Ободівка

Містечко Ободівка знаходиться в Тростянецькому районі Вінницької області на захід від Бершаді при впадінні річки Дохни в річку Берладинку. В кожному навколишньому селі - Баланівці, Верхівці, Соколівці, Капустянах - залишки розкішних резиденцій польської шляхти. Але резиденція Собанських в Ободівці - найбільша, хоча й найзанедбаніша. Крім палацу Собанський в Ободівці можна подивитися комплекс господарських споруд колишнього маєтку, костел і старе єврейське містечко. В Ободівці також є єдина в Україні діюча сільська синагога.
PC180511.JPG
Про час і обставини виникнення містечка майже нічого невідомо. В письмових джерелах Ободівка вперше згадується у 1664 році. Зустрічалася інформація, що поселення існувало ще в XVI столітті, називалося Бадівкою і належало якимось Ободенським. Є дані, що ще до Ободовських в містечку існував оборонний замок та міські укріплення. А ще раніше на території поселення та його околиць існувало декілька давньоруських городищ.

Про ранніх власників Ободівки також данні протиречиві. За різними джерелами поселення належало Коротким, Збаразьким, Вишнівецьким, Любомирським, Потоцьким і, нарешті, Собанським. За одними даними землями навколо володів князь Януш Вишнівецький, який раніше придбали його у князів Коротких. Після Вишнівецького ободівка перейшла до Любомирських, а згодом - до Потоцьких. За іншими даними власниками Ободівки були Збаразькі, а після смерті у 1631 р. останнього з них - Єжи Збаразького, поселення перейшло до Марусі Загоровської, сестри Януша Збаражского, а згодом - її доньки Ганни, дружини Костянтина Вишнівецького.
PC180487.JPG

У 1786 році Станіслав Щенсний Потоцький продав Ободівку разом з 20 іншими поселеннями Каєтану Собанському гербу Junosza за 2,8 млн. злотих. Найвідомішим власником Ободівки був шляхтич Михайло Собанський - брацлавський консул в Торговицькій Конфедерації, а пізніше, з - Президент Судово-освітньої комісії Волинської, Подільської і Київської губерній. У 1812 році він виклопотав для Ободівки статус містечка.
PC180485.JPG

У 1800 році Михайло Собанський розбудував в Ободівці свою розкішну резиденцію. Палац прикрашала мармурова стела з позолоченим написом : "1800 цей дім збудував Михайло Собанський". Декілька років по тому його дружина Вікторія Орловська у відсутності чоловіка надбудувала до палацу двоповерхову вежу. Повернувшись, Собанський був настільки незадоволений новобудовою дружини, що на деякий час переїхав жити в сусідню Соколівку.
PC180513.JPG

В черговий раз палац перебудував у 1900- 1908 роках останній дідич села - Міхал Марія Собанський за проектом французького архітектора Майєра. В інтер'єрі палацу був червоний, жовтий та емпіровий салони. В Емпіровому залі були цінні картини родини Собанських. В палаці знаходився родинний архів з XVI ст. та бібліотека з 12 000 томів. Були в ній і книги з XVI ст. В палаці знаходилася також каплиця. Частину книг з бібліотеки були вивезені після революції в Київ та Вінницю. В Києві знаходилися також родинні портрети та картини.
PC180510.JPG

Палац оточував парк у 18 гектарів, створений легендарним Діонісієм Міклером. Парк поділявся на три частини. Перед палацом знаходився великий газон з клумбами та фонтаном. Газон йшов до берегу річки Берладинки. Нижче зі сходу стояв вибудуваний Михайлом Собанським в 1822 р. костел. В підвалах містилися гроби всієї родини Собанських. Біля костелу знаходилася в'їздна брама. Весь маєток оточував мур. В маєтку знаходилася також оранжерея. Біля ставу знаходилася пристань і біля неї ще одна в'їздна брама. Біля палацу знаходилися столи і кам'яними оздобленими лавами.
PC180502.JPG

Костел, 1822 рік:

Вхід до костелу виглядає дуже архаїчно:

З приходом більшовиків в колишній ободівській резиденції була влаштована "Бессарабская комуна", яку очолив сам Григорій Котовський. Згодом в палаці розміщувався будинок культури комуни. Палац став активно руйнуватися, коли на початку незалежності з нього виїхала школа.
PC180505.JPG

Західне крило:
PC180514.JPG

Східне крило палацу:
PC180518.JPG

PC180517.JPG

PC180497.JPG

Південний фасад:
PC180504.JPG

PC180503.JPG

Веранда в західному об'ємі палацу:
PC180509.JPG

PC180506.JPG

Елементи колись розкішного декору:
PC180516.JPG

PC180515.JPG

В середині - жах:
PC180508.JPG

Крім палацу резиденція Собанських в Ободівці мала величезну кількість господарських споруд різного призначення, більшість з яких вціліла до нашого часу.
PC180500.JPG

Великий господарський двір:
PC180495.JPG

PC180496.JPG

Будинок управляючого маєтком:
PC180493.JPG

PC180494.JPG

Фонтан перед лікарнею Собанських:
PC180492.JPG

Корпус для лікарів:
PC180490.JPG

Будинок економа:
PC180491.JPG

Водонапірна вежа, побудована у 1910 році, дуже нагадує замкову:
PC180499.JPG

PC180498.JPG

Ще якась господарська споруда невідомого призначення:
PC180489.JPG

Церква, перебудована з костелу:

Завдяки своєму місцезнаходженню на перехресті великих доріг, Ободівка була одним з торгових центрів краю. По вівторках тут відбувалися ярмарки. Практично усі крамниці і магазини (більше з­року) належали євреям (сре­ди різноманітних крамниць був навіть магазин штучних коралів). Євреї володіли аптечними і лісовими складами, млином. заїжджим двором, чайною. На зламі ХІХ-ХХ ст. в Ободівці проживало 808 євреїв, діяло 3 синагоги.
PC180484.JPG

PC180486.JPG

На північ від дороги з Крижополя до Бершаді, яка ділить сіло на дві частини, розташована одна з вулиць, де колись жили лише єв­реї.
PC180481.JPG

Тут ж зберіглася одна з синагог. Неймовірно, але вона діюча!
PC180482.JPG

PC180483.JPG

Можливо, це також синагога?
PC180520.JPG

Розташування

Scroll to Top