у Пархомівці спорудили у 1903 - 1906 роках на кошти мецената Віктора Голубева. Розміри храму просто гігантські, як для такого невеликого села. 

Ескізи для мозаїки та фресок зробив сам Микола Реріх:

Цікаво, що сприяла відновленню церкви дружина першого та останнього президента СРСР Раїса Горбачова, яка захоплювалася творчістю Миколи Реріха.

А ось будинок священика, виконаний в досить оригінальному стилі, продовжує занепадати:

По дорозі назад заїхали у "Васильківські Карпати", або Бугаївський каньйон, щоб подивитися, як він виглядає восени:

Виявилося, що просто фантастично виглядає! Особливо перед заходом сонця.

Гори навколо - майже справжні:

Про Васильківські Карпати я вже писав на сайті ТУТ і ТУТ.

А нам час повертатися до Києва. Осінь цього року - захоплююча!

А зупинені москальські танки продовжують ржавіти під Києвом, вдало доповнюючи осінній пейзаж...