Чернівецька область

Винна гора (Вайнберг) - історична частина Чернівців, відома ще з часів Австрії. Перші панорами міста звідси з'явилися, як тільки фото-мистецтво почало набирати оберти. Зараз її важко назвати "горою" чи "гіркою". Зараз це край перед обривом, який постійно руйнується. Проте, гарні види всього історичного середмістя Чернівців тут ще можна побачити. Серед чернівчан ця місцевість відома, як "оглядовий майданчик Аврора". Як дістатися? Їдемо або йдемо вулицею Руською від центру. Проходимо "п'яну" Миколаївську церкву, переходимо міст над залізницею. За нею ліворуч повертаємо на вул. Зелену, яка через стихійний базар веде до історичного цвинтаря. На...

Вижницю я люблю більше ніж інші містечка Прикарпаття, і на то є причини. Провінційної австрійської і румунської архітектури тут зберіглося дуже багато. Вижниця - містечко, де був найбільший відсоток євреїв на території сучасної України, а до наших днів дійшло близько десятка синагог та будівель, пов'язаних з юдаїзмом. Фантастичну атмосферу старовинного містечка доповнюють Карпати і Черемош. Вперше я побував у Вижниці у 2008 році після найбільшої у історії незалежної України повені. Сюди мене на допомогу відправило керівництво Дніпропетровської ОДА, де я на той момент працював. Саме тоді я вперше і назавжди закохався в містечко. Декілька...

Місто СТОРОЖИНЕЦЬ (14,7 тис. мешканців), що розкинувся лівому березі Серета у підніжжя Буковинських Карпат, може сміло претендувати на звання найзеленішого міста Буковини: на одного мешканця тут приходиться більше 40 квадратних метрів зелених насаджень. В місті немає старовинних архітектурних пам’яток, проте наймальовничіший на Буковині дендропарк, австрійська забудова кінця ХІХ – початку ХХ століття, релігійні споруди різних конфесій та адміністративні будівлі спонукають відвідувачів міста залишитися тут хоча б на день. Перша згадка про Сторожинець міститься у грамоті молдавського господаря Романа ІІ від 18 лютого 1448 року, де поселення...

Вперше я відвідав Панку навесні 2009 року, вдруге - у січні 2023 року. За цей час зелений дерев'яний костел став коричневим. За легендою село Панка на Сторожинеччині засновано на початку XV століття трьома братами на прізвище Панко, які мандрували Буковиною і вирішили оселитися на березі Серету на галявині посеред букового лісу. Офіційно ж Панка вперше згадується у 1428 році в грамоті молдавських господарів. Тоді тут, на березі Серету в урочищі «Паланка» було збудовано укріплене городище. Пізніше село носило різні назви: Панкауци, Панчешти, Панковці, а за часи комуністичної влади село називалось Клинівка. В селі відразу дві пам’ятки дерев’...

Дорога до Буденця прямує з центра Сторожинця на південь, у бік Буковинських Карпат. У далекому 2009 році вулиця Хмельницького (яка, замітьте, веде на КПП і їй, відповідно, користуються іноземні громадяни) – була найгіршою дорогою, яку мені доводилося бачити у своєму житті. Де ви ще побачити ями глибиною 15 – 20 сантиметрів уздовж 2 кілометрів міжнародної траси?! У 2022 році відкрили міжнародний пункт пропуску "Красноїльськ" і дорогу відремонтували. В Буденці варто подивитися палац Мікулі-Волчинських у стилі тюдорської готики, а також симпатичний неоготичний костельчик, який знаходиться прямо у лісі. Ще є дерев'яна церква та велика нова кам...

Красноїльськ, що біля самого кордону з Румунією, відомий найяскравішими на Буковині маланками. Більше 10 років я мріяв потрапити на це театралізоване дійство. Але щороку щось зривалося. Лише у січні 2023 року вдалося вирватися у Красноїльськ у надії побачити справжню маланку. Звичайно, я заздалегід читав, що усі маланки на Буковині цього року відмінили у зв'язку з війною. Але все одно, залишалися надія, що якісь стихійні імпровізовані маланки будуть. Але цього дня ми проїхали майже усю Буковину, на жодної Маланки не побачили... Зате приємно було знову побачити найцікавіші куточки Буковини, в яких не був більше 10 років. Якщо їхати з...

Колишнє містечко Садагура сьогодні є районом Чернівців з сучасною назвою САДГОРА. Садагура набагато молодша за Чернівці: їй приблизно 240 років. Своєму виникненню вона зобов’язана монетному двору, побудованому коштом німецько-польського барона і фінансиста Петера-Ніколауса Гартенберга (Садагурського) між селами Рогізна та Жучка під час російсько-турецької війни. Призначенням нового монетного двору було забезпечення фінансовим ресурсом російської армії під час війни якомого ближче до лінії фронту, яка проходила під Хотином. Мідні гроші зазвичай чеканили з трофейних турецьких гармат. А на кожній монеті ставили латинську літеру S і назва «...

Вулиця Шкільна (Schulgasse) - одна з найстаріших вулиць історичного центру Чернівців. Вона починається від площі Святого Хреста (з костелом і будинком-кораблем), проходить турецьким містом над Турецької вулицею і закінчується на Nikolausgasse (вул. Садовського) біля синагоги Мордко і Таубі Корн «Корншил». Вулиця названа на честь першої школи у Чернівцях, яка з'явилася тут у 1784 році на називалася "Нормальною школою". Почнемо з найцікавішого будинку на вулиці. Житловий будинок номер 14 для заможних чернівчан був збудований наприкінці ХІХ століття у стилі необароко. Фасад будинку прикрашають два еркери оформлені композитними колонами та...

На минулих вихідних (12 - 13 листопада) був у Чернівцях. Моя родина, яка зараз перебуває у Румунії, приїхала сюди з Сучави, а я до них на зустріч з Києва. Місто змінилося за ті декілька років, які тут не був. Але не припинило бути моїм найулюбленішим з усіх українських міст. По дорозі заїхали на оглядовий майданчик на Руських Фільварках у Кам'янці: Перша зупинка на Буковині - у містечку Садгора. Колись воно було окремим містом. Чернівці були передмістям Садгори. Зараз - навпаки. Головна пам'ятка Садгори - єврейський комплекс, який складається з синагоги-клойз та будинку рабіна. Синагога разом із прилеглим до неї комплексом була володінням...

Східна чернівецька околиця Гореча вперше згадується у документах на початку XVIII століття. Тоді, у 1718 році начальник прикордонної варти і митної служби (або, як казали тоді «великий капітан Чернівців і Кіцманя») М.Замфір придбав собі у власність «луг, званий Горечим». Первісна назва «Горече» скоріш за все означало «згар», тобто згоріле, випалене місце. Власне, Горече об’єднувало під своєю назвою два поселення. Перше з них – Старе Горече (також згадується під назвами «Гореце», «Хорече»), напевне, виникло ще до застуванням монастиря. В австрійський і румунський періоди мало назву «Міська Гореча» (Stadtisch-Horecza – нім., Horecea Urban –...

Чернівці хоч і були околицями Австрійської імперії, але мало чим поступалися Відню за архітектурними фішками. Імперія робила з Чернівців свій східний "фасад" і тут працювали найкращі архітектори Європи. В останні роки ХІХ століття в столиці лише починав зароджуватися сецессіон, а за парку років найвишуканіші будівлі у стилі віденської сецесії (модерну, ар-нуво) вже прикрашали Чернівці. Будинок Sparkasse (Ощадної каси) з'явився у Чернівцях на площі Ринок (зараз - Центральна площа) праворуч від ратуші у 1900 - 1901 роках. Проект будинок виконав австрійський архітектор Губерт Гесснер - один з учнів майстра віденської сецесії Отто Вагнера....

СЕЛЯТИН (SELETIN), що лежить над річкою Сучавою, є одним з найстаріших поселень Буковинської Гуцульщини. Вперше село згадується в грамоті Молдавського князя Стефана ІІІ від 13 березня 1490 року, як власність Путнянського монастиря. Сьогодні цей відомий православний монастир знаходиться через кордон на території Румунії, про нього - тут. На початку ХХ століття Селятин, належавши до Австро-Угорської імперії, був справжнім європейським містечком з населенням майже півтора десятка тисяч жителів. Тут було більше двадцяти філіалів європейських банків, стільки ж ресторанів і шинків, дві синагоги, православна та греко-католицька церкви. Більшість...