Тернопільська область

Найсхідніший райцентр Тернопільської області, містечко Гусятин (7,7 тис. мешканців) колись розташовувався по обох берегах Збруча. У 1772 році його розділив австрійсько-російських кордон, а в міжвоєнний період - польсько-радянський. Сьогодні колишнє містечко розділяє хіба що Збруч: з тернопільського боку Гусятин - селище міського типу з багатьма збереженими пам'ятками, а з хмельницького боку - звичайне село. Приєднуйтесь до моїх авторських подорожей найгарнішими куточками українського Поділля! Розклад турів на цей рік є за посиланням: https://andy-travel.com.ua/tours Назва поселення транформовувася століттями: спочатку Всятин, потім - Усятин...

Домініканський костел в Чорткові - мій найулюбленіший римо-католицький храм на території Україні. Він, безумовно, є одним з найвеличніших костелів України, в який я закохався з першого погляду, побачивши його фото в старій книжці про замки і фортеці України. Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава (саме таку повну назву має храм) вперше зведено у 1610 року для кляштора (монастиря) домініканців. Костел і сьогодні виглядає як оборонний, а в давні часи ще й був оточений високими оборонними мурами з баштами, залишки яких і досі збереглися з тильного боку храму. То ж під час численних нападів татар за храмовими мурами...

В селі Сидорів Гусятинського району, документально відомого з з XIV століття, на витягнутому плато на пагорбі, який з трьох сторін омиває річка Суходіл, височіють руїни замку-кораблю, збудованого з місцевого ламаного вапняку. Точний час його побудови невідомий, але традиційно прийнято вважати, що твердиню збудовано у 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським і володарем сусіднього Гусятина та його околиць Марцином Калиновським. Оскільки вежі і бійниці замку більш характерні для оборонних споруд другої половини XVI ст., логічно допустити, що Калиновський лише розбудував і укріпив замок. Сам Марцин Калиновський був...

Якщо ви будете їхати у Гусятин та Сидорів, то, скоріш за все, повертати з траси Тернопіль - Чернівці ви будете у вже відомих нам Копичинцях. Перше село по дорозі називається Чагарі. Воно є дуже маленьким і там немає архітектурних пам'яток. Проте дещо заставить вас зупинитися в ньому принаймні тричі. "Дещо" - це справді унікальні скульптурні композиції. Їх всього три, і вони кинуться в очі будь-якому туристу і не лише туристу. Створив ці унікальні шедеври скульптор Олексій Степанов на замовлення заможного мешканця Чагарів, підприємця Михайла Мацієвського. Сам О. Степанов вже встиг побути футболістом, попрацювати у Бельгії і Голандії, а...

Трибухівці (з 1964 по 1991 - Дружба) - велике село (4,2 тис мешканців) на виїзді з Бучача в бік Чорткова. Відомо з XVI століття, а у 1672 році згадано у щоденнику відомого мандрівника Ульріха фон Вердума. У першій половині ХІХ століття власниками Трибухівців була вірменська родина Кшистофовичів. В кінці століття село перейшло Корнелію Городиському гербу Корчак, а після його смерті - сину Францішку. Городиські мали у Трибухівцях еклектичній палац, який не дожив до наших днів. Відомо, що римо-католицька парафія в Трибухівцях існувала у 1761 році та належала до Устенського (Галицького) деканату. У 1763 році закінчили будівництво парафіального...

До теперішнього часу це був єдиний не вивчений мною райцентр на Тернопіллі. Дуже довго я відтерміновував знайомство з Підгайцями. Напевно, вважав їх не надто цікавими. Але помилявся. Підгайці - це, звичайно, далеко не Чортків чи Бережани, але насправді місто виявилося дуже гарним з добре збереженою старою частиною і безліччю цікавих пам'яток, багато з яких, на жаль, перебувають у занедбаному стані. До сьогодні в Підгайцях збереглися три величні оборонні споруди різних конфесій: костел, синагога і церква. Є щойно відреставрована ратуша і колишній Ринок з кам'яницями, а також багато будинків австрійської доби та часів міжвоєнної польської...

Перебуваючи у Бучачі, обов’язково відвідайте це чудове місце. Тим більше, що від центра міста до нього всього півгодини пішки. Ви побачити не лише мальовничі руїни замку Бучацького-Творовського, а й фантастичні краєвиди каньйону річки Стрипа. Замок споруджений приблизно у 1600 році з того ж матеріалу, що й замок в Бучачі: з червоного пісковику. Його доля така ж трагічна, як і доля Бучацького замку: мешканці села продовжують розтаскувати стіни замку на будівельний матеріал. Пройде ще декілька років, і від замку взагалі нічого не залишиться… А поки ж у середині замку – футбольне поле, на якому грають діти. В’їзна брама у 2008 році: І...

Одного разу вирішив їхати зі Львова додому в Дніпропетровськ через Тернопіль. Досить часто там бував, але оглянути місто належним чином ніяк не вдавалося. Думав, виправлю цю помилку вчора. Навіть розписав собі маршрут на 4 години. Та з перших хвилин почалися пригоди. Як тільки почав оглядати район з назвою "Новий світ" (це приватна забудова кінця ХІХ початку ХІХ століття, аналогічні є у Львові і Чернівцях), почався дощ. Не просто дощ, а щось страшне, чого мені не доводилося бачити раніше. То того, як я знайшов укриття, довелося конкретно змокнути. Я заховався в арці одного з багатоповерхових будинків напроти облдержадміністрації. За декілька...

Село Криниця (Монастириський р-н Тернопільської області) знаходиться на трасі Тернопіль - Івано-Франківськ. До 1978 року поселення називалося Коростятин. Кожний, хто проїжджає цією дорогою, обов'язково бачить дуже фотогенічний бароковий костел. Храм будувався протягом 1863-1899 років і був освячений храм у 1901 р. під титулом Різдва Богородиці. До сьогодні я бачив храм лише з вікна авто. Сподіваюсь, колись я тут зупинюся і зможу насолодитися ним у повній мірі.

Чортків - унікальне місто. Тут - два костели, дві ратуші, дві синагоги, дві дерев'яні церкви. При чому, церкві не прості. Обидві - еталони народного дерев'яного зодчества Поділля і Карпат.   Перша церква, Вознесенська, зовсім недалеко, по дорозі до залізничного вокзалу. Дерев’яна Вознесенська церква трохи молодша за свою посестру з лівого берегу Серета – Успенську (з якою ми пізніше такою познайомимося) і являє собою один із найбільш довершених творінь подільської школи народної архітектури. Храм постав у тодішньому передмісті Чорткова, Долішній Вигнанці, у 1717 році (за іншими даними – у 1738), хоча церква, зруйнована турками і татарами,...

Одними з серпневих вихідних вирішив прокотитися своїми улюбленими куточками Західного Поділля. Вчергове отримав величезне задоволення від місць, в яких бував багато разів, але в які тягне ще і ще. Маршрут був такий: Гусятин - Чортків - Червоногруд - Заліщики - Озеряни - Сидорів Зайнятну табличку встановили на в'їзді в хмельницький Гусятин: Арка на колишньому австрійсько-угорському і польсько-совєцькому кордоні: Збруч - річка, що колись розділяла імперії, а сьогодні - єднає Україну: Знаменита густинська синагога (поч. XVII ст.) продовжує занепадати :( Чого не скажеш про бернардинський костел і кляштор (поч. XVIII ст.) - вони навпаки...

Нагоряни - маленьке село в Заліщицькому районі Тернопілля, розташоване над урвищем Джуринського каньойну. В селі розташована пам'ятка архітектури національного значення - Миколаївська церква XVII століття. Але цінителі прекрасного заїжджають до Нагорян зовсім не для того, щоб подивитися на церква. Мета інша: з Нагорян відкривається найкраща панорама містичного міста Червоногруд і Джуринського каньйону. Але спочатку про храм. Миколаївська церква, заснована у XVII столітті, розташувалася на околиці села, на брівці долини р.Джурин. Ось що пише про церкву чотирьохтомник "Пам'ятки містобудуванні та архітектури Української РСР": Церква кам'яна,...