Сокиринці

Ансамбль садиби прилуцького полковника Павла Ґалаґана в Сокиринцях - найкраще збережений взірець великопанської садиби 1-ї половини XIX ст. за землях Лівобережної України. Садиба розпланована в 1823 - 1825 рр. запрошеним з-за кордону садівником І.Бістерфельдом за участю архітектора П.Дубровського, який є автором усіх споруд ансамблю. Протягом 1824 - 1835 рр. збудовано збережений донині палац, огорожу з брамою, службові флігелі, стайні, паркову альтанку, оранжерею, місток у парку. У створенні парку брали участь садівник К.Хрістіані та паркобудівник Редель. У різні роки садибу П.Ґалаґана відвідували й жили тут видатні діячі культури - Т.Шевченко, М.Лисенко, Л.Жемчужников, кобзар Остап Вересай. Палац, як і всі інші будівлі ансамблю, вирішено в архітектурних формах ампіру з використанням у паркових малих формах мотивів романтизму.

Садиба розташована на західній околиці села, в порослій лісом місцевості з горбистим рельєфом. З північного заходу ділянка обмежена дорогами, а з заходу - болотистою долиною; на півдні до неї підступає природний лісовий масив.

Центром ансамблю садиби є палац, який поділяє парк на дві половини - регулярну і ландшафтну. До парадного фасаду палацу веде широка алея завдовжки 400 м. Палац розташовано по її осі, а симетрично до неї - всі інші споруди. Ця вісь симетрії ансамблю продовжена і в композиції ландшафтної частини парку площею 60 га, що спускається по рельєфу до каскаду ставків, загальна площа яких сягає 10 га. Біля воріт та обабіч алеї розташовані господарські флігелі, які разом з брамою та огорожею становлять групу будівель головного в’їзду. На північ від палацу розміщувались господарські двори - для худоби та коней - з відповідними будівлями

Ансамбль зустрічає огорожею з в'їзними воротами,  запроектованими і побудовані одночасно з усім ансамблем у 1825-1831 рр. Ворота збудовані в стилі ампір, цегляні, обштукатурені. Пилоны з похилими бічними сторонами увінчані важкими фронтонами з масивними кронштейнами, над фронтонами - аттикі.

Огорожа ритмічно розчленована пілястрами доричного ордера, фланкирована вежами-альтанками, виконаними з цеглини, обштукатуреними і прикрашеними рустом:

Службові флігелі, симетрично розташовані відносно головної алеї - парадного в'їзду на територію садиби, побудовані одночасно з основними спорудженнями ансамблю у 1825-1831 рр.:

Палац складається з центрального двоповерхового корпусу та двох сполучених з ним одноповерховими переходами флігелів на два поверхи. Палац - симетричний; його вісь на чоловому й парковому фасадах акцентують іонічні портики з фронтонами та декоративною сферичною банею. Розпланування будівлі - анфіладне. Перший поверх центрального корпусу і флігелів був житловим. Тут же містились службові й деякі господарські приміщення. На 2-му поверсі були парадні покої - зали, вітальня, їдальня, більярдна, кабінети й спальні. Декор інтер’єрів дуже скромний і обмежується карнизами, кахляними печами та камінами. Парадні приміщення 2-го поверху декоровані з застосуванням класичних ордерних форм (колони, пілястри, антаблементи композитного, доричного й тосканського ордерів).

Головний північно-західний фасад центрального корпусу прикрашено восьмиколонним портиком іонічного ордера, поставленим на аркаду 1-го поверху.

Шестиколонний портик паркового південно-східного фасаду вирішений у тому ж ордері і спирається на терасу, яку несе аркада.

З тераси в парк спускаються сходи, що розширюються донизу і переходять у пандус.

Обабіч пандуса на п’єдесталах стоять дві мармурові статуї античних богинь, привезені в кінці XIX ст. з-за кордону.

Тераса оточена балюстрадою і прикрашена мармуровими й чавунними вазами на п’єдесталах.

Деталі декору паркового фасаду:

Критими переходами палац поєднується з двоповерховими флігелями:

Територія парку розпланована за пейзажним принципом: чергування відкритих полян і зелених масивів, відсутність прямих осьових перспектив, наявність покручених стежок на схилах пагорбів. У парку переважали дерева листяних порід - дуб, в’яз, береза. У східній і південній частинах розміщувалися ділянки фруктових дерев. Малі архітектурні форми - альтанки, мости, скульптура і вази з квітами - створювали локальні мікроансамблі, урізноманітнюючи загальну композицію.

На брівці насипної тераси, схили якої спадають до ставка, побудована кругла альтанка-ротонда. Вона складається з восьми колон, їх покриває фриз і купол. До них ведуть 12 сходинок, обрамлених ступінчастими пілонами.

Вид з альтанки на ставок, викопаний по течії річки Утки:

В глибині парку побудований місток у готичному стилі через яр. Його три стрімкі арки з трьохярусними баштами прикрашені тоненькими колонами і поясом зубців:

На північно-східній околиці парку розташовані покинуті конюшні, збудовані в 30-х роках ХІХ ст.:

Напроти - ще якась цікава господарська будівля комплексу:

Типові будиночки в Сокиринцях:

Сільська церква на пагорбі:

Розташування

Scroll to Top