Чернівецька область

Неймовірно популярним в останні роки стає село МОЛНИЦЯ (1,8 тис. мешканців), розташоване при дорозі на Герцу у долині Прута. Відомості село дістало завдяки розташованому тут чоловічому Свято-Вознесенському монастирю «Банчень». Монастир, розбудова якого почалася у 1994 році отцем Михаїлом Жаром, знаходиться в двох кілометрах від траси на високому пагорбі над Прутом. Знайти його можна завдяки новій височенній 50-метровій дзвіниці, яку видно навіть з автомагістралі Житомир – Чернівці. На території монастиря знаходиться Благовєщенський Собор з каплицею преподобного Кукши, Свято-Преображенський Скит з храмом Преображення Господня, два корпуси...

Село КРУП’ЯНСЬКЕ (0,5 тис. мешканців), що знаходиться за Великою Будою, якщо їхати у бік Чернівців. Сюди їдуть, щоб побачити архаїчний дерев’яний храм «хатнього» типу. Благовіщенська церква у Круп’янському побудована у 1772 році Савою Волчинським за допомогою його брата Костянтина і є типовим для Герцаівського району храмом «хатнього типу». Пізніше до бабинця збоку був прибудований невеликий тамбур з чотирма віконцями, над входом до якого розміщено образ Богоматері, оформлений рушником. Стіни тут ще нижче, ніж у раніше оглянутих церков подібного типу у Поляні та Петрашівці: Благовіщенська церква складається всього з чотирьох широких венців...

Церква Всіх Святих у МАЛІЙ БУДІ (0,55 тис. мешканців) побудована у 1754 році Костянтином Холбаном та перебудована у 1818 році. Представляє собою пізній зразок мурованого безкупольного храму, який отримав розповсюдження на Буковині у першій половині ХІХ століття. В храмі проявилися типові риси україно-молдавської храмової архітектури: план у формі трилисника, відсутність куполу та включена у загальний об’єм невисока дзвіниця баштоподібної форми. Як і в храмі у Великій Буді, стіни Всесвятської церкви у Малій Буді майже позбавлені декору, а уздовж верхньої їх частини по периметру тягнеться ряд овальних ніш, розписаних іконним живописом з...

В селі ВЕЛИКА БУДА (1,2 тис. мешканців) продовжимо знайомство з мурованою храмовою архітектурою сіл Герцаївського району. Успенська церква в Великій Буді з’явилася значно пізніше за храм Різдва у сусідніх Байраках. Вона побудована у 1794 році з каміння братами Костянтином і Іллею Холбан і крім типових для Буковини елементів україно-румунської архітектури містить окремі риси візантійської та галицько-волинської шкіл храмового зодчества. Церква тридольна з гранчастою зовні і напівкруглою зсередини вівтарною частиною, невисокою дзвіницею та прибудованим з боку тамбуром. У товщу бічних ризалітів вписані конхи. Над навою на оригінальній основі у...

У невеликому селі ПІДВАЛЬНОМУ (Герцаївський район, 0,7 тис. мешканців) знаходиться найстаріший в Буковини зразок дерев’яного храму архаїчного безкупольного типу. Але сьогодні цього ви, нажаль, не побачите… Чотирьохтомник повідомляє, що Здвиженська церква побудована у 1561 році. Хоча пам’ятна табличка на храмі називає її «церквою Параскеви» і сповіщає про іншу дату – 1735 рік, називаючи ктиторів церкви – Костянтина Брагу та Ніколая Холбана. Можливо, що це – дата перебудови храму, бо майже за півтисячоліття свого існування зазнала перебудов, які сьогодні надають їх досить непоказний вигляд: дерев’яні зруби цілком відштукатурені, вікна...

БАЙРАКИ (Герцаївський район, 1,9 тис. мешканців) вперше згадуються в документах 1633 року під назвою Могашешти. А вже у 1646 році власником села Стефаном Холбаном побудовано церкву. І не просто церкву, а найбільший з сільських храмів на всій території південно-східної Буковини. Церква Різдва Богородиці збудована з цегли у характерному для Буковини і північної частини Молдови стилі і має форму трилисника з конхою вівтаря та двома бічними ризалітами. Стіни церкви позбавлені декору за виключенням підкарнизного фризу з дрібними нішами, заповненими розписом. Храм виділяється високою дзвіницею над бабинцем та невеликими верхами над навою і...

У селі ГОДИНІВКА (Герціївський район, 1,4 тис. мешканців) знаходяться відразу дві оригінальні храми. З Луковиці можна потрапити, перетнувши річку Вицю та проїхавши декілька кілометрів поганенькою ґрунтовкою. Старший з них, дерев’яна церква «хатнього» типу Святих Миколая та Христофора, побудована у 1800 році і в подальшому зазнала добудов. По-перше, до бабинця прибудували мурований притвор з двозаломним верхом. По-друге, роль кронштейнів, що повинні підтримувати високий дах з великим виносом, почали виконувати прибудовані кам’яні декоративні контрфорси, що надають церкви незвичайного, а подекуди й оборонного, вигляду. Поруч з храмом стоїть...

Оглядаючи старовинні церкви у Глибоцькому та Герцаївському районах, цінителі храмової дерев’яної архітектури обов’язково відвідують село ЛУКОВИЦЯ (1,4 тис. мешканців). І дійсно, церква у Луковиці пару десятиліть тому вважалася однією з найкрасивіших дерев’яних церков Буковини, поки її незрозуміло для чого з ніг до голови не вкрили у сріблястий костюм з бляхи. Дмитріївська церква у Луковиці зведена у 1757 році. Від інших храмів цієї території Буковини її відрізняє невеликий об’єм будівлі та непропорційно великий високий дах. Якої красунею церква була раніше, можна дізнатися хіба що зі старих світлин. У 2009 році храм від реставрували, але...

В селі ЦУРЕНЬ (Герцаїівський район, 0,9 тис. мешканців). До 1918 року тут знаходилася митниця та пропускний пункт на кордоні Австрійської імперії та Румунії. Сьогодні це румунське поселення, відоме промисловим підприємством «Євро-Свинка». Раніше ж воно славилося не лише митницею, але й своєю архаїчною дерев’яною церквою «хатнього» типу. Сьогодні церква архангелів Михаїла та Гавриїла присутня в реєстрі архітектурних пам’яток України державного значення, але від її автентичності не залишилося й сліду. Зведена у 1796 році як дерев’яна, у радянський період церква була варварські перебудована: всі її стіни були потиньковані штукатуркою, а до...

Перша письмова згадка про КІЦМАНЬ (7,6 тис. мешканців) датується 1413 роком. Цей населений пункт згадується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 6 червня 1413 року, згідно якої він дарить «великий Коцман з усіма його присілками» своїй тещі Анастасії. З цієї грамоти стає зрозумілим, що Кіцмань вже тоді був значним поселенням. Його розвитку сприяло розташування на перехресті доріг, які з’єднували долини Дністра і Прута.  Особливого розвитку майбутнє місто набуло за часів передачі буковинських земель до складу Австрійської імперії у другій половині XVIII століття. Поштовхом до економічного піднесення поселення стало...

ВАЛЯВА (1,6 тис. мешканців), як і сусіднє місто Кіцмань, вперше згадується у 1413 році у грамоті Олександра Доброго. В селі – дві архітектурних пам’ятки, і одна – гламурно-сучасна. Дерев’яна Успенська церква (1778 рік) у центрі Валяви – симбіоз двох вже знайомих нам типів – «хатнього» та гуцульського. У своєму первісному вигляді церква до наших часів не дійшла. Те, що ми маємо сьогодні: кам’яний фундамент, обшиті тесом стіни – результат її перебудови у ХІХ столітті. В основі будівлі лежить архаїчний тип тридольної церкви з квадратними зрубами, накритим високим скатним дахом з великим виносом, що прикриває невисокі зрізані пірамідальні...

В БОРІВЦЯХ (перша згадка – 1588 рік, 1,5 тис. мешканців) варто оглянути дерев’яну церкву Покрови 1846 року побудови. Храм – однокупольний, хрещатий в плані. Стіні – дерев’яні (це вже прогрес!). Церква і дзвіниця: Хрест на честь жертв Голодомору 1946-1947 рр: На околиці села є природна пам’ятка «Озеро Болото». Якщо ви захочете її подивитися, та ще й автівкою, то її купання в болоті вам гарантовано. Озеро являє собою водойму природного погодження з плаваючими торфовими островами та рідкісними водно-болотними рослинами. Озеро знаходиться на південний захід від села у верхів’ях одного з витоків річки Совиці-Ставчанської, займає площу 20,4...