БРЮГГЕ. Частина 4: не туристична

Остання частина розповіді про Брюгге присвячена північній та східній частині міста. Брюгге є повною аналогією Венеції не лише у випадку з багаточисленними каналами. Обидва міста схожі і за наповненістю туристами, а також за мірами наповненості ними вулиць і площ. Не знаю, де більше туристів: на Сан-Марко в Венеції чи на Великому Ринку в Брюгге. Здається, що однаково багато в будь-який день тижня і в будь-яку годину.

А тепер спробуємо відійти метрів на 100 від центральних майданів. Картина така ж сама: туристів – як водою змило, а місто менш цікавим не стає, а навпаки – відкриває ще більше несподіваних таємниць. Ну що ж, покидаємо Беффруа і ратушу і йдемо блукати брюгськими вуличками, куди очі дивляться.

Прогулюємося на північ від площі Ринок. Туристів все менше і менше, а цікавих кам`яниць – все більші і більше:

Погодьтесь, кльова криниця:

В північно-західних кварталах Брюгге заховався костел св. Джеймса (або св. Якова), 1457- 1518 рр.:

На вузеньких вуличках попадаються якісь середньовічні брами:

Будинок Суду Бладеліна збудував у 1440 році Пітер Бладелін – скарбник ордену Золотого Руна:

Іноді, блукаючи, можна потрапити в загадкову безвихідь:

Гарна забудова вулиці Академії:

Вулиця Академії приведе на площу Яна ван Ейка – творця скульптур на місцевій ратуші. На площі розташована готична будівля лоджії Бюргерів зі стрункою баштою. В будинку з XV століття проживали найповажніші бюргери, що управляли міськими справами:

Від бюргерського будиночку на декілька кілометрів розтягнулися набережні брюських каналів, які виведуть нас на південно-східну околицю міста. На віддалених від центру набережних – багато різнобарвних середньовічних кам’яниць. А туристів нема зовсім.

Церква Пресвятої Богородиці XIV ст. з монастирським комплексом, заснованим у 1276 році. Зараз тут – музей кераміки: 

Розбавимо архітектуру живою природою:

Останній квартал історичного Брюгге. Тут місто закінчується.

На самій околиці міста можна відшукати от таку цікаву дерев’яну конструкцію. Напевно, це – кран за аналогією з гданським Журавом, за допомогою якого товари завантажували на невеличкі судна:

Той, хто дійде до околиці міста, знайде 4 вітряні млини, доставлені сюди з навколишній фламандських сіл: 

 У історичний Брюгге навіть сьогодні в’їзд здійснюється через розвідні мости: 

А у середньовіччя в’їзд до міста зі сходу здійснювався через Kruispoort – ворота Святого Хреста, одну із збережених міських брам: 

На східній околиці міста знайдемо будинок гільдії Стрільців св. Себастьяна:

Одноповерхові кам’яниці на околицях нічим не гірші за 2-3 поверхові на Ринку: 

Єрусалимська церква, що походить з XV століття, має точне відтворення Гробу Господнього: 

Поруч – костел св. Анни, 1516 рік:

До центру міста повернемося іншим набережними з іншими, але традиційними для Брюгге пряничними середньовічними будиночками:

Прощавай, Брюгге! Попереду нас чекає не менш цікавий Гент.