Тернопільська область

Сьогодні на черзі - Звенигород, маленьке село поблизу Бучача. Поруч - замок в Підзамочку і скельний монастир в Рукомиші. Головна атракція Звенигорода - симпатичний оригінальний костел. Храм не занадто давній - всього 1934 рік. А привертає увагу не віком, а своєю модерновістю: такі костели будували лише у міжвоєнний період. Не довго довелося храму служити за призначенням. Після Другої світової війни костел закрили і влаштували всередині склад мінеральних добрив. В роки незалежності його віддали малочисленій римо-католицькій громаді і, навіть, встановили всередині риштування для проведення ремонту. Проте вже декілька років робота стоїть на...

05.01.2024

Перебуваючи у Бучачі, обов’язково відвідайте це чудове місце. Тим більше, що від центра міста до нього всього півгодини пішки. Ви побачити не лише мальовничі руїни замку Бучацького-Творовського, а й фантастичні краєвиди каньйону річки Стрипа. Замок споруджений приблизно у 1600 році з того ж матеріалу, що й замок в Бучачі: з червоного пісковику. В’їзна брама: Герб Бучацьких над брамою: Його доля така ж трагічна, як і доля Бучацького замку: мешканці села розтаскували стіни замку на будівельний матеріал. Ще пару років тому у середині замку було футбольне поле, на якому грали діти. Але зараз територію замку впорядкували і розчистили від...

04.01.2024

Бережани – одне з найдавніших українських поселень. «Бережани» - так називали людей, що селилися в цій місцевості з прадавніх часів. Мовознавець М.Янко пов’язує назву поселення із давньоруським словом «бережина», яке означало «пологі береги річок із сіножатями». Перша документальна згадка про місто належить до 1375 році, але історія Бережан, як поселення, почалася ще у княжі часи: через місцевість проходив шлях від Львова до Теребовлі – колишньої столиці Теребовлянського князівства. Саме 1375 року угорський намісник Владислав Опольчик, що йменував себе не інакше, як «Божою милостю пан і дідич Руської землі» передає Бережани у власність...

04.01.2024

З 30 грудня 2023 по 1 січня 2023 року ми каталися нагарнішими куточками Тернопілля разом з Україна Інкогніта. Місцем для ночівлі вибрали Тернопіль. І в Новорічну ніч прогулялися найкращими куточками міста. Тристоронній годинник на бульварі Тараса Шевченка: Домініканский костел у стиі бароко з гуцульськими верхами. Зараз - Архикатедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ Центральна пішохідна вулиця Валова вигядає досить приваливо. Але а вулиці зовсім не було людей. Мурал у проході на Валовій: Архаїчна церква Різдва на вул. Руській (1602 - 1608 роки): Найстаріший храм Тернополь - Воздвиженська церків над ставом (16...

03.01.2024

В Дарахові ми опинилися ранком останнього дня 2023 року під час новорічної подорожі Тернопіллям з Україна Інкогніта. Навіть для мене, як для людини, яка об'їздила майже усе Тернопілля, цвинтар у Дарахові був справжнім відкриттям. Село знаходиться на перехресті двох доріг: Тернопіль - Бучач та Теребовля - Підгайці. Сам цвинтар - на початку села за перехрестям у бік Бучача. Цвинтар вражає з перших секунд: ліс з майстерно виконаних скульптур святих, єпископів та Божої матері заворожують. Так, замість хрестів на цвинтарі в Дарахові - кам'яні фігури на постаментах. Серед скульптур є декілька козацьких хрестів тамплірської форми. Якщо...

03.01.2024

Величезний напівзруйнований костел Матері Божої Утішительки і святого Йосифа Улюбленця знаходиться у селі Великий Ходачків, що на трасі між Тернополем та Бережанами. Хто цікавиться костелами, то відразу помітить, що храм нагадує костел у містечку Стара Сіль на Львівщині. Чи дійсно костел у Великому Ходачкові такий же старий, як його брат у Старій Солі (17 століття)? Зараз спробуємо розібратися. У Великий Ходачків ми з групою потрапили зранку передостаннього дня 2023 року під час Новорічного туру Тернопіллям, організованого Ukraina Incognita. Навколо гуділа повітряна тривога, а костел обступили індики, які створювали атмосферу картину на...

02.01.2024

Містичне місто, яке не сплутаєш з жодним іншим… Місце, в яке закохуєшся з першого погляду назавжди… Місце, в яке тягне постійно, незалежно від пори року і настрою… Це – Червоногород (або Червоногруд в польській транскрипції) мертве, але вічне місто, засноване невідомо коли і невідомо ким. Місто з невідомим до кінця минулим і ще більш розмитим майбутнім. Українські історики пов’язують урочище Червоне з давньоруським літописним містом Червен. Пов’язують гіпотетично, бо ніяких документальних підтверджень цьому немає. Земля незвичайного червоного кольору – єдина зачіпка для цієї версії. Польська версія походження назви не дуже відрізняється: «...

13.10.2023

Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області. Назва, скоріш за все, походить від проживання перших поселенців, які жили «за лісом». А можливо ї від «ліщини»: у Х – ХІ столітті по Дністру проходив важливий шлях між Галичем та Молдавією. А купці, начебто, відпочивали під заростями ліщини. Перші згадки про поселення відносяться до 1444 та 1469 років. Хоча за історичними дослідженнями,...

24.09.2023

Містечко Товсте розташоване не березі річки Тупа на трасі "Тернопіль - Чернівці" між Чортковим та Заліщиками. Якщо ви їдете своїм ходом дивитися перлину Тернопілля - Червоногруд, то саме в Товстому вам треба сходити з поїзду. До завітного місця звідси ще йти близько 15 кілометрів пішки. Але й Товсте також варто уваги. Звичайно, памятки тут не таки знамениті і величні, як червоногрудський замок, але їх у містечку багато, і всі вони розташовані досить компактно. Поселення Товсте скоріш за все виникло ще за Київської Русі, свідченням чого є розташоване поруч городище, оточене валами. Вперше згадується у 1414 році. Назва, пішла від першого...

19.09.2023

Монастирок – маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля наряду з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету. Охоронна табличка розповідає про печерний храм в монастирку, як давньоруський, заснований ще в IX століття нашої ери. Печера, в якій розташований храм, носить...

16.09.2023

Борщів - районний центр найбагатшого на архітектурні і природні пам'ятки району Тернопілля. Цілком логічно, що майже усі, хто вперше чує про Борщів, асоціює його назву зі традиційним українським першим блюдом. І дійсно, одна з легенд розповідає про те, як мешканці міста в часи татарських набігів втопили татарина в казані з борщем. Та скоріш за все, назва поселення походить від трави «борщівник», листя і стеблі якої як приправу вживають до багатьох блюд: зелених борщів, юшок, щів, салатів тощо. За часів Київської Русі на місці Борщова існувало давньоруське укріплене городище. А перша писемна згадка про поселення відноситься до 1456 року....

15.09.2023

Село Кривче (Борщівський р-н) лежить на крутих схилах річки Циганки на старовинному шляху з Борщова до Мельниці, і далі до Кам’янця. Деякі джерела повідомляють про стару назву Оплакана (О.Мацюк) і Красногора (В.Мороз), та назва поселення, певне, походить від крутих звивистих поворотів, які утворював старий гостинець (шлях). Такі звивини були обумовлені, перш за все, рельєфом місцевості. В околицях навіть існувала приказка про межі на городах: «В тебе така межа, як у Кривчому гостинець». Вперше Кривче згадується у 1565 році в переліку поселень Подільського воєводства, як власність землевласника Закревського. Але вже у 1569 році селом...

11.09.2023

Сторінки