Вижницький район

ВИЖНИЦЯ – невелике прикарпатське містечко з населенням всього у 5 тисяч мешканців. Але дивовижна краса навколишніх гір та лісів, стрімкого Черемошу у поєднанні з оригінальною архітектурою австрійських часів робить її справжньою перлиною прикарпатської частини Буковини. Одна з перших згадок про місто датується 1158 роком. За правління князя Ярослава Осмомисла тут було побудовано фортецю Городок-на-Черемоші. Навколо фортеці стояло дві вежі, на яких чергували вартові. У 1259 році фортецю зруйнували монголо-татарське військо під керівництвом Бурундая, і з двох веж залишилася лише одна. За однією з легенд, ця вежа й дала назву поселенню – «...

27.01.2015

Лекечі – Лопушна – Долішній Шепіт – пер. Шурдин – Руська Були часи, коли дорога Берегомет – перевал Шурдин – Селетин – Сторонець-Путилів була єдиним шляхом, що зв'язував Буковинську Гуцульщину з цивілізацією. Збудована в австрійський період, сьогодні, враховуючи її складність, вона відкрита для проїзду у весінньо-літньо-осінній період. А після страшної повені у 2008 році, коли було зруйнована головна дорога до Путили через Вижницю і Ростоки, стара Шурдинська дорога фактично слугувала «дорогою життя» для постраждалої від негоди Путильщини. Дорога починається від Берегомету на Сереті.   До Долішнього Шепоту вона асфальтова, далі...

03.11.2009

Село ЛУКАВЦІ – батьківщина вже відомого нам українського політичного діяча кінця ХІХ – початку ХХ століття Миколи Василька (див. Берегомет-над-Серетом). Лукавці вперше згадується в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 16 лютого 1428 року. В подальшому в процесі перекладу зі старослов’янської на румунську, німецьку, українську та російську мови і навпаки – назва села відповідно змінюється: Лукавці – Лукавець-над-Серетом – Лукавець – Луковиця – Луківці. Однак, старожили завжди подовжували називати село Лукавцями. В 2005 році селу повернуто історичну назву. В селі є чотири релігійні споруди. Перша з них: дерев’яна капличка...

18.09.2009

По дорозі з Вижниці до Сторожинця за селом Лукавці є поворот на ґрунтову дорогу, яка приведе нас до незвичайного села з незвичайною назвою ЛИПОВАНИ. Своєю назвою село зобов’язано окремому етносу, відомому як «липовани», «старообрядники» чи «старовіри», що сформувався на території Буковини і Бессарабії наприкінці XVIII століття. Так називали віруючих, які після проведених Московським патріархом Никоном на початку XVIII століття релігійних реформ, зберегли культові традиції православ’я, за що і переслідувалися церквою і царизмом. Рятуючись від релігійних переслідувань, «старообрядники» змушені були шукати притулку або в глибокій та...

17.09.2009

Відразу за Берегометом починається велике село Лукавці, на початку якого повертаємо праворуч на МИГОВЕ. За останні декілька років нікому раніше невідоме буковинське село отримало славу найвідомішого гірськолижного курорту Буковини, «другого Буковелю». Село починається за містком через Серет і тягнеться на декілька кілометрів долиною річки Мигівка між гірськими хребтами Стежок і Кічера. У південній частині села розташовані два джерела мінеральних вод. Щодо походження назви села існує декілька легенд. Перша розповідає, що назва пішла від першого мешканця пана Мигая. Друга – про те, що назва з’явилася завдяки річці Нігівці, яку в...

15.09.2009

Містечко БЕРЕГОМЕТ (до 1946 року – Бергомет-над-Серетом) відомо з 1696 року, але ймовірно, що поселення тут виникло це у XV столітті. За однією версією назва містечка походить від німецького “berg” (гора), а за другою – від слова «берегомет», що означає берег, що омивається водою. Про виникнення Берегомету існує легенда, згідно якої в цих краях у XV столітті жив селянин Василь, якій прославився винятковою мужністю під час війни з турками. На знак вдячності молдавський господар Стефан ІІІ нагородив хороброго воїна землею. Василь із родиною оселився на березі Серету на місці майбутнього поселення, а незабаром навколо його почали селитися інші...

14.09.2009

Перетнувши на виїзді з Вижниці невеличкий перевал висотою 471 метр над рівнем моря на північ від гори Яворів, попадаємо в Багненську долину, утворену річкою Міхидра. Перше село на шляху – БАГНА. На спуску з перевалу повернемо праворуч, і проїдемо ґрунтовою дорогою до центра села, щоб оглянути дерев’яну церкву Святої Параскеви, побудовану у 1867 році в Вижниці та перенесену сюди у 1930 році. Церква – «хатнього» буковинського типу с невеликими прибудовами до бабинця і вівтарної частини. Від церкви на південь у бік гір веде невеличка вулиця, якою попадемо до урочища «Багнянські старожитності». Тут на скелях залишилися наскальні малюнки...

11.09.2009

Дивовижне природне утворення «ПРОТЯТЕ КАМІННЯ» – це група скель, утворених з розбитих пластів пісковика та пронизаних різноманітними отворами і ходами всередині. Розташовані у півтори години пішого ходу від перевалу Німчич на гірському хребті у міжріччі річок Виженка і Смугарів. Про утворення цього дива природи та про виникнення його назви розповідає легенда. Відповідно до неї у давні часи горяни не мали зручного шляху, щоб спуститися з гір у долину. Пізніше вони знайшли для цього зручний вихід: нагрівали в казанах воду і виливали її на скелі. У такий спосіб у нестійкому пісковику утворилися «протяті», тобто проткнуті проходи, які й дали...

01.09.2009

Все ж таки відшукав у собі сили, щоб продовжити писати далі... Сьогодні розпочинаємо мандрівку Буковинськими Карпатами (вона буде довгою), і перший пункт нашої зупинки - перевал Німчич. З Виженки лісом вгору йде дорога, яка з одного боку притискається до скель, а з іншого - відкриває для автомандрівника страхітливий вид на прірву, з порослими буком схилами. По дорозі на Німчич зустрінемо різб’яну скульптурку роботи талановитого дерев’яного скульптора, вихованця Вижницького училища прикладного мистецтва Юрія Паучека. Ще одну скульптуру цього майстра можна зустріти по дорозі з перевалу до Підзахаричей. Оригінальні твори дерев’яної пластики...

31.08.2009

ВИЖЕНКА (колишня Верхня Вижниця), що знаходиться відразу за Вижницею – ворота справжніх Буковинських Карпат і Гуцульщини, відома з ХVIII століття. В австрійські часи вона була відомим курортом, куди багаті туристи із усіх куточків імперії приїжджали відпочити, оздоровитися, подихати свіжим повітрям та познайомитися з гуцульськими традиціями. Сьогодні до Виженки повертається колишня курортна слава: село вже отримало негласний статус центру зеленого туризму Буковинських Карпат. Заблукати в Виженці майже неможливо. З Вижниці до перевалу Німчич через усе село йде асфальтована дорога, яка і є центральною і єдиною вулицею села. Вулиця, майже...

19.08.2009

МІЛІЄВЕ - найцікавіше село між Вашківцями і Вижницею. Легенду щодо походження назви села розповіла у 1961 році мешканка Мілієва Марія Дубчак 1894 року народження: «Колись у Черемоші води було багато. У горах він був дуже бистрий і глибокий. А як виривався з гір, то на тому місці, де Мілієве мілів і ділився на багато річечок. У дощові роки всі вони наповнювалися водою, а в посуху на мілєвах люди пасли корови, вівці і коні. Добре родило все там, де повінь залишала намул. Між пастухами і були і такі відважні, що на мілєві будувалися. З роками русло ріки Черемош заглиблювалося, а на мілієві набудували багато хатів. З них і виникло село з назвою...

14.08.2009

Карапчів знаходиться на південь від Вашківців. Їхати до нього треба через вже знайомий нам присілок «Дослідне господарство» та палац Криштофовичів. Відомо, що на місті сучасного Карапчіва на березі струмочка Городець, збудованого після татаро-монгольської навал,и було побудовано слов’янське поселення Городище. Руїни захисних валів і підземні ходи укріплень поселення збереглися й до сьогодні. Дослідження залишків цих укріплень експедицією Б.Тимощука у 1968 році дозволили ідентифікувати час існування поселення: 1395 – 1444 роки. Сучасна назва Карапчів походить від турецького "карапчі" («чорні ріка»). Саме в річку Карапчі (сучасна назва –...

13.08.2009

Сторінки