Чернівецька область

Сьогодні розпочинаємо мандрівку Буковинськими Карпатами (вона буде довгою), і перший пункт нашої зупинки - перевал Німчич. З Виженки лісом вгору йде дорога, яка з одного боку притискається до скель, а з іншого - відкриває для автомандрівника страхітливий вид на прірву, з порослими буком схилами. По дорозі на Німчич зустрінемо різб’яну скульптурку роботи талановитого дерев’яного скульптора, вихованця Вижницького училища прикладного мистецтва Юрія Паучека. Ще одну скульптуру цього майстра можна зустріти по дорозі з перевалу до Підзахаричей. Оригінальні твори дерев’яної пластики зображають лісових мешканців, які нібито зустрічають...

ВИЖЕНКА (колишня Верхня Вижниця), що знаходиться відразу за Вижницею – ворота справжніх Буковинських Карпат і Гуцульщини, відома з ХVIII століття. В австрійські часи вона була відомим курортом, куди багаті туристи із усіх куточків імперії приїжджали відпочити, оздоровитися, подихати свіжим повітрям та познайомитися з гуцульськими традиціями. Сьогодні до Виженки повертається колишня курортна слава: село вже отримало негласний статус центру зеленого туризму Буковинських Карпат. Заблукати в Виженці майже неможливо. З Вижниці до перевалу Німчич через усе село йде асфальтована дорога, яка і є центральною і єдиною вулицею села. Вулиця, майже...

МІЛІЄВЕ - найцікавіше село між Вашківцями і Вижницею. Легенду щодо походження назви села розповіла у 1961 році мешканка Мілієва Марія Дубчак 1894 року народження: «Колись у Черемоші води було багато. У горах він був дуже бистрий і глибокий. А як виривався з гір, то на тому місці, де Мілієве мілів і ділився на багато річечок. У дощові роки всі вони наповнювалися водою, а в посуху на мілєвах люди пасли корови, вівці і коні. Добре родило все там, де повінь залишала намул. Між пастухами і були і такі відважні, що на мілєві будувалися. З роками русло ріки Черемош заглиблювалося, а на мілієві набудували багато хатів. З них і виникло село з назвою...

Карапчів знаходиться на південь від Вашківців. Їхати до нього треба через вже знайомий нам присілок «Дослідне господарство» та палац Криштофовичів. Відомо, що на місті сучасного Карапчіва на березі струмочка Городець, збудованого після татаро-монгольської навал,и було побудовано слов’янське поселення Городище. Руїни захисних валів і підземні ходи укріплень поселення збереглися й до сьогодні. Дослідження залишків цих укріплень експедицією Б.Тимощука у 1968 році дозволили ідентифікувати час існування поселення: 1395 – 1444 роки. Сучасна назва Карапчів походить від турецького "карапчі" («чорні ріка»). Саме в річку Карапчі (сучасна назва –...

ВАШКІВЦІ – місто, що знамените чудодійною Анниною горою, фестивалем-маскарадом Маланкою, народною творчістю та ще багато чим. Вашківці вперше згадуються у 30-ті роки XV століття під назвою Васківці, що походить від імені Васко. Про колишню велич Вашківців нагадують нам світлини австрійського періоду: тоді, на початку ХХ століття, Вашківці дійсно можна було назвати містом. Сьогодні це просто один із занедбаних куточків Буковини, якій не залишає майже ніяких вражень (якщо, звичайно ви приїхали не на Маланку 14 січня). При в’їзді до міста з боку Чорториї знаходиться музей-садиба Георгія Гараса (1901 – 1972 роки) – видатного художника-...

Траса «Чернівці – Вижниця» перед центром Вашківців повертає праворуч, нам же треба ліворуч. Через три кілометри побачимо гору, що йменується Анниною (304 метри над рівнем моря), із срібними куполами монастирських церков. Гору на околиці Вашківців Вижницького району священною вважали здавна. Легенда розповідає, що в тій час, коли Буковина знаходилася під турецьким ярмом, жила у Вашківцях дівчина на ім’я Анна, яка славилася своєю красою і добрими вчинками. Дівчина мала косу до колін і великі чорні очі. Турки під час одного з набігів дізналися про цю дівчину й вирішили впіймати красуню та поглумитися над нею, для чого й оточили село. Рано-...

Волоку не відвідують туристи. По-перше, вона лежить відносно далеко від шляхів сполучення: у п’яти з половиною кілометрах від траси Чернівці – Вижниця. А по друге, дорога сюди ну дуже складна: більше ніж на другій передачі аж ніяк не поїдеш! Але ж яка ця дорога! Поворот на Волоку знаходиться не доїжджаючи Вашківців. Дороговказу немає. Жахлива грунтівка повільно віднімається вгору. Навколо – зелені пагорби: Буковинсько-Покутські Карпати тут лише починаються. І ось вона, Волока! Тут, на вершині пагорба знаходиться ще один шедевр буковинської дерев’яної архітектури – Успенська (за іншими даними – Миколаївська) церква, яка датується 1784...

Найцікавіше село Кіцманщині, безумовно, Чортория. Тут є на що подивитися туристу: замок-палац, дерев’яна церква, лебедині озера… Але, перш за все Чортория – батьківщина український кіноактора, сценариста і режисера Івана Васильовича Миколайчука. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно. Жоден українським фільм 60 – 70х років ХХ століття не обходився без його участі. Ось що казав про Миколайчука Сергій Параджанов: «Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко». Іван Миколайчук народився 15 червня 1941 року у Чорториї, помер 3 серпня 1987 року у Києві. За своє життя зіграв ролі у багатьох фільмах...

З Брусниці варто проїхати на південь до села Нижні Станівці, яке вперше згадується у письмових джерелах 1596 року. Очевидно, що назва «Станівці» походить від слова «стан». Існує дві легенди щодо походження його назви. Відповідно до першої з них на місці, де сьогодні знаходиться село, були стани для відпочинку волів і коней на торговому шляху з півночі на південь. За другою легендою під час своїх набігів на Буковину тут зупинялися станом турки й татари. За австрійських часів Станівці мали поважний статус центру судового округу. Тут була розташована резиденція повітового суду. В Нижніх Станівцях варто оглянути цінну пам’ятку державного...

Відразу за Зеленовим трохи в бік від дороги на Вашківці знаходиться село Брусниця (Кіцманський район). Сюди з сусідньої Чорториї ходів до школи Іван Миколайчук. Сьогодні школа носить ім’я видатного діяча української кіноіндустрії Брусниця вабить до себе передусім природою та лікувальною водою «Брусницька». Близькість Буковинських Карпат, чисте повітря, джерела мінеральних вод приваблює не лише туристів, а й бажаючих полікуватися чи оздоровитися. Щоб потрапити до центру села треба с основної дороги звернути ліворуч. Тут, на головній вулиці села розташовано щось на зразок бювету, де розливають і відразу продають мінеральну воду «Брусницьку»....

Зеленів – село Кіцманського району Чернівецької області, що лежить на лівому березі Прута на шляху з Чернівців до Вижниці. В селі на пагорбі розташована дерев’яна триверха Михайлівська церква гуцульського типу, безбожно вкрита бляхою. Церква побудована у 1901 році майстром Петром Копелчуком за проектом архітектора Фадея Косаковського. Дерев’яним є лиш нижній ярус храму: Дзвіниця – ще «краще»: тут деревом взагалі не пахне. Нижній ярус – сайдинг, верхній – бляха. З пагорбу, де розташована церква, відкривається мальовнича панорама долини повноводного Прута. Це – дорога з Вашківців на Чернівці. Внизу – село Глиниця: В Зеленові обов’язково...

Бояни – найбільше село на шляху з Хотина до Чернівців, населене переважно румунами, має прадавню історію. Відомо, що поселення з назвою Боян, що тоді належало власнику на ім’я Тебуч, існувало вже в наприкінці XIV століття. Його діти, Петрашка та Елена, отримали від молдавського господаря Олександра Доброго акт про підтвердження їхнього володіння частиною Боян. Перша згадка про Бояни датується 4 лютого 1523 року. Тоді молдавський воєвода Штефаніци своєю грамотою визначив писаря Іванка власником Боянул Маре, «Великого Бояну». А вже 8 квітня 1528 року у селі з’являється новий власник замість Іванка, у якого Боян відібрали за зраду: господар...