14.10.2022 Переходиш Тису у Солотвино - і ти вже в румунському Сигіті (рум. - Sighetu Marmaţiei). Контраст разючий: яскраві кольорові відреставровані історичні будинки, з десяток історичних храмів, ідеальна чистота, добрі дороги. Навколо - села з красивими дерев'яними храмами у стилі мармароської готики. При чому нові церкви не відрізнити від старих 17-18 століття.
Переїжджаєш на український берег Тиси і бачиш або сірі обшарпані будинки, або жлобські "палаци". Дорога нормальна лише одна: та, що веде з Мукачева до Рахова. Але найбільше кидаються в очі блискучі золоті та срібні цибулеподібні бані нових храмів і монастирів УПЦ МП. Монастирів - 42, храмів - мабуть більше сотні. Поки не побував у румунській частині Закарпаття, думав, що Мукачево і Берегово - верх високої європейської архітектури. Зараз вже так не думаю. Бо їхні шедеври - це лише окремі вкраплення в загальному совковому архітектурному безладі. А Сигіт-Мармароський - це все ж таки цілісний архітектурний ансамбль.
Та чому ж така різниця? Адже це ж один етнографічний регіон! Лише маленька Тиса розділяє ці 2 світи. Як думаєте, чому? До речі, румунський Сигіт мені показався більш українським, ніж українське Закарпаття. На площі посеред центрального бульвару Богдана Воде - українська греко-католицька церква та пам'ятник Тарасу Шевченку.
І хоча в Сигіті зараз проживає всього 3 відсотки українців, церква не порожня: українці сюди приїжджають із довколишніх сіл Марамурешу.
Напроти пам'ятника Шевченку - будинок примарії, де сьогодні розташована міська рада.
Але історична ратуша - в 100 метрах західніше. І вона - нереально симпатична!
Будинки на головній вулиці міста - бульварі Богдана Воде:
На південь від муніципалітету йде пішохідна вуличка Strada Andrei Mureșan. Розпочинається вона досить незвичайною інсталяцією:
Реформаторська церква, найстаріша в Сигіті:
Стара синагога на вулиці Strada Gheorghe Doja:
Палац культури біля КПП з Україною:
На східній околиці Сигіту є скансен - Музей просто неба, присвячений мармароському селу.
В ньому представлені дерев'яні будинки історичного регіону Марамуреш (Мармарош), а також сусідніх Закарпатської та Івано-Франківської областей України.
Хати належали різним етнічним групам: румунам, українцям, угорцям, євреям, полякам. Будинки, переважно, походять з 17 - 18 століть.
Справжні шедеври Марамуреша - це різьблені брами сільських подвірь:
І, звичайно, в скансені представлена традиційна дерев'яна церква в стилі мармароської готики.
Осінь і Марамуреш:
Сподобався пост? Поділись з друзями!
