Підволочиський район

Один за найкраще збережених замків Тернопілля знаходиться у Скалаті - місті районного підпорядкування на річці Гнила у Підволочиському районі Тернопільської області. Добиратися сюди дуже просто і зручно: з центрального автовокзалу кожні півгодини через Скалат ходять маршрутки Гусятинсько-Сатанівсько-Кам'янецького напрямку. Та і їхати недовго. Від Тернополя до Скалата всього близько 30 км. Назва містечка, швидше за все, походить від трьох скель, розташованих неподалік пасма Медоборів. Про поселення із сучасною назвою Скалат відомо з 1512 року, коли Янушеві Сверчовському, каштелянові віслицькому і старості теребовлянському та люблінському,...

27.04.2015

Навіть при тому, що у 50-ті роки минулого століття комуністичні окупанти знищили у Підволочиському районі 38 костелів, їх кількість тут і сьогодні сягає двох десятків. Серед них є діючи, хоча більшість, все ж таки, стоять в руїнах. Один з таких храмів – закинутий костел Св. Станіслава в Іванівці. Попав я сюди випадково зі Скалату. Чомусь мене понесло у бік Сатанова, але сільськими дорогами. При виїзді з Скалата мене зупинила жіночка і попросила підкинути її до Іванівки. Я завжди із задоволенням підводу людей і не беру за це грошей. Та жіноча мені і розповіла про костел в Іванівці. Дорога до села – жахлива. Ми їхати навпростець польовими...

27.04.2015

Рожиськ - маленьке село поруч з Тарнорудою, де проживає трохи більше 300 мешканців. Їхати сюди спеціально мабуть не варто (дорога жахлива, з громадським транспортом, підозрюю, не краще). А от відвідати Рожиськ по дорозі в Тарноруду - варіант нормальний. Єдине що, пам'ятайте, що прямої дороги з Рожиська до Тарноруди немає (хоч на карті вона є). В документах поселення вперше згадується у 1470 році під назвою Рожище. На початку ХІХ століття Рожиськом володів поміщик Казімєж Розвадовський (1757 - 1836), полковник, друг Тадеуша Костюшка. На пагорбі над селом зберігся гробовець родини Розвадовських, де поховані Казімєж із своєю дружиною Анною....

27.04.2015

Сьогодні розповім про дуже маленьке село із загадковою назвою Тарноруда, що лежить на березі Збруча у Підволочиському районі Тернопільської області. Взагалі-то є дві Тарноруди: друга, більша, лежить на протилежному боці Збруча у Волочиському районі Хмельницької області. Але ми сьогодні поговоримо про Тарноруду тернопільську. Якщо вірити Вікіпедії, то станом на 2007 рік в селі проживало 18 осіб (у 2005 путівник "Ваклер" писав про 24 мешканця). Дорога сюди... краще не питайте! Що ж саме затягнуло мене в це глухе село, розташоване на краю цивілізації? Дорога сюди була складною в прямому та переносному сенсі. Я повертався з Буковини через...

27.04.2015

Село Дорофіївка з населенням близько півтисячі мешканців лежить на правому березі Збруча в 5 кілометрах від Підволочиська. Збруч тут утворює достатньо велике водосховище, на протилежному березі якого лежить хмельницький Волочиськ. Всього декілька кілометрів ґрунтової дороги (не дуже страшної, до речі) варто проїхати від Підволочиська, щоб побачити єдиний на Тернопіллі дерев'яний костел. Ще в селі є симпатична церква з дерев'яною дзвіницею. Вперше поселення згадується у 1571 році, як містечко Дорофієвець, яке перебувало у власності князя Костянтина Острозького. Наступного року новому власнику Є. Гойському надано дозвіл проводити в містечку...

25.04.2015

Скорики знаходяться в декількох кілометрах на північ від Підволочиська. Сюда варто приїхати, щоб побачити королеву тернопільських дерев'яних церков - церкву Іоанна Богослова, одну з 5 на Тернопільщині, які не заховані під бляхою. Дивно, але незважаючи на певну глушину і віддаленість від обласного центру, дорога сюди - пристойна. Крім красуні-церкви в селі є цвинтар з симпатичними надгробками на цвинтарною капличкою. Є багато цікавого і навколо села. В Скориках можна зупинитися і по дорогі до замку в Токах. Село вперше згадується у 1598 році під назвою Скориківці. Мабуть, нічим видатним в історії краю Скорики не відзначалися, за виключенням...

25.04.2015

Село Медин від сусідніх Скориків відділяють невеличка річка Самчик, що впадає в Збруч, та пару сотень метрів дороги. Вперше Медин згадується у 1463 році, а у 1569 році село було зруйноване татарами. Одноповерховий класицистичний палацік, про який пише Роман Афтаназі у «Діях резиденцій на кресах…» зруйновано під час Другої світової війни. Проте залишилася дерев’яна церква (майже) «хатнього» типу і зруйнований костел з плебанією поруч. До 1869 році Медин належав до римо-католицької парафії в Токах, поки не було створено самостійну парафію, легітимність якої підтвердили у 1872 році. У 1867 році в Медині збудували перший костел та парафіяльний...

25.04.2015

Маленьке село Климківці (менше 300 мешканців) в ходить до Скориківської сільської ради і розташовано в 3 кілометрах на захід від Скориків. Відоме село з 1661 року. На західній околиці Климківців збереглися руїни костелу Св. Франциска Боргаша та церква Пр. Богородиці. Наприкінці ХІХ ст. Климківці належали до римо-католицької парафії в сусідньому селі Медин. У 1894 році тут було засновано школу, а у 1896 році власник села Францишек Боргаш Черняковський збудував костел, який 10 жовтня того ж року було освячено на честь духовного патрона фундатора храму Франциска Боргаша. Богослужіння у костелі відбувалися кожної третьої неділі місяця. У...

25.04.2015

Село Токи з замком Збаразьких-Вишневецьких розташований на річці Збруч - колишньому кордоні двох імперій. Сьогодні це - Підволочиський район Тернопільської області. Сам замок стоїть безпосередньо на колишньому кордоні - на вершині кам'яного пагорба на острові (нині півострів), з усіх боків оточений широким ставом, утвореним на старому руслі річки Збруч. Зараз вже важко встановити його територіальну належність: чи то село Токи Тернопільської області, чи то село Ожигівці Хмельницької області. Навіть в сучасних джерелах замок називають як Токівським, так і Ожигівським. Замок збудований наприкінці XVI століття брацлавським воєводою Янушем...

22.02.2015

Кожний, хто прямує на Західну України, неодмінно проїжджає колишнє прикордонне містечко Підволочиськ - своєрідну залізничну браму Галичини. Ось і я їздив повз Підволочиськ, напевне, півсотні разів, але відвідати його вперше наважився лише за останніх вихідних. І, варто, сказати, я не пошкодував, що їхав сюди з Львова майже 200 км по не завжди добрим дорогам. В Підволочиську, попри його невідомість для туристів, збереглося багато старої Австрії, яка, зрозуміло, намагалася показати приїжджим з "дикого сходу", що у найвіддаленіший куточок імперії - це так само Європа. Чого, на жаль, не скажеш про сусідній Волочиськ: колишнє прикордонне...

13.03.2012