Україна

Бояни – найбільше село на шляху з Хотина до Чернівців, населене переважно румунами, має прадавню історію. Відомо, що поселення з назвою Боян, що тоді належало власнику на ім’я Тебуч, існувало вже в наприкінці XIV століття. Його діти, Петрашка та Елена, отримали від молдавського господаря Олександра Доброго акт про підтвердження їхнього володіння частиною Боян. Перша згадка про Бояни датується 4 лютого 1523 року. Тоді молдавський воєвода Штефаніци своєю грамотою визначив писаря Іванка власником Боянул Маре, «Великого Бояну». А вже 8 квітня 1528 року у селі з’являється новий власник замість Іванка, у якого Боян відібрали за зраду: господар...

Наступне село за Топорівцям – Рідківці. При австрійцях село носило назву Rarancze (або Rarańcza), при румунах – Rarancea. Село, як для Буковини, так відносно молоде: вперше Раранче згадується у XVIII столітті. У 1906 році в Раранче звели незвичайну як для Буковини церкву Вознесіння Господня. Незвичайну, тому що в нетиповому для храмової архітектури Західної України стилі модерн. Церкву, ймовірно, спроектував галицький архітектор зі Стрию Василь Нагірний (1848-1921) – автор понад 200 мурованих церков – чверть від усіх культових споруд, зведених в Галичині у 1882-1918 роки. В Каталозі існуючих дерев’яних церков України і українських...

Перший населений пункт історичної Буковини, якщо їхати від Хотина до Чернівців старою дорогою, – Топорівці. Вперше село згадується в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго в 1412 р. при передачі його в спадщину. Проте, місцеві вважають, що село Топорівці існує з ХІІ століття, а свою назву отримало від імені його першого власника – феодала Топора. Сьогодні Топорівці – не лише перше, а й одне з найцікавіших сіл Буковини завдяки оригінальним пам’яткам сакрального будівництва та збереженим народним традиціям. Безумовно, ізюминкою Топорівців є стара оборонна Ільїнська церква-лицар XVI століття – третій за віком мурований храм Буковини...

Так сталося, що бессарабські райони Чернівецької області – Хотинський, Кельменецький, Сокирянський обділені увагою як з боку туристів, так і з боку державних органів (ну, звичайно, якщо не брати до уваги музей-заповідник «Хотинська фортеця»). Останні, доречи, в особі певних міністерств відповідають за розвиток туризму та за збереження архітектурної спадщини країни. Тільки ось на Хотинщині ця діяльність якось не відчуваються: старі дерев’яні млини горять та руйнується, дерев’яні церкви спотворюються штукатуркою і бляхою, а друга за віком оборонна церква в Чернівецькій області взагалі не існує на папері: 550-річний храм у Рухотині не занесений...

Більшість туристів, що відвідують Буковину, попадають сюди саме через Атаки – невелике село Хотинського району Чернівецької області, що лежить на правому боці Дністра за автомобільним мостом, що сполучає Хмельницьку та Чернівецьку області. Хоча належність Хотинщини до Буковини – питання спірне, адже Хотинщина – історично це Північна Бессарабія, в останні роки назва «Буковина» (точніше – «Північна Буковина») застосовується до всієї Чернівецької області. Власне, Атаки нічим не відрізняються від інших сіл Хотинщини, а на нашу увагу заслуговує виключно своїм розташуванням на межі двох різних історичних областей: Поділля та Північної Бессарабії...

Старовинне подільське містечко з назвою Шаравка вперше згадується у 1433 році. Принаймні так стверджує стаття О.Пламеницької «Оборонні храми Поділля». Хоча відомо, що вже у XIV столітті тут постала оборонна споруда, яка пізніше була перероблена на дзвіницю Покровської церкви, яка й на сьогодні залишається перлиною оборонного зодчества Поділля. Сьогодні колишня Шаравка – це село Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області, розташоване на мальовничих пагорбах в декількох кілометрах на схід від траси, що веде з Хмельницького до Кам’янця-Подільського. Проте, знайти головну визначну пам’ятку села не так просто, як здається. Дороговказ у...

Про найзагадковіший в Україні музей просто неба вже писав сайт «Дерев’яні храми України». Цікавість переймала і автора цих рядків, який вирішив на власні очі побачити майбутній чудо-експонат «Золотої підкови Черкащини». Як добратися до скансену, можна прочитати на сторінці, що йому присвячена. Від себе додам, що музей знаходиться дійсно далеко від дороги, і заблукати, шукаючи його, дуже просто. Ні в якому разі я б не рекомендував йти до нього пішки: бережіть ноги і краще майте свій автомобіль із собою! :) Отже, оглянувши скансен, вимушений констатувати, що більш ніж за півроку опісля останнього його огляду експедицією ДХУ нічого не...

Минулих вихідних разом із своїми побратимами зробили виїзд до села Шаповалівка, що на Сумщині, щоб відмітити 350-річчя визначної події в історії української нації: перемоги війська Великого князівства Руського під командуванням Гетьмана Івана Виговського над Московським військом на чолі з О.Трубецьким. Про саму битву та її наслідки написано багато. Але я приведу лише цитату російського історика ХІХ століття С.Соловйова, який описував реакцію Московського царя Олексія Михайловича на поразку москалів під Конотопом: "Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар...

Любі друзі, пробачте, сьогодні будуть лише фото Чигирина, без тексту. Бо немає часу нічого писати :) Та і що писати? Ви і так все про нього знаєте :) Вид з Замкової гори: Резиденція Богдана Хмельницького: Відтворена фортеця з бастіоном Дорошенка: Церква Петра і Павла: Храм Свято-Казанської Божої Матері: Капличка:

Село Суботів знаходиться по дорозі з Холодного Яру до Чигирина. Колишня резиденція гетьмана Богдана Хмельницького знаменита передусім перлиною оборонної храмової архітектури Наддніпрянщини – Іллінською церквою. Цьому храму український геній Тарас Шевченко присвятив дуже актуальний і на сьогодні вірш «Суботів». Ось уривок з нього: Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Фундатором церкви у ХVІІ столітті дійсно був Богдан Хмельницький. Тут же у 1657 року, його було поховано. В другій половині ХІХ століття церкву реставрували, звели біля неї дзвіницю. За совєцьких часів церкву двічі...

До села Грушківка, що знаходиться в Кам'янському районі Черкаської області, можна добратися, звернувши з траси Київ - Сміла - Дніпропетровськ- Ізварине біля Кам'янки (є дороговказ), або в Косарях (дороговказу немає). Інший спосіб попасти у Грушківку - з Холодного Яру, якщо їхати від Мельників у південному напрямку, повернувши праворуч на розвилці, з якої дорога ліворуч веде до дуба Залізняка. В обох трьох випадках дорога до Грушківки буде справжнім вопробуванням для автомобіля: усі три дороги частково ґрунтові, частково укладені бруківкою, частково із залишками асфальту (якого б краще не було взагалі:)) В Грушківку має має сенс їхати, щоб...

Якщо їхати від Кам'янки у напрямку Сміли, то в селі Михайлівка побачимо дороговказ на Жаботин - велике село поблизу Холодного Яру. Тут знаходиться ще одна дерев'яна церква того ж типу, який нам доводилося бачити у сусідніх Ребедайлівці та Михайлівці. Ось що пише про неї чотирьохтомник (ПГА, т. 4, с. 247, переклад Джихада Джаббарова): УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА, 1851 р. Дерев'яна, хрещата в плані, одноверха. До квадратного в плані центрального об'єму з чотирьох боків примикають нижчі і менші за розмірами зруби. З боків вівтарного зрубу - ризниця і жертовник. Над притвором - двох'ярусна дзвіниця типу два восьмерики на четверику з шатровим верхом....