No name

Від Рахнівки маршрут ще раз переламується на південь і вперто йде далі між полями й ледь помітними грядами, що тримають Поділля у своїх вигинах. Тут дорога стає майже мовчазною - одна-дві машини за годину, старі тополі над асфальтом і сухі канави, що пам’ятають кожну весняну повінь. Десь за кілька кілометрів від траси Хмельницький - Чернівці, ближче до вигину річки Тернави, ховається Кривчик - село, яке не прагне потрапляти у туристичні буклети. Колись Кривчик називали просто - Криве. Перша згадка про нього губиться десь у 1493 році, коли ці землі належали до великої лінії прикордоння, що тримала на собі сліди татарських набігів,...

Від Великого Жванчика наш маршрут знову стягується до Дунаївців - ніби треба перевести подих перед тим, як дорога піде далі на південь, ближче до Кам’янця. За кілька кілометрів від міста - поворот ліворуч, вузька смуга асфальту між пагорбами й полями. Так відкривається Рахнівка - місце, де історія не ховається за мурами, а живе у дрібницях і переказах. Колись Рахнівка звалася Почапинці. Кажуть, перший раз село згадується у документах ще 1662 року. Але справжній його образ виріс пізніше - у XIX–XX століттях, коли тут оселився баронський рід Корфів. Садибний будинок, який за переказами звела у 1910 році Єлизавета-Софія Корф, стоїть у самому...

Я відвідав село Заріка пішки влітку 2024 року, коли подорожував національним парком «Прип'ять-Стохід» на Волинському Поліссі. Це була нетривала, але дивовижно душевна мандрівка, що почалася з містечка Любешів. Звідти на протилежний берег річки Стохід веде дерев’яна кладка - вузька дерев’яна стежка над водою, що похитується під ногами і одразу налаштовує на неспішну, майже медитативну ходу. Перейшовши її і далі прямуючи пішохідною стежкою через заплавні болота, можна за дві-три години неспішного ходу опинитися у Заріці - типовому поліському селі, віддаленому від шуму великих доріг, що зберегло в собі архаїчний спокій і природну гармонію....

Від водоспаду Бурбун дорога йде далі у напрямку Бакоти, перетинає кілька ледь помітних гряд і знову виводить у простір пагорбів, що розчиняють лінію горизонту. І серед цих зелених хвиль тихо, без поспіху відкривається Великий Жванчик - місце, про яке не кричать туристичні довідники, але яке тримає у собі дивну нитку - подільську землю з легким подихом Італії. Якщо десь на Поділлі й сховалася справжня вілла з духом Лаціо - то це тут. Неочікувано, шляхетно і тихо. Великий Жванчик рідко потрапляє у звичні маршрути, і це, мабуть, рятує його від зайвої метушні. Село лежить на колишній бруківці, за двадцять три кілометри від Дунаївців. Добратися...

Наприкінці травня я вирушив у незаплановану подорож. Хотів нарешті дістатися туди, куди не доходили мої маршрути - у саме серце Полісся. Мав на це майже тиждень і чіткий план: дослідити ліси й болота навколо Шацьких озер, потім заглибитися у Надслучанську Швейцарію - Соколині гори й околиці Сарн. Але дощі перекреслили плани - залишили лише Шацькі озера. І навіть вони стали несподіваним відкриттям. Вечір на Світязі подарував мені такий захід сонця, якого я не бачив ніде: спокійний, розлогий, без людей - тільки я, тиша й золото неба у воді. У продовженні шляху я знайшов для себе міста, яких не було у моїх маршрутах: Трускавець, Яворів і навіть...

Глибоко на півночі Рівненської області, серед лісів і болотистих луків Полісся, розкинулось одне з наймальовничіших озер України - Нобель. Це справжній поліський скарб, що одночасно є частиною заплави Прип’яті й окремою природною пам’яткою зі своїм обличчям, історією та атмосферою. Шлях до озера лежить через русло Прип’яті - ми добиралися човном, долаючи звивисту течію майже годину. Саме озеро знаходиться за 10 кілометрів від білоруського кордону, на території Рівненського природного заповідника. Природна межа між Волинню й Поліссям тут зникає - лишається лише безкрайній горизонт води, лілії, ліси й тиша. Озеро Нобель має складну,...

Під час подорожі Північною Бессарабією ми з моєю старшою донькою Маргаритою завітали у це фантастичне місце на північному сході Чернівецької області, неподалік села Нагоряни. Тут розташована одна з найвражаючих природних локацій Дністровського каньйону — місце впадіння двох невеликих річок, Сурша і Сара-Лунга, у Дністер. Попри віддаленість і відсутність туристичної інфраструктури, це місце вважається одним із наймальовничіших усього середнього Подністров’я. Щоб побачити цю унікальну географічну точку, потрібно проїхати все село Нагоряни (колишній Кельменецький район) до його північно-західної околиці. Як тільки закінчиться асфальтована...

Посеред звивистих берегів Дністра, на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей, природа створила справжнє диво — острів Інь-Янь. Він отримав свою назву завдяки формі, що нагадує знаменитий символ гармонії та балансу. З висоти пташиного польоту острів і справді виглядає, наче витвір мистецтва — два півкола, що утворюють цілісну композицію. Утворився Інь-Янь у 1970-х роках внаслідок великої повені, коли Дністер, вийшовши з берегів, залишив частину суходолу у своїх обіймах. Сьогодні це — один з найбільш фотогенічних і неймовірно мальовничих пейзажів Подністров’я. Дорога з Червоногорода до села Литячі через Устечко складає близько 18...

Острів Ефате у Вануату (Океанія) вражає своєю природною красою, і серед його найяскравіших прикрас — каскад водоспадів Меле. Розташовані всього за 10 кілометрів на північ від столиці Порт-Віла, водоспади є одним із найвідвідуваніших природних об'єктів країни. Вони поєднують дику екзотику з чудовою інфраструктурою для відпочинку, роблячи їх ідеальним місцем як для туристів, так і для місцевих мешканців. Похід до водоспадів починається з вузької стежки, яка веде крізь пишну тропічну зелень — тут ростуть пальми, папороті, імбирні квіти, бамбук і десятки видів екзотичних рослин. Під ногами — м’який ґрунт і мохи, а навколо — шелест листя, спів...

Серед безкраїх боліт, старовинних сіл і тиші лісів Волинського Полісся розкинулася одна з найбільш автентичних і найменш порушених людиною природних територій України — Національний природний парк «Прип’ять–Стохід». Цей парк — справжнє відкриття для мандрівника, що прагне доторкнутися до дикої природи, відчути ритм повільного життя і побачити, яким було Полісся до появи цивілізації. Річка Прип’ять — велика повноводна ріка, що бере початок у Білорусі, тече через північні райони Волині, а потім знову повертається до Білорусі, впадаючи у Дніпро. На території України Прип’ять простягається вздовж кордону, віддаленого від русла річки іноді лише...

Від Лосяча мандруємо далі у напрямку Чорткова. Минаємо село Давидківці. За ними - Колиндяни (Чортківський р-н, 1,9 тис. мешканців), що розташувалися на правому підвищеному березі Нічлави на перетині автодоріг: позаду Скала з Кам'янцем, прямо – до Чорткова, направо – до Гусятина, наліво – до Озерян та Борщова. Путівник «Замки і фортеці Західної України» Ореста Мацюка пише, що поблизу Колиндян розташовувалися два давньоруські городища - "Вали Великі" і "Вали Малі". Інший путівник, "Земля Тернопільська" розповідає, що одно з них добре збереглося і «може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості». Перша...

Острів Ефате — найбільш населений та найвідвідуваніший у Вануату, і саме з нього зазвичай починається знайомство з цією екзотичною країною в Океанії. Тут розташована столиця держави Порт-Віла та єдиний міжнародний аеропорт країни — Bauerfield. Але не варто думати, що головний острів Вануату — це лише пересадковий пункт на шляху до більш диких і колоритних місць, як-от острів Танна. Ефате має власну атмосферу, свої унікальні природні пам’ятки, пляжі, лагуни й доброзичливих людей, що робить його гідним окремої подорожі. Щоразу, коли здається, що ви вже все бачили в Океанії — Ефате здатен здивувати. Тут є все: від гарячих джерел і блакитних...