Ужгород

Не буду стверджувати, що Ужгород – найцікавіший обласний центр України. А от за оригінальністю та затишністю йому нема рівних. Потужний середньовічний замок тут сусідує з затишним музеєм архітектури і побуту просто неба, реформаторські храми – з костелами, греко-католицькими і православними церквами, а місцева корзо створить вам ілюзію перебування у невеличкому, але європейському містечку. Перед тим, як почати подорож, одна мелннька порада: оглядайте Ужгород у другій половині для. Тоді промінці сонця освітлюють фасади памяток так, як треба.

Ужгород існував уже в X столітті, коли тут знаходилася резиденція давньоруського князя Лаборца, який загинув в 903 році у битві з угорцями. Але остаточно Угорщини вдалося захопити долину Тиси лише у XI ст. Інша ж частина Закарпаття входила в XI - XIV столітті до складу Галицького, а потім Галицько-Волинського князівства. І тільки з кінця XIV ст. угорці повністю опанували Срібну землю. Існуючий і зараз в Ужгороді кам'яний замок зведений в XVI-XVII столітті. Розташований майже в центрі сучасного міста, він займає саму вигідну з військової точки зору частина гори, що має з північний сходу зовсім стрімкі обриви.


Ужгородський замок неодноразово перебудовувався, переходив з рук у руки, так що дотепер від найдавніших будівель збереглася лише частина фундаменту, сліди якого помітні в підземеллях. В 1322 році замок разом з Ужгородської домінією (феодальним володінням) був подарований королем магнатові Другету. У період, коли замок перебував у володінні цього роду (1322-1691), у фортифікаційному мистецтві відбулися великі зміни, викликані головним чином появою вогнепальної зброї. Та й часі, особливо в XV-XVI століттях, були часами великих і малих війн. Після поразки угорських військ у битві під Могачем в 1526 році південна частина королівства зі столицею Будой була зайнята турками, західна - австрійськими Габсбургами, у східній же частині утворювалося Трансільванське князівство, що визнало себе васалом Туреччини. Закарпаття стало ареною боротьби між трансільванськими князями, що претендували на роль об'єднувачів Угорщини, і Габсбургами, яким юридично належала угорська корона. Власники Ужгородського замка Другети дотримувалися прогабсбургскої орієнтації.

Вхід до замку і герби над брамою:

Усе це вимагало корінної реконструкції замка, яка й була проведена наприкінці XVI століття з використанням новітніх досягнень фортифікаційного мистецтва Європи. У цей час у північній Угорщині, Словаччині й Закарпатті працювала група італійських військових інженерів, які були запрошені через турецьку погрозу Віденською військовою радою для перебудови й зміцнення замків і фортець. В Ужгородському замку італійські інженери будують потужні стіни з ромбоподібними бастіонами по кутах, висунутими за лінію квадрата стін, що підсилювало ефективність їх оборони за допомогою артилерії, установленої на майданчиках бастіонів. Про перебудову говорить дата, висічена на головному під'їзді центрального замкового будинку - «1598». Над нею у вигляді барельєфа висічено на кам'яній плиті чотири дрозди - герб Другетів.

Через півстоліття стіни замка знову зміцнювалися, про що оповідає висічена на північній стіні дата - «1653». Наприкінці XVII століття рід Другетів по чоловічий лінія вимирає, і Ужгородський замок переходить до нового власника, який знову перебудовує його й зміцнює за планом французького інженера Лемера. Остання перебудова визначила його сучасний вид.

Зовнішній образ замка (його потужні квадратні вежі, його масивність) нагадує, скоріше, оборонні будівлі епохи раннього середньовіччя. Неприступність спорудження особливо підкреслена з північної сторони масивною гладдю високих стін, позбавлених навіть бійниць. Ця частина замка захищалася тільки кілеподібним бастіоном. Стіни побудовані в основному з каменю, лише місцями застосовується цегла. Із трьох сторін замок оточує глибокий рів (8-10 м), через який був перекинутий звідний міст. Дотепер уціліли отвори для ланцюгів, за допомогою яких міст піднімався. Стіни замка позбавлені яких-небудь прикрас, за винятком карниза з білого каменю, що трохи зм'якшує суворий ритм сірих стін і бастіонів.

Угорський турул на замковому подвірї:

Через напівкруглий проріз воріт ми попадаємо у двір замка, де перед нами встає замковий палац - суворий двоповерховий прямокутний будинок XVI століття з масивними квадратними вежами по кутах. Кімнати палацу зі склепінними стелями позбавлені яких-небудь розписів, і тільки в деяких збереглися ліпні прикраси. Коридор веде нас у внутрішній невеликий дворик.

Північна стіна палацу - прямо над обривом, який настільки крутий, що будівельники вважали зайвим зводити тут захисну стіну. Оборона її велася ефективно з кілеподібного бастіону, який контролював усю північну сторону замка. Тому чи навряд комусь з тих, хто осаджув замок, спадало на думку штурмувати його з півночі. До того ж унизу протікала річка й застосувати облогові пристосування із цієї сторони було неможливе. За тими часами Ужгородський замок був потужним украпленням. Взяти його, як показали події угорської Визвольної війни 1703 - 1711 років під керівництвом Ференца Ракоці II, було не просто. До Ракоці приєдналася безліч селян Закарпаття з надією, що після вигнання австрійців він виконає свої обіцянки й звільнить учасників руху від кріпосної залежності. Так до нього приєднався розбійницький отаман Іван Беца зі своєю дружиною, що діяв в 90-х роках XVII століття північніше Ужгорода, наводячи жах на поміщиків округи.

Тільки на початку 1704 року гарнізон замка вирішив відмовитися від опору. Положення його до цього часу стало безнадійним, тому що Закарпаття вже стало глибоким тилом повстанців. 2 березня 1704 року в таборі Ракоці в Мишкольце були підписані умови здачі замка. Австрійський гарнізон під дріб барабанів з розгорнутими прапорами покинув Ужгородський замок і відійшов у Польщу.

Фундамент замкової церкви св. Георгія:

Надалі в ході Визвольної війни замок не відіграв особливої ролі, будучи в глибокому тилу. Після поразки армії повсталих куруців і втечі Ференца Ракоці із країни, гарнізон Ужгородського замка 11 травня 1711 року капітулював. До розділу Польщі він служив як прикордонне украплення, а після того, як австрійські кордони були відсунуті далеко в Галичину, замок втратив своє стратегічне значення й був переданий імператрицею Марією-Терезією мукачівському уніатському єпископові. У цей період під час перебудови був знищений гарний лицарський зал.

Сьогодні у замку розміщені Закарпатський краєзнавчий музей і картинна галерея. У музеї зібраний багатий матеріал археологічних розкопок, які ведуться в Закарпаття із другої половини XIX століття. Експозиція музею розповідає про матеріальну культуру й мистецтво племен, що населяли Закарпаття із часів палеоліту. Особливий інтерес представляє бронзова колекція Закарпатського краєзнавчого музею - сокири, долота, серпи; різні прикраси, що мають більшу художню цінність, браслети, підвіски; високохудожня орнаментована зброя, мечі, сокирки, наконечники копій. Бронзова колекція музею - одна з найбільших в Україні. Вона нараховує близько двох тисяч предметів, які відносяться до XIII-XII століттям до н.е. У цей час Закарпаття стає одним із центрів бронзоливарного виробництва..

В експозиції музею можна побачити й рідкі рукописні книги - чудове «Королівське євангеліє» 1401 року, «Ужгородський півустав» XIV століття, «Мукачевсккий псалтир» XV століття, відомий прекрасною мініатюрою із зображенням Іоанна Логофета, «Острозьку біблію» першодрукаря Івана Федорова й багато інші. Картинна галерея багата насамперед зборами добутків художників закарпатської школи живопису. Незадовго до смерті І. Є. Грабарь подарував кілька десятків полотен своєму рідному місту. Вони експонуються в окремому залі.

Панорама міста з замку:

На замковому пагорбі зараз створений музей під відкритим небом, де представлене дерев'яне зодчество Закарпаття. У музеї вже перебувають житлові й господарські будівлі, найбільш характерні для Закарпаття.

Напевне, найкоштовнішим архітектурним пам'ятником Мукачевого є дерев'яна лемківська церква, перенесена сюди із села Шелестова в 1927 році. Вона перебуває в тихому куточку міста, під замковими стінами. Ця будівля є найбільш характерним зразком дерев'яних храмів лемківського типу. З нею можна зрівняти хіба що церкву з села Медведівці, яка в цей час перебуває у Празі, на пагорбі Петржин. Лемківські дерев'яні церкви були дуже розповсюджені на Закарпатті, особливо в передгір'ях й рівнинній частини краю. У цей час у Закарпаття збереглися тільки два дерев'яні храми такого типу - Шелестовська церква в Мукачевому й церква в селі Канора в Пирогові (Київ). Михайлівської церкви із села Шелестова властива легкість і стрункість, якої немає в жодній будівлі цього типу.

На іншому кінці замкового пагорба розташований Хрестовоздвиженський катедральний собор, у минулому єзуїтський костьол. Храм збудовано у 1644 році. Після вигнання єзуїтського ордена з Австрійської імперії наприкінці XVIII століття собор був переданий греко-католикам. В 1878 році був значно перебудований за проектом архітектора Л. Фабри. Під час заборони греко-католицької церкви у 1944 - 1989 функціонував, православна церква.

У цілому архітектура собору сполучає в собі риси класицизму з необарочними тенденціями. Увагу привертає чудовий портик із чотирма колонами коринфского ордера.

Колишній костел цегельний, оштукатурений, тринавовий із прямокутною східною частиною, що має низькі бічні приміщення. Головний фасад увінчаний розвиненим трикутним фронтоном з волютами, фланкований двома восьмигранними триярусними вежами з курантами в середньому ярусі.
v1koN.jpg

Центральний неф перекритий півциркульними зводами з розпалубками, бічні - хрестовими. В інтер'єрі розписаний олійним живописом кінця XIX в. (художник Ф. Видра). Частково збереглися настінні масляні розписи XVIII в. На склепіннях центрального нефа - велика композиція, виконана худож. І.І. Бокшаем. В 1972-1973 рр. проведена часткова реставрація пам'ятника.

Вхід на подвір’я храму:

Поруч з собором знаходиться ансамбль колишньої резиденції єпископів - пам'ятник архітектури XVII ст. Як і колишній єзуїтський костел, резиденція була збудована у 1644 році. Його фасад фланкують дві восьмигранні вежі.

Будинок покритий дахом з люкарнами. В тимпанах є декілька ліпних гербів.

Зараз у будинку розміщена бібліотека Ужгородського університету.

Вид від собору:

Вулиця Духновича:

Сакура на найдавнішому майдані Ужгорода - пл. Коріатовича:
noWSm.jpg

Неподалік від пл. Коріатовича - колишній будинок жупанату, побудований у 1766 році. Є рідким пам'ятник архітектури раннього класицизму в Ужгороді.

Герб на жупі:

Поруч з будинком жупи - реформаторська (кальвіністська) церква, зведена у 1789 у псевдоготичному стилі з дозволу імператора Йосифа ІІ:

Центральна пішохідна вулиця Ужгорода - Корзо. Вона заворожує своєю казковістю і іграшковістю. Тут багато кнайп і ресторанчиків. Сучасне обличчя Корзо сформувалося в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., а нещодавно всі фасади будинків було відреставровано. Корзо є улюбленим місцем прогулянок мешканців і гостей міста.

Будинок "Білий корабель":

Будинок Гізелли (Гізелла - дружина угорського короля Іштвана Великого) був збудований у 1853 році, як церковна школа для дівчат. Будинок зазнав перебудови у 1903 - 1907 роках.

Окраса середмістя - католицький костьол Св. Юрія (Георгія), побудований у стилі бароко. Він згадується вже в 1332 році, але нинішній збуджовано в 1762-1767 роках. Незважаючи на те що він зведений був в епоху пізнього бароко, з його пишними, складними й пластично розвиненими деталями, він нагадує будівлі першої половини XVII століття. Важкий фасад його завершується четвериком дзвіниці з величезним чорним латинським хрестом.

На вул. Волошина майже під самим замком знаходиться колишня будівля Василіанського монастиря. В старі часи на цьому місці була грецька церква. У 1900 році храм придбала Мукачівська греко-католицька єпархія і у 1911 році повністю перебудувала його. До Першої світової війни це була найвища будівля Ужгорода.
QDfx8.jpg

Брама монастиря:

Винні підвали на вул. Ольбрахта:
6KlVL.jpg

Закінчимо прогулянку містом на площі Євгена Фенцика поруч з мостом через Уж.
Колишній готель "Корона", 1910 рік:

Колишня синагога, збудована у 1910 у неомавританському стилі з використанням новомодного залізобетону за проектом Д. Паппа і С.Ференца:

Панорама лівобережної частини Ужгорода:

Уж:

Коментарі

>>
Зараз там пречудовий та предешевий ресторан з величезними стейками та власною наливкою!

Спасибо, буду знать теперь!
Ах, к сожалению на осмотр Ужгорода у нас было всего 2 часа... Придётся еще раз ехать...

http://ru.wikipedia.org/wiki/Стольское_городище - ось тобі цікаве місце під Львовом

Та, я про нього знаю, але ні як не доїду

а шо то за ВІП-ложа в церкві?

Це - для ЛЮДЄЙ!

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] (внутрішній двір): Ужгородський замок [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] (внутрішній двір): Ужгородський замок [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] (внутрішній двір): Ужгородський замок [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція дерев'яних хра
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція дерев'яних храмів України пишучи: [...] имира з с. Котань Львів, Шевченківський Гай Михайлівська церква з села Шелестове, 1777 Ужгород [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція дерев'яних хра
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція дерев'яних храмів України пишучи: [...] имира з с. Котань Львів, Шевченківський Гай Михайлівська церква з села Шелестове, 1777 Ужгород [...]

Деревянные храмы Украины
Користувач посилається на ваш запис з Деревянные храмы Украины пишучи: [...] имира з с. Котань Львів, Шевченківський Гай Михайлівська церква з села Шелестове, 1777 Ужгород [...]

Деревянные храмы Украины
Користувач посилається на ваш запис з Деревянные храмы Украины пишучи: [...] имира з с. Котань Львів, Шевченківський Гай Михайлівська церква з села Шелестове, 1777 Ужгород [...]

Розташування

Scroll to Top