Багна і Черешенька

Перетнувши на виїзді з Вижниці невеличкий перевал висотою 471 метр над рівнем моря на північ від гори Яворів, попадаємо в Багненську долину, утворену річкою Міхидра.

Перше село на шляху – БАГНА. На спуску з перевалу повернемо праворуч, і проїдемо ґрунтовою дорогою до центра села, щоб оглянути дерев’яну церкву Святої Параскеви, побудовану у 1867 році в Вижниці та перенесену сюди у 1930 році.

Церква – «хатнього» буковинського типу с невеликими прибудовами до бабинця і вівтарної частини.

Від церкви на південь у бік гір веде невеличка вулиця, якою попадемо до урочища «Багнянські старожитності». Тут на скелях залишилися наскальні малюнки древніх людей – петрогліфи. Відразу за Багною починається село ЧЕРЕШЕНЬКА. Очевидно, що назва села пішла від черешень, які ростуть тут майже в кожному дворі. За австрійських часів черешенька була майже суцільно німецьким містечком. Сюди навіть приїжджав сам цісар.

На згадку про колишнє німецьке минуле Черешеньки нагадує стара німецька кірха, розташована при дорозі з Вижниці на Берегомет.

На центральній вулиці села стоїть дерев’яна Миколаївська церква, побудована у 1903 – 1905 роках і ледве не втрачена за часів СРСР.

У 2003 році церкву відреставровано, а на її базі планується побудова першого на Буковині жіночого монастиря на честь святителя Миколая Української православної церкви Київського Патріархату.

На виїзді з центра села на трасу у глибині лісу розташовано природне джерело «Черешенька». Ще у древні слов’янські часи тодішні мешканці виварювали і продавали харчову сіль з ропи цього джерела, концентрація солі в якому складає 300 – 350 грамів на літр. А запаси грязей, що характеризуються високими лікувальними властивостями, роблять село перспективним в рекреаційному відношенні.