До перевалу Шурдин

  • 03.11.2009

Лекечі – Лопушна – Долішній Шепіт – пер. Шурдин – Руська IMG_5017

Були часи, коли дорога Берегомет – перевал Шурдин – Селетин – Сторонець-Путилів була єдиним шляхом, що зв'язував Буковинську Гуцульщину з цивілізацією. Збудована в австрійський період, сьогодні, враховуючи її складність, вона відкрита для проїзду у весінньо-літньо-осінній період. А після страшної повені у 2008 році, коли було зруйнована головна дорога до Путили через Вижницю і Ростоки, стара Шурдинська дорога фактично слугувала «дорогою життя» для постраждалої від негоди Путильщини.

Дорога починається від Берегомету на Сереті.

 

До Долішнього Шепоту вона асфальтова, далі починається отакий грейдер: 

Перший населений пункт – хутір Лекечі. Тут, в кілометрі від дороги ліворуч знаходиться відома туристична база з однойменною назвою – дуже зручне та приємне місце для гірського відпочинку, яке одночасно може служити відправною базою для пішохідних подорожей Національним природним парком «Вижницький». Але ціни – пробачте мене! Здається не лише Мигове чи Німчич, а й Буковель відпочиває!

IMG_4979 IMG_4982 IMG_4983 IMG_4984

Чинному Президентові (Ющенку) б сподобалося:

IMG_4981

По дорозі на турбазу зустрінеться місцева природна пам’ятка – Лекечинські скелі: IMG_4988

В наступному селі Лопушна, що відноситься до Долішньошепотської сільради, збереглася стара дерев’яна церква Святої Варвари. Побудована у 1872 році, вона зазнала перебудови у 1998 роком у зв’язку з її аварійним станом. Сьогодні двозаломні верхи з куполами, що нагадують луковиці, вкриті бляхою, а стіни оббиті свіжим деревом. IMG_4990-1

IMG_4992IMG_4991

В Долішньому Шепоті зараз немає на що дивитися. Колись була залізниця. Кажуть, ще десь залишилися старі рейки. Проте навколо – маса цікавих природний об’єктів для любителів гірського туризму: Лопушнянські водоспади, скелі Канашки, Серетські скелі, урочище Чимирнарське з водоспадами Чимирнарський Нижній Гук та Чимирнарський Гук.

IMG_4997 IMG_5001

В центрі села стоїть дерев’яна триверха церква Святого Іллі (хоча деревом вона і не пахне). Побудована вперше у 1891 році, вона згоріла у 1975 році. Церкву відбудували у 1992 році.

IMG_4998 IMG_4999

При виїзді з Долишнього Шепоту асфальт закінчується. Далі – складний 22-х кілометровий підйом на перевал Шурдин, про що сповіщає попереджувальний дороговказ. IMG_5002

Власне, ні я, ні моє авто великої складності у штурмування перевалу не помітили. Так, складний, але цілком піддається траверсуванню навіть такому недосвідченому водію, як я. Напевне, тому що далі на нас чекали більш складніші перевали, у порівнянні з якими підйом на Шурдин казався Андріївським узвозом :) IMG_5004

ПЕРЕВАЛ ШУРДИН є найвище розташованим в Україні автомобільним перевалом. Його висота становить 1173 метри над рівнем моря. Крім того, перевал є свідком знаменитого «Брусиловському прориву» через Карпатські гори під час Першої світовою війни, про що сьогодні нагадує капличка, споруджена в пам'ять про загиблих російських солдатів. З перевалу можна насолодитися справжніми карпатськими краєвидами, а краще – забратися на гору Магура (1313 метрів), що височіє поруч з перевалом на схід від нього. Звідси всі Буковинські Карпати – як на долоні. Перевал є також кордоном Путильського і Вижницького районів. IMG_5009 IMG_5007

Стара напівзруйнована колиба біля перевалу: IMG_5012

Спуск з перевалу відкриває ще більш привабливіші краєвиди: IMG_5014 IMG_5015 IMG_5016

З перевалу дорога спускаються повз хребет Червоний Діл у долину річки Сарата, де розташоване невелике прикордонне село Руська. Хутір Фошки на спуску до Руської: IMG_5021

Стоп! Тут починається прикордонна смуга. На заставі – нікого. Ідемо далі. IMG_5022

Маленьке село ще живе завдяки контрольно-пропускному пункту.

IMG_5026 IMG_5023 IMG_5024 IMG_5025

Центр Руської. Пам’ятник освободітєлю і дороговкази: IMG_5028 IMG_5030

Річка Сучава – природній кордон Північної і Південної Буковини, державний кордон України і Румунії: IMG_5027

Коментарі

гарні краєвиди!
дякую! :)
А Кам'янець вчорашній бачила! Я у тому числі і для тебе старався! :)
Так, дуже дякую! Чудові фотки і цікаві розповіді! Звідки стільки інформації?<br /> На фотографіях особливо виділяється криваво-червоне листя дикого винограду на стінах :) Не пора ставити авторські знаки на фотках?
Ні, поки не пора! Вони ж любительські, непроффесійні! :)<br /> А інформація, насправді, сама з роками в руки потрапляє: через книжки, інтернет, розповіді...
Пане Андрію, а що таке «луковиці»?<br /> Просвітіть мене, оферму такого.
<img src="http://s02.radikal.ru/i175/0911/b4/efc4f26653ba.jpg">
тю... так це ж цибуля.<br /> Нащо ж Ви мене дурите!
Це на Кресах Всходніх цибуля. А у нас в Малоросіі - луковиця!
боюся, навіть і на центральний кресах Малоросії словники Грінченка й Даля, та й творча спадщина таких просвіників, як Кропивницький, Квітка-Основ’яненко, Куліш, просто сюять прокладами про цибулю, а не про ніяку "луковіцу".
Наші просвітники - це Петро І, Катерина ІІ і Лазар Мойсейович Каганович!
Цікаво, який ступінь просвітництва отримала ваша земля від Першого Петра?
Перший, звісно!
так порвало стрічку тим фотком "цибулі". Я розумію, щро зараз епідемія страху, але ж не настільки 0_0
мені ще довго чекати твого коменту на допис в моєму ЛЖ? :)
А шчо, хіба шче не дочекалася? :)
є, дякую! дочекалася :)
Та не дівав нікуди!
Вижниця Користувач <lj user="falyosa"> посилається на ваш запис з <a href="http://falyosa.livejournal.com/2298820.html" rel="nofollow">Вижниця</a> пишучи: [...] перевал Шурдин [...]
Вижниця Користувач <lj user="falyosa"> посилається на ваш запис з <a href="http://falyosa.livejournal.com/2311228.html" rel="nofollow">Вижниця</a> пишучи: [...] перевал Шурдин [...]