No name

Це зовсім поруч з Тернополем, майже східна його околиця. Від обласного центру Байківці відділяє окружна дорога. Більша частина села - це сучасні заміські садиби тернополян. І тільки проїхавши декілька кілометрів сільських доріг, побачимо на горизонті величний костел, збудований у міжвоєнний період, який добре зберігся. Перша писемна згадка про Байківці відноситься до 1653 року. Відомо, що на початку ХІХ ст. село належало Шеліським, і надалі часто змінювало свої власників: Подлєські, Фредберги, Нєсіловські... Перші збудували у Байківцях панський двір, який дійшов до наших часів. Садиба Шеліських в Байківцях постала в першій чверті ХІХ ст....

Невелике містечко Великі Мости (менше 6 тис. мешканців) між Жовквою і Червоноградом. Місто старовинне, відоме з XVI століття, в середині якого воно вже мало Магдебурзьке право. Через Великі Мости я проїжджав транзитом неодноразово, які ніколи не зупинявся. І от вчора, прямуючи по роботі до Червонограда-Кристинополя, зупинився на 15 хвилин у Великих Мостах. Безумовно, за цей час повність містечко оглянути не вдалося, але основну частину місцевих атракцій побачив. Вибачте, сьогодні історичного нарису і опису пам'яток не буде. Лише фотопрогулянка. Головною атракцією (якщо так можна назвати) Великих Мостів є синагога. Виглядає дійсно потужною...

Одного разу, ще працюючи у Львові, вирішили здійснити давню мрію - показати Маргаритці страусину ферму поблизу Самбора. А заодно, подивитися трохи Самбір і щось ще по дорозі. З останнім не дуже вийшло - дитина є дитина :) Я знав, що Самбір симпатичний, такий він і виявився насправді. Місто, яке так і не вдалося нам нормально подивитися, заслуговує, мабуть, того, щоб витрати на нього повний світловий день. Тому сьогодні не буде історії міста, а лише декілька фотографій. А от про страусину ферму можна сказати і більше. Знаходиться вона при виїзді з Самбора у бік Старого Самбора і Турки. Володіє фермою м'ясопереробна приватна фірма "Білаки"....

Кожний, хто прямує на Західну України, неодмінно проїжджає колишнє прикордонне містечко Підволочиськ - своєрідну залізничну браму Галичини. Ось і я їздив повз Підволочиськ, напевне, півсотні разів, але відвідати його вперше наважився лише за останніх вихідних. І, варто, сказати, я не пошкодував, що їхав сюди з Львова майже 200 км по не завжди добрим дорогам. В Підволочиську, попри його невідомість для туристів, збереглося багато старої Австрії, яка, зрозуміло, намагалася показати приїжджим з "дикого сходу", що у найвіддаленіший куточок імперії - це так само Європа. Чого, на жаль, не скажеш про сусідній Волочиськ: колишнє прикордонне...

Тарноруда - одне з найцікавіших поселень на Збручі. Попри тотальне бездоріжжя, я побував тут вже вдруге. І, дасть Бог, поїду і третій раз, бо є тут ще об'єкти, які я не встиг подивитися. Сіл з назвою Тарноруда є два: одне - на хмельницькому березі Збруча з населенням 856 мешканців, а друге, кріхітне, на тернопільському березі, де проживає всього 18 осіб. Про Тарноруду тернопільську я вже розповідав. Сьогодні розповім про більш багату на пам'ятки Тарноруду хмельницьку і трохи доповню про тернопільську Тарноруду. До поділу Польщі наприкінці XVIII ст. Тарноруда була одним містечком. За переказами, ще у 1355 - 1365 роках два безіменні брати...

Вчорашній день пройшов у дуже цікавій поїздці витоками Збруча на межі Тернопільської і Хмельницької областях, яку ми здійснили з rbrechko. Майже 500 км дороги (у більшості – жахливої), 11 населених пунктів і купа позитивних вражень. Після львівської весни було приємно знову на один день поглинутися в львівську зиму і проїхатися по не розкручених та зробити деякі цікаві відкриття. Наш шлях лежав через село Білий Камінь. Оскільки дорога Львів-Тернопіль виглядає насправді, як після бомбардування, прийшлося їхати київською трасою і звертати після Ожидова на Золочів. Ту дорога теж не подарунок, але пару десятків кілометрів витримати можна....

ТУРИСТИЧНА ГУСЯТИНЩИНА ЗАПРОШУЄ ГОСТЕЙ! Припустимо, що ви ще не планували відпустку на літо, або думаєте, де провести чергові вихідні чи прийдешні свята. Ви не любите море, але любити активний відпочинок, середньовічні замки, синагоги, костели, інші руїни і спартанські умови? Тоді я підкажу вам, як зробити вибір. Ваш вибір - це Гусятинщина! Гусятинський район знаходиться на сході Тернопільщини на правому березі річки Збруч - ментального кордону між заходом і сходом.  Для того, щоб легше було орієнтуватися, подорожуючи Гусятинським районом, пропоную вам свій короткий путівничок Гусятинщиною, створений на основі моїх подорожей цим славетним...

Закінчую знайомити вас, любі друзі, з архітектурними та історичними перлинами славетної Гусятинщини. На черзі - старовинне містечко Гримайлів, колись надзвичайно багате на пам'ятки, більшу частину яких, на жаль, було втрачено зовсім нещодавно - протягом ХХ століття. Гримайлів розташований на березі річки Гнила, а його назва, ймовірніше за все, походить від першого поселенця Гримайла. Містечко, відоме з XV століття, наприкінці XVI ст. належало роду Лудзіцьких гербу Гримала. У 1590 році (за іншими даними - у другі половині XVII ст.) вони звели перший оборонний замок, оточений ровами та валами, з чотирма квадратними баштами. Замок лежав на...

Ще одне цікаве село Гусятинського району, колишнє містечко Яблунів, лежить трохи осторонь, від дороги Тернопіль - Чортків поблизу Копичинців. Дивуєшся іноді, як совіти малювали кордони районів: поруч - Чортків, до Теребовлі також ближче, ніж до райцентра, а район - чомусь Гусятинський. Менше з тим, якщо вже їдете з Тернополя у бік Чорткова, Заліщиків чи Чернівців, витратити додаткові півгодини, щоб заїхали у Яблунів - варто. На околиці колишнього містечка є маєток графів Дзидушицьких-Чарторийських з оригінальним садибним будинком, мальовничий парк за ставками, костел, дві церкви, цвинтарна капличка. Яблунів вперше згадується у грамоті...

Гусятинський район Тернопілля надзвичайно багатий на цікаві історичні містечка. На черзі - маленьке місто Хоростків, яке знаходиться поза всіма великими автомобільними трасами, і тому його рідко відвідують туристи. Подивитися тут є на що. Це, передусім, один з найбільших на Тернопіллі графських маєтків, що включає в себе аж 4 садибних будівлі. Також є костел, цвинтарна капличка, дві церкви, дендропарк і вокзал австрійських часів. Поселення Хоростків на березі річки з таємничою назвою Тайна вперше згадується у 1564 році. Згідно тому документу - грамоті польського короля Сигізмунда ІІ Августа Хоростків було надано у довічне користування Якубу...

Колись містечко, а сьогодні – просто село Товсте, лежить на лівому березі річки Гнилої у Гусятинському районі Тернопілля по дорозі з Гусятина до Скалата. Поселення, що лежало на давньому шляху зі Львова до Чорного моря, вперше згадується в письмових джерелах у 1449 році. Згодом, коли власники поселення шляхтичі Шафранські збудували на пагорбі над річною чотирикутний у плані замок, Товсте отримало статус міста. У 1720 році Товстому було підтверджено Магдебурзьке право. У той час власником міста був великий коронний гетьман, краківський каштелян Адам Микола Сенявський. Він збудував у Товстому костел – найстарішу збережену в містечку пам’ятку...

В селищі Сутиски Тиврівського району Вінниччини на лівому березі Південного Бугу збереглися залишки маєтку графа Гейдена – неготична брама із сторожкою, стилізована під замкову неоготична вежа, окремі господарські будівлі та парк. Відомо, що поселення існувало ще у XVI ст. З 1569 року Сутисками володіли Комарі. У 1576 році при власнику Василі Гулевичу поселення отримало міський статус та право проводити ярмарки і торги. У 1611 році від Гулевичів містечко перейшло до Житинських, а згодом – до Потоцьких. У ХІХ столітті Сутиски належали Олександру Беккерту, у якого маєток придбав відставний полковник граф Дмитро Гейден. Дмитро Феодорович...