Скорики

Скорики знаходяться в декількох кілометрах на північ від Підволочиська. Сюда варто приїхати, щоб побачити королеву тернопільських дерев'яних церков - церкву Іоанна Богослова, одну з 5 на Тернопільщині, які не заховані під бляхою. Дивно, але незважаючи на певну глушину і віддаленість від обласного центру, дорога сюди - пристойна. Крім красуні-церкви в селі є цвинтар з симпатичними надгробками на цвинтарною капличкою. Є багато цікавого і навколо села. В Скориках можна зупинитися і по дорогі до замку в Токах.

Село вперше згадується у 1598 році під назвою Скориківці. Мабуть, нічим видатним в історії краю Скорики не відзначалися, за виключенням історії на грані з легендою. Кажуть, що у 1659 році у скориківській церкві перед походом на Збараж сповідався Богдан Хмельницький із своїм козацьким військом.

Прийнято вважати, що церква Іоанна Богослова у Скориках походить з XVII століття. Дослідники називають різні дати її побудови: 1695, 1700, 1744 роки. Якщо вірити легенді про Богдана Хмельницького, то церква у середині XVII століття вже існувала. Можливо, зазначені роки пов'язані з перебудовою храму.

Іоаннобогословська церква є пам'яткою архітектури національного значення. За деякими даними включена по переліку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це - типово подільський дерев'яних храм, збудований за всіма традиціями народного дерев'яного церковного зодчества. Складається церква з трьох квадратних у плані зрубів, над якими височіють три наметові двоярусні бані восьмигранної форми, вкриті ґонтом. Низ будівлі прикрашає широке опасання на фігурних кронштейнах, під яким можна було ховатися від дощу та непогоди.

Деталі храму:

В інтер'єрі храму - чудовий монументальний чотириярусний іконостас з царськими вратами та іконами XVIII ст. Головний мотив різьблення іконостасу - листя аканту, виноградні грона й квіти. Виконаний він в українських національних традиціях: на одній з ікон маленький Ісус вдягнений у вишиванку. За переказами, іконостас був замовлений для церкви Богданом Хмельницьким і був привезений до Скориків волами. Колись у храмі перебувала ікона "Страшний суд", теж, начебто, подарована Хмельницьким.

Реставрацію церкви проведено у 1989 - 1991 році, а іконостас відновлено у 1999 році. Своїй реставрації іконостас має бути вдячний тодішньому Президентові Леоніду Кучмі, який перебував з робочою поїздкою по західній Україні, заїхав до Скориків і, звичайно, завітав до церкви. Настоятель храму отець Степан Кебало розповів очільнику держави про гетьмана і його щедрі пожертви, і натякнув на те, що не завадило б і Президенту пожертвувати на церкву. Діватися не було куди, і чудовий іконостас було відновлено. Щоправда, не за президентські, а за бюджетні кошти.

Одночасно з реставрацією храму було вдало відновлено і дзвіницю, що є, одночасно, і брамою при вході на подвір'я.

В пару сотень метрів від церкви - старий цвинтар з купою оригінальних надгробків.

"Козацький" хрест:

З австрійських часів зберігся родинний гробовець однієї з родин, яка проживала в Скориках.

Поруч нещодавно збудовано нову греко-католицьку церкву.

 

Розташування

Scroll to Top